15 вересня 2022 року Європейський парламент більшістю голосів проголосував за "проміжну" доповідь та закликав Раду ЄС визначити "наявність реального ризику серйозного порушення Угорщиною цінностей, на яких заснований Євросоюз", згідно зі статтею 7 Договору про ЄС.

Іншими словами, Європарламент звернувся до керівництва Євросоюзу з вимогою нарешті запровадити проти уряду Віктора Орбана суворі санкції за порушення базових цінностей Європейського Союзу. Бо насправді це порушення вже є і ситуація лише погіршується.

Утім, чотири роки тому європейські депутати вже вимагали те саме, але реальних дій від Ради ЄС так і не дочекалися. Не факт, що щось зміниться і нині.

Але "тривожних дзвіночків" для Орбана лунає дедалі більше.

Про те, як обговорювали покарання угорської влади, зі Страсбурга для "Європейської правди" розповідає Тетяна Висоцька.

Порушення усього, що можливо

"Антиугорську" доповідь Європейський парламент ухвалив абсолютною більшістю голосів: 433 – "за", 123 – "проти" та 28 утрималися.

Ця доповідь офіційно називається проміжною (interim), тому що майже аналогічний документ вже був затверджений Європарламентом рівно чотири роки тому, 12 вересня 2018 року. 

Тоді Європарламент чітко визначив 12 сфер, за якими Будапешт не відповідає європейським цінностям та нормам (цей перелік хоч і довгий, але його варто опублікувати). 

По суті, йдеться про те, що Угорщина Орбана порушує усі основоположні цінності ЄС.

У переліку: 

 – робота конституційної та виборчої систем; 
 – незалежність судової влади та інших установ і права суддів; 
 – корупція та конфлікти інтересів;
 – конфіденційність і захист даних;
 – свобода слова, включно з плюралізмом ЗМІ;
 – академічна (наукова) свобода;
 – свобода віросповідання;
 – свобода об’єднань; 
 – право на рівне ставлення, включаючи права ЛГБТ+;
 – права меншин, включаючи ромів і євреїв, і їхній захист від мови ворожнечі;
 – права мігрантів, шукачів притулку та біженців;
 – економічні та соціальні права.

"Відтоді ситуація драматично погіршилась", – констатувала авторка доповіді, депутатка Європарламенту від Франції (фракція "Зелені – Європейський вільний альянс") Гвендолін Делбос-Корфілд, під час пресконференції у ЄП в середу, 14 вересня 2022 року. 

За чотири роки Угорщина стала далі від демократії за кожним з наведених вище пунктів.

І справді, якщо порівняти стару та нову доповіді, структура і опис проблем лишаються однаковими, але за кожною європейською цінністю, якій, на думку Європарламенту, суперечить політика Орбана, додалися нові приклади порушень та посилання на затверджені документи європейських інституцій, які критикують дії офіційного Будапешта. 

Тобто все це – не новина для Брюсселя. Сповзання Орбана геть від демократії увесь ЄС спостерігав усі ці роки.

Угорщина більше не є демократичною державою, переконані європейські депутати. 

"Відсутність рішучих дій ЄС сприяла розпаду демократії, верховенства права та фундаментальних прав в Угорщині", – стверджується у доповіді.

"Під час підготовки цієї доповіді 5 із 7 політичних груп Європейського парламенту погодилися дати назву тому, чим зараз є угорський режим – ми домовилися назвати його гібридний режим виборної автократії, – розповіла Гвендолін Делбос-Корфілд. – Це значить, що одна з 27 держав Європейського Союзу точно більше не є повністю демократією. І тепер з цим має працювати Рада Європейського Союзу".

Чого хоче Європейський парламент?

Від 12 вересня 2018 року офіційно вважається, що Європейський парламент запустив проти Угорщини процедуру згідно зі статтею 7 Договору про Європейський Союз. 

Ця стаття стверджує: у разі наявності чітко визначеного ризику серйозних порушень державою-членом ЄС основоположних цінностей (а це – свобода, демократія, рівність, верховенство права і повага до людської гідності та прав людини, включно з правами меншин) вказана держава може бути позбавлена певних прав у ЄС – аж до позбавлення права голосу в європейських інституціях (у Раді ЄС та Європейській раді).

"Європейська правда" вже детально пояснювала, як саме ЄС може покарати Угорщину, детальніше читайте у статті "Коли ЄС зможе позбавити права вето антизахідний уряд Орбана".

Якщо коротко: рішення про запровадження санкцій та навіть про початок імплементації механізму ст. 7 має прийняти Рада ЄС, тобто усі держави Євросоюзу разом. 

Перший крок – визнання небезпеки порушення або факту порушення цінностей ЄС в Угорщині однією третиною голосів. Далі потрібне майже одностайне голосування у Раді ЄС,  26 з 27 голосів (усі держави, крім Угорщини, мають дати принципову згоду на санкції). А вже після того  – у разі, якщо держава-порушник не виправляється, – обираються санкції, і на цьому етапі одностайність вже не потрібна.

Тому Орбану достатньо залучити принаймні одну державу на свій бік – і процедуру не можна буде розпочати у принципі.

Через складну процедуру і потребу в одностайності результативне голосування вважають непевним чи й взагалі малореальним.

Але Європарламент наполягає: Рада ЄС все одно повинна принаймні розпочати процедуру і довести до визнання того, що Угорщина є державою-порушником європейських цінностей. 

А якщо потім порушника не вдасться провести через всю процедуру статті 7, це ставить під сумнів саме існування Європейського Союзу як чесної демократичної інституції, вважають євродепутати. 

"Ми підійшли до кінця нашої роботи. Я не бачу, що ми можемо зробити ще", – констатує Гвендолін Делбос-Корфілд. І з сумом констатує: якщо ще через чотири роки доведеться готувати нову аналогічну доповідь, це означатиме, що "Євросоюзу більше не існує".

Що далі?

Отже, Європарламент свою справу зробив. Навіть повторив її вдруге. 

"Ця доповідь була потрібна... Раді ЄС був необхідний документ з оновленими даними, – розповіла Гвендолін Делбос-Корфілд. – Тепер вони мають інструмент, який можуть використати повністю".  

"Ми не маємо повноваження встановлювати дедлайни Раді ЄС", – констатує автор доповіді. 

Проблема в тому, що дедлайн таки є: це дата початку головування Угорщини у Європейському Союзі (липень-грудень 2024 року). Адже з того моменту – і про це також говорять вголос у Європейському парламенті – Угорщина та уряд Орбана, якщо він ще буде при владі, отримають реальні інструменти для стримування та створення перешкод будь-яким розслідуванням своїх порушень європейських цінностей.

І крім того, головування у Раді ЄС держави, що точно не є демократією – це нонсенс.

Хоча всі розуміють, що шанси на успіх зараз невисокі.

Явна неспроможність європейських інституцій привести в дію механізми статті 7 вимагає інших, більш гнучких санкційних рішень для тиску на Угорщину. 

Наприклад, за допомогою інструментів, які є в повноваженнях Європейської комісії.

Під час проголошення програмної промови про стан справ у ЄС у Європарламенті, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прямо натякнула, що фінансування держав Євросоюзу, які становлять загрозу для демократії, може бути заморожене.

"Ми повинні боротися за наші демократії. Щодня… Ми й надалі будемо наполягати на незалежності суду. Ми також захистимо наш бюджет через механізм відповідності", – заявила вона. 

А ще – анонсувала плани з оновлення законодавства щодо корупції, зокрема, включення корупції до режиму санкцій із захисту прав людини. "Якщо ми хочемо заслуговувати на довіру, коли просимо країни-кандидати зміцнювати свої демократії, ми також повинні викорінити корупцію вдома", – наголосила фон дер Ляєн.

У цих словах експерти відразу побачили незавуальовану погрозу Угорщині. І справді, саме зараз Єврокомісія як ніколи близька до того, щоб суттєво скоротити фінансування Будапешта через його постійні порушення у сфері верховенства права та неповагу до євроцінностей. 

Днями Єврокомісія збирається звернутися до Ради ЄС з відповідною пропозицією. 

Але чи здійсняться ці плани, невідомо. Останніми тижнями в Угорщині усвідомили небезпеку залишитися без грошей і почали робити "правильні заяви". Зокрема, про підготовку пакета відповідних реформ і навіть готовність утворити антикорупційну агенцію. 

Отже, не можна виключити, що Рада ЄС, попри вимоги Європарламенту та Єврокомісії, знову продовжить намагатися домовитися з Угорщиною, не йдучи на загострення.

У Європарламенті це розуміють, але сподіваються, що Рада ЄС не піде на компроміси.

Зрештою, позиція Угорщини, яка регулярно розриває європейську єдність і часто виступає провідником інтересів Путіна, набридла багатьом – і у Брюсселі, і у столицях держав-членів.

Авторка: Тетяна Висоцька,

зі Страсбурга,

для "Європейської правди"