Вже незабаром підтримка України з боку Болгарії, зокрема й військова, може посилитися.

Це стане можливим завдяки виходу країни з глибокої політичної кризи, яка посилювала вагу політиків, орієнтованих на співпрацю з РФ.

Невдовзі в Болгарії може запрацювати повноцінний уряд, чого не було майже рік. Але головне – новий уряд не буде залежним ані від соціалістів, які виступали проти передачі Україні озброєння, ані від інших проросійських сил.

Як цього вдалося добитися? І чи можна сподіватися, що цей уряд не впаде вже в найближчі місяці?

Адже у Болгарії за останні роки пройшли вже п’яті дострокові парламентські вибори, викликані в першу чергу тим, що проєвропейські сили не могли домовитися між собою, а всі інші формати коаліції виявлялись нестійкими.

Партії, між якими ненависть

"Я називаю це відповідальною поведінкою діаметрально протилежних сторін, між якими є ненависть, але які водночас мають стовідсотково ідентичні програми", – прокоментував завершення переговорів про формування уряду колишній прем’єр та лідер партії ГЕРБ ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії") Бойко Борисов.

Варто погодитися, досі перешкодою на шляху формування коаліції були не ідеологічні розбіжності, а в першу чергу несприйняття. А якщо точніше – несприйняття самого Борисова більшістю болгарських політиків.

Бойко Борисов довше, аніж будь-хто в постсоціалістичний період, обіймав посаду голови болгарського уряду – з невеликими перервами з 2009 по 2021 рік. Він уособлює той типаж східноєвропейського політика, який завжди вміє маневрувати у зовнішній політиці, щоб не дратувати великих гравців, але одночасно – не забуває про свої інтереси у політиці внутрішній.

Тож довгий час заграваючи з путінською Росією, Борисов все ж встиг "перевзутися", і наразі він та його партія підтримують Україну та допомогу їй зброєю (хоча одночасно Борисов підтримує й введення заборони на українську агропродукцію).

Увесь час прем’єрства Борисова його супроводжували звинувачення у масштабній корупції. Ці звинувачення зробили абсолютно неприйнятною перспективу створення коаліції з ГЕРБ для більшості болгарських партій. Особливо для партії "Продовжуємо зміни" (ПЗ), програма якої базувалася на антикорупційних гаслах.

Тож стабільно посідаючи на виборах перше-друге місця, ГЕРБ не мав можливості сформувати коаліцію та останні роки перебував у опозиції.

Це мало й протилежний наслідок – коаліції доводилося створювати за участю проросійських сил, таких як соціалісти, і популістів, як партія "Є такий народ". Що робило ці коаліції досить нестійкими.

А одночасно на тлі тривалої політичної кризи у країні зростали рейтинги відверто пропутінської партії "Відродження".

Остання виступає не лише за зупинення допомоги Україні (включаючи не тільки боєприпаси, а й прийняття біженців), але й проти членства Болгарії у ЄС та НАТО.

Здавалося, вибори, які пройшли 2 квітня (п’яті поспіль парламентські вибори у країні), не змінили ситуації.

Так, партія ГЕРБ знову вийшла на перше місце, а інша проєвропейська сила – блок "Продовжуємо зміни/Демократична Болгарія" (ПЗ-ДБ) – впала на друге місце. Ну і, звісно, на третє місце піднялася відверто проросійська партія "Відродження".

Остання відверто сподівалася на провал коаліційних переговорів та нові вибори – на них "друзі Путіна" мали усі шанси додатково покращити свої результати та наблизитися до можливості формування власного уряду.

Однак цього разу, коли ніщо не натякало на успіх, домовленості таки було досягнуто.

Євроключ до створення уряду

Колишній прем’єр та співголова партії "Продовжуємо зміни" Кирил Петков вже встиг вибачитися перед своїми виборцями за порушення обіцянки, що в їхньому новому уряді не буде жодного міністра від ГЕРБ.

Але одночасно він переконує у головному: досягнута домовленість не є коаліційною. А тому наявний компроміс є "однозначно кращим", аніж нові парламентські вибори.

То про що домовилися у Болгарії?

Замість коаліції ГЕРБ та "Продовжуємо зміни" домовилися про ротацію урядів.

Причому право першим створити уряд відійшло ПЗ. Сам Петков в уряд не піде, натомість його очолить кандидат у прем’єри від блоку "ПЗ-ДБ" академік Ніколай Денков.

При цьому, попри обіцянки, в уряді буде одна кандидатура від ГЕРБ – нинішня єврокомісарка Марія Габріель. Вона обійме посаду віцепрем’єрки та одночасно очолить Міністерство закордонних справ. Решту міністерських посад призначить блок "Продовжуємо зміни/Демократична Болгарія".

Як домовилися сторони, такий уряд пропрацює лише дев’ять місяців, після чого його замінить уряд від ГЕРБ – також на дев’ять місяців. В останньому прем’єром стане Марія Габріель, а Ніколай Денков обійме посади віцепрем’єра і голови МЗС.

Наразі подібна практика в Європі діє в Ірландії, де лідери двох коаліційних партії домовилися по черзі очолювати уряд. Втім, у випадку Болгарії така практика дозволила уникнути формального створення коаліції, що було категорично неприйнятно для ПЗ. Замість цього обидва прем'єри очолюватимуть уряди меншості, обидва з яких реалізуватимуть узгоджену обома партіями програму, а відповідно, можуть розраховувати на всі їхні голоси. 

Ще одна особливість болгарської домовленості – вона охоплює лише півтора року, протягом яких два уряди мають реалізувати найбільш насущні реформи.

Що буде потім – не обговорюється. Не виключено, що за 18 місяців на Болгарію чекатимуть нові вибори.

Перед урядами Денкова-Габріель стоїть завдання за півтора року розблокувати фінансову підтримку ЄС, прийняти повноцінні державні бюджети, які дозволять претендувати на приєднання до єврозони, завершити переговори про приєднання до Шенгену.

Також сторони угоди анонсували потужну судову реформу, яка потребуватиме навіть внесення змін до конституції.

Показово, що Марія Габріель анонсувала звільнення генпрокурора Івана Гешева, близького до Бойка Борисова. Схоже, що згода "здати" генпрокурора й стала ключовою поступкою, на яку пішов Борисов заради формування уряду.

Адже така угода була б неможлива без згоди еврокомісарки Габріель обійняти посаду прем’єра в уряді від ГЕРБ.

Габріель має гарну репутацію, тож не дивно, що її згоду Кирил Петков назвав "ключем до створення уряду".

Уряди без "друзів Путіна"

Якщо сторони не посваряться під час узгодження програми роботи уряду, то голосування ГЕРБ за вотум довіри новому Кабінету міністрів означатиме, що в Болгарії вперше за останні роки з’явився уряд, який у своїй роботі є незалежним від голосів проросійських партій.

А відповідно, зовнішня політика Болгарії буде більш проєвропейською та проукраїнською.

Серед тих, хто програє від такого перебігу – чинний президент Румен Радев.

Він часто озвучує відверто проросійські тези, а тривала політична криза суттєво посилювала його повноваження, зокрема, даючи можливість самостійно формувати технічний уряд.

Однак найбільше програє партія "Відродження", яка кожні дострокові вибори збільшувала свою популярність у країні. Приєднання Болгарії до Шенгену та зони євро здатне "розвернути" цю динаміку та остаточно позбавити цю партію ілюзій посилитися настільки, щоб мати можливість самим формувати уряд.

Тож щонайменше на Болгарію чекають потужні мітинги проти нового уряду.

Старт цим протестам було дано цими вихідними, коли у Софії прийшов потужний мітинг за мир із РФ, на якому, зокрема, облили червоною фарбою представництві Єврокомісії та Європарламенту.

Разом із тим, новий уряд здатний суттєво збільшити допомогу Україні. Нагадаємо, що Болгарія є важливим виробником боєприпасів радянського типу. Попри те, що з появою західних систем потреба України в них дещо знизилася, така підтримка все одно буде досить корисною для ЗСУ.

Також раніше уряд Болгарії дав згоду на ремонт української бронетехніки. Проте це досі не було повною мірою реалізовано.

Не можна виключати, що за нового уряду Болгарія почне й передачу військової техніки Україні, навіть попри негативну позицію щодо цього президента Радева.

А крім того, можна очікувати, що будуть атаковані й економічні інструменти впливу РФ у Болгарії.

В першу чергу Софія продовжить курс на відмову від російських енергоносіїв.

Старт цьому почався в ядерній енергетиці. Будівництво атомної станції "Белене", на яке протягом багатьох років розраховував "Росатом", може бути надано французькій компанії EDF.

Не виключено, що вже незабаром будуть і нові кроки, також неприємні для РФ.

Автори: 

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди",

Михайло Драпак, Рада зовнішньої політики "Українська призма"