1 березня до блокади кордону з Україною повернулися польські вантажні перевізники. Це радикально погіршило і без того непросту ситуацію з пропуском вантажів.

А головне – це засвідчило остаточний провал спроби уряду Дональда Туска розблокувати кордон, знайшовши компроміс із мітингарями.

Як і прогнозувала свого часу "ЄвроПравда", блокада кордону з Україною перетворилася на зручний важіль тиску на владу навіть з питань, не пов'язаних з Україною.

Про те, що ж зараз відбувається на заблокованому кордоні та що змінилося з поверненням до блокади перевізників читайте в цікавому матеріалі редактора "Європейської правди" Юрія Панченка з польського боку кордону Репортаж з кордону: як польська влада та протестувальники блокують торгівлю з Україною. Далі – короткий його виклад.

29 лютого – останній день не тільки зими, а й блокади зусиллями самих лише польських фермерів, дії яких за останні тижні не раз ставали причиною для обурення в Україні.

Найгарячіші події – зокрема, напади на українські вантажі, показові акції з висипання зерна і навіть напади на залізничні потяги – у попередні дні відбувалися саме у польському селі Медика, що на самому кордоні з Україною. 

Поблизу нього розташовані аж два прикордонних переходи – пішохідно-автомобільний та залізничний (саме тут, зокрема, перетинає кордон відомий багатьом українкам потяг до Перемишля).

Але польська поліція зробила "роботу над помилками", і зараз про ті бурхливі події мало що нагадує.

Пікет блокувальників, до слова, не стоїть прямо під КПП, як це може видаватися з новин – він розташований за пару кілометрів від кордону. 29 лютого там чатували та відпочивали близько десятка протестувальників.

Поліцейських – набагато більше! А ще багато польських прапорів та плакатів.

Усі плакати мітингарів присвячені критиці Зеленого курсу ЄС, який польські фермери вимагають переглянути. До "антиукраїнських" гасел – та й то дуже умовно – можна віднести лише заклик заборонити імпорт меду. 

Втім, красива картинка розбивається після розмови з українськими водіями вантажівок.

За їхніми словами, вже перетнувши польський кордон, їм доводиться ще три дні чекати на проходження блокпоста протестувальників – а до цього треба додати очікування в Україні, що триває майже місяць, щоправда, не у звичайній, а в електронній черзі. 

Очікування перед блокпостом пояснюється тим, що і на в'їзд, і на виїзд протестувальники пропускали по одній машині на годину.

А вже 1 березня до блокади повернулися польські перевізники. І якщо в останній день зими рух поганенько, та все ж відбувався, то у перший день весни проїзд вантажівок через Медику заблокували повністю.

Набагато жорсткіше стало і на КПП "Корчова", що розташований за кілька десятків кілометрів і що важливіший для руху вантажівок.

З посиленням блокади змінилися й гасла протестувальників.

Якщо фермери тепер почали наголошувати, що виступають проти ЄС, а кордон для них – це просто одне зі зручних місць, щоби бути почутими урядом, то польські перевізники не приховують, що їхня блокада спрямована проти України.

А ще протестувальники-перевізники є помітно агресивнішими за фермерів.

Два дні на українсько-польському кордоні дають підстави зробити кілька висновків.

По-перше, блокада у нинішньому вигляді була б неможливою без активної участі польської поліції та прикордонників.

По-друге, дії польських блокувальників нерідко провокують українців на конфлікт.

А ще українські водії переконані, що насправді блокада діє не для всіх.

У середовищі далекобійників є чітке переконання, що блокада кордону для декого створює можливості.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Репортаж з кордону: як польська влада та протестувальники блокують торгівлю з Україною.