Як США намагаються загасити протистояння на Балканах, яке розпалює Росія

Сполучені Штати всерйоз взялися за врегулювання конфліктних ситуацій на Балканах.

Минулого тижня директор ЦРУ Вільям Бернс здійснив масштабне турне країнами регіону, відвідавши Боснію і Герцеговину, Сербію, Болгарію, Північну Македонію, а також частково визнану державу Косово.

Американський переговірник вирішив відвідати саме ті країни, де фіксується посилення гібридного впливу РФ. Деякі з цих країн стоять на порозі військового конфлікту.

Про всі відомі деталі поїздки Бернса на Балкани і те, які перші висновки можна зробити вже зараз, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Миротворець від Байдена: чи вдалося директору ЦРУ подолати російський вплив на Балканах. Далі – стислий її виклад. 

З усіх зазначених вище країн найбільша ймовірність внутрішнього конфлікту фіксується у Боснії і Герцеговині. Як вже неодноразово писала "Європейська правда", лідер Республіки Сербської (РС; одного з двох державних утворень у складі БіГ) Мілорад Додік анонсував план дій із "мирного роз’єднання" з Боснією.

Не менш високою є ймовірність конфлікту між Сербією та Косовом.

У Белграді не лише не визнають незалежність своєї колишньої автономії, але й прагнуть зберегти контроль принаймні над північною частиною Косова, що заселена етнічними сербами.

Натомість косовський прем'єр Альбін Курті намагається уніфікувати систему державного управління, поширивши на північ країни дію законодавства Косова. Як правило, ці спроби викликають масштабні протести сербів та погрози з боку Белграда.

Обидва згадані конфлікти напрямку пов’язані з Сербією – саме нинішня сербська влада сприяє сепаратистським настроям і в БіГ, і в Косові. А на додачу Сербія не приєднується до санкцій проти Росії, нарощує співпрацю з Китаєм, а також дискутує про вступ до БРІКС.

Також директор ЦРУ відвідав Північну Македонію, де після зміни влади взяли курс на перегляд відносин із Грецією та Болгарією – і це може створити проблеми для євроінтеграційного курсу країни, а також посилити конфлікти всередині НАТО. 

Й нарешті, ще одним пунктом візиту Бернса стала Болгарія, країна, яка перебуває у глибокій політичній кризі й вже кілька років не може обрати стабільний уряд – і на цьому тлі зростає популярність відверто проросійських сил. 

Непублічний статус візиту директора ЦРУ ускладнює аналіз його результативності.

Втім, щонайменше візит до Боснії і Герцеговини можна назвати вкрай вдалим – його наслідком стала суттєва деескалація ситуації в країні.

Набагато менше відомо про результати візиту Бернса до Косова. Навіть попри те, що зустрічі там висвітлювали офіційно.

Але що з візитом до Сербії?

"Візит до Сербії, ймовірно, має дві мети – привернути увагу влади до небезпеки будь-яких кроків, які призведуть до дестабілізації Боснії і Герцеговини чи Косова, а також донести чітке повідомлення, що така дестабілізація матиме серйозні наслідки", – так у коментарі для сербського видання Danas візит Бернса коментує професор Белградського університету Іван Вуячич.

Показово, що візит до Сербії виявився найбільш утаємниченим. Він не лише не анонсувався, але й жоден із вищих посадових осіб Сербії не повідомив згодом про зустріч із Бернсом.

Наразі відомо лише, що президент Сербії Александар Вучич мав консультації з Додіком (ймовірно, ще напередодні зустрічі з Бернсом). А вже після візиту американського гостя до Вучича терміново завітав посол РФ Александр Боцан-Харченко.

Очевидно, результати переговорів у Белграді будуть зрозумілі дещо згодом. 

Але один висновок можна зробити вже зараз: можливостей сидіти на двох стільцях у сербської влади стає дедалі менше.

І необхідність робити вибір між Заходом і РФ стає усе нагальнішою.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка Миротворець від Байдена: чи вдалося директору ЦРУ подолати російський вплив на Балканах.