"Цей саміт був не про НАТО, але ми це питання підіймали", – заявив Володимир Зеленський перед переповненим конференц-залом у молдовському комплексі "Фортеця Мімі", де щойно завершився саміт за участю 50 європейських лідерів.

І справді, на цій зустрічі взагалі не повинно було йтися про Альянс – але за фактом там пролунало кілька заяв, які "на пів кроку" наблизили Україну до членства в НАТО.

І так само можна говорити про інші теми.

Це був саміт "не про літаки", але на ньому оформилася коаліція з восьми країн Європи, що братимуть участь у постачанні F-16, і вона ще може розширитися.

Це був саміт не про системи ПРО, але ті перетворилися на одну з головних тем заяв Зеленського у контексті зустрічей із західними партнерами, та уперше пролунала ідея створення "коаліції Patriot".

І нарешті, більш прогнозовано: для Молдови ця подія також стала "самітом про Придністров’я".

Нарешті дійшло до заяв, що Придністров’я – це земля під російською окупацією.

Це уперше почали публічно визнавати ключові держави Заходу. Та й саміт символічно зібрали на кордоні зони окупації.

А Зеленський нарешті офіційно позначив позицію про можливість участі ЗСУ в його деокупації та нарешті офіційно "вбив" російський формат переговорів про придністровське врегулювання.

Словом, саміт Європейської політичної спільноти цілком природно перетворився на такий собі "пан’європейський безпековий саміт". І як завжди буває у питаннях безпеки, зустріч лишила кілька незакритих питань. Наприклад, щодо Ердогана.

Про результати зустрічі лідерів "Європейська правда" вже розповіла у відеопоясненні з фортеці Мімі, де відбувалася ця подія, та запрошує вас до перегляду. Але також ми підготували більш детальну текстову статтю про це.

Під захистом НАТО та ЗСУ

Для Молдови питання співпраці з Альянсом досі є таким, що розділяє суспільство. Це не дивно, зважаючи на те, що багато років поспіль роспропаганда поширювала "лякалки" про НАТО, і досі це робить.

Щоб не дратувати суспільство, навіть нинішня прозахідна влада уникає заяв про Альянс (детальніше читайте в нещодавній статті ЄП "Чому Молдова не хоче йти до НАТО").

Утім, коли дійшло до проведення у Молдові саміту, на який зібралися лідери майже пів сотні держав і керівництво Євросоюзу – стало не до умовностей, і Кишинів звернувся за допомогою саме до Альянсу. На патрулювання повітряного простору Молдови виділили натовський літак AWACS, а за кілька тижнів до зібрання у Молдові почалися тренування військових гелікоптерів держав НАТО.

А як інакше діяти, якщо Молдова не має власної спроможної армії? І навіть з силами правопорядку виявилося не все добре – поліції не вистачало, що часом призводило до комічних ситуацій.

Однак не лише Альянс гарантував безпеку саміту та країни загалом.

І президентка Санду, й інші посадовці визнавали: у цьому Молдова зобов’язана передусім Україні.

Бо без героїчного опору ЗСУ торік Республіка Молдова могла взагалі припинити існування.

Зокрема, через це Володимир Зеленський був настільки бажаним гостем зібрання у Бульбоаці. Санду прийняла його першим і не виходила зустрічати інших гостей, доки не провела переговори з українським президентом.

Чи були ці короткі, 15-20-хвилинні переговори, суто жестом уваги, чи там домовлялися також про чутливі речі? Радше перше.

Але треба визнати, що від Володимира Зеленського за підсумками саміту прозвучали також довгоочікувані заяви, що офіційно закрили сторінку непорозумінь між Україною і Молдовою щодо надважливого питання Придністров’я. Хоча російська пропаганда намагалася це зіпсувати навіть просто під час візиту.

ЗСУ в Придністров’ї: про що насправді говорили на саміті

Ближче до завершення дня частина інформаційного простору буквально вибухнула повідомленнями про те, що Мая Санду нібито публічно оголосила про згоду Молдови на доступ ЗСУ на свою територію для "зачистки" Придністров’я. Наводилася розлога (хоча й дивна) цитата президентки з обґрунтуванням цього рішення.

От тільки ця новина була абсолютним фейком, придуманим від початку до кінця. Заяв Санду з цього приводу не було взагалі!

Цей фейк з’явився на телеграм-каналах з поширення російських наративів, таких як "Гагаузская республика", далі його радо підхопили російські пропагандистські ЗМІ та політики, а також, на жаль, у це повірили українські телеграм-канали і навіть деякі ЗМІ, які не переймаються перевіркою фактів.

Розголос виявився таким, що проти ночі адміністрація Санду виступила із заявою-спростуванням, а Зеленському довелося здивовано відповідати на запитання журналістів про це.

Між тим ця історія та ця відповідь президента дозволили поставити крапку у важливому питанні.

Зеленський запевнив: Україна не проводитиме військову операцію у Придністров’ї, якщо лише про це не попросить Кишинів.

Ця заява українського президента поставила крапку у дискусіях про можливість односторонніх дій Києва проти групи військ РФ на лівому березі Дністра.

Ні, цього не буде. За даними ЄвроПравди, до цієї позиції Київ прийшов вже деякий час тому, офіційний Кишинів про це знає – а тепер обіцянка Зеленського стала публічною.

ЄвроПравда раніше розповідала, що думки про можливість таких військових дій справді були в Києві торік, на початку повномасштабної російської агресії, але зараз можна остаточно говорити про "закриття" цього сценарію (до слова, якщо хочете розібратися у ситуації глибше – радимо детальну статтю ЄвроПравди "Настав час ліквідувати Придністров’я. Як для цього має і як не може діяти Україна").

Ще одна етапна заява президента на саміті стосується формату міжнародних переговорів про так зване "придністровське врегулювання". Зеленський оголосив про смерть чинного формату "5+2", і цю заяву можна лише вітати.

А головне – те, що за обома позиціями думки Києва і Кишинева збігаються.

Не тільки F-16

Утім, головні безпекові питання стосувалися не Молдови і не фейків про Придністров’я, а цілком реальних та нагальних потреб України.

Володимир Зеленський почав візит зі згадки про чергову ракетну атаку РФ, яка призвела до загибелі цивільних киян, і вперше виступив з ідеєю про те, щоб західні союзники розпочали створення "коаліції Patriot", тобто об’єднання держав, які працюватимуть над постачанням Україні не будь-яких, а саме цих систем ПРО.

"Чому "Патріоти"? Бо вони здатні збивати усі типи російських ракет. Ось і все. У нас багато інших систем, але "Патріоти" – це "Патріоти", – пояснив президент.

Як не дивно, вже на першій зустрічі ця ідея України знайшла підтримку. Зокрема, прем’єр Нідерландів виступив із заявою про те, що Україні потрібно більше систем Patriot. Однак чи буде створена саме "коаліція", до якої закликав Зеленський – відповіді наразі немає. Над втіленням цієї ідеї, що публічно прозвучала у Молдові уперше, Києву ще треба працювати.

Набагато більше ясності – у питанні постачання літаків.

Після завершення переговорів дипрадник президента Ігор Жовква оголосив про оформлення іншої європейської коаліції – тієї, що буде опікуватися постачанням до України винищувачів, і не лише F-16.

Те, що Україна у пошуку літаків для постачання вийшла за межі однієї моделі, тобто F-16 – напевно, головна новина цієї домовленості. І вона дозволила суттєво розширити перелік країн, що зголосилися постачати техніку Україні.

"Оформилася основа європейської частини коаліції за участю... Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Данії, Швеції, Бельгії, Португалії і Франції. З президентом Франції навіть ухвалено окрему спільну заяву з цього приводу", – заявив Жовква, наголосивши, що кількість держав, що планують долучитися до цієї коаліції, повинна додатково зрости.

До слова, джерела ЄвроПравди у Франції підтверджують: у делегації Макрона справді вважають історичним і надважливим рішення про долучення країни до "коаліції винищувачів"; напевно, буде йтися про постачання літаків європейського виробництва EuroFighter. Утім, детально оцінити внесок буде можливо після того, як на наступній зустрічі у форматі "Рамштайн" партнери оголосять про обсяги та терміни постачання.

Недомовки саміту

А от щодо НАТО зустріч у Молдові не дала багато нової ясності, але більш чітко позначила позицію щонайменше двох кран.

Румунія підписала письмову декларацію щодо підтримки нашого руху до членства. І, що важливіше, Нідерланди встали на бік України. Підтримка цієї впливової західноєвропейської держави – справді важливий здобуток.

Прем’єр Нідерландів Марк Рютте оголосив, що саміт у Вільнюсі окреслить шлях України до НАТО, хоч і не запропонує членство. Але у загальних рисах це збігається з тим підходом, про який просить партнерів Україна.

Звісно, саміт у Молдові не дав усіх відповідей, а деякі запитання лише створив. Наприклад, однією з головних інтриг стало те, чому президент Туреччини Ердоган, який довго думав над поїздкою у Молдову і зрештою, за пару днів до саміту, підтвердив свою участь, в останній момент передумав і не приїхав. Але тут лишається хіба що спекулювати щодо чи то здоров’я, чи то політичних мотивів, бо переконливого пояснення Туреччина не надала.

Інша інтрига – медіа балканських держав збудив епізод за участю Зеленського, інформація про який лише випадково стала надбанням журналістів: йдеться про не передбачену програмою зустріч українського президента з лідером проросійської Сербії Александаром Вучичем після церемонії фотографування. Про що саме вони говорили – лишається невідомим.

Але поза тим, загальне враження: зустріч лідерів, яку уряд Молдови організував на винарні "Мімі" поблизу межі Придністров’я, виявилася успішною. І для Молдови, і для України, і для безпеки усієї Європи.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди",
Бульбоака – Кишинів