Серед головних тем вихідних – зрушення у питанні надання 18 млрд євро Україні, підозра для віцепрезидентки Європарламенту, захоплення заручників у німецькому Дрездені. 

Євросоюз знайшов вихід, як надати Україні допомогу на 2023 рік 18 млрд євро. 

10 грудня Рада ЄС досягла згоди щодо законодавчого пакету, який дозволить Євросоюзу надати Україні зазначені кошти.

Рішення полягає в тому, що гарантії за кредитами – якщо Угорщина дотримуватиметься свого вето – не покриватимуться з бюджету ЄС, як планувалося спочатку, а будуть взяті на себе окремими країнами ЄС. Це означає, що одностайне рішення всіх країн ЄС не було необхідним.  

Суд у Бельгії в неділю ухвалив узяти під варту чотирьох людей, зокрема віцепрезидентку Європейського парламенту Єву Кайлі, у справі про незаконний лобізм з боку Катару.

У суботу у німецькому Дрездені озброєний чоловік захопив заручників у торговому центрі. Під час його затримання був смертельно поранений. 

Всі важливі і цікаві новини вихідних 10 та 11 грудня – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Війна з РФ

Пентагон дав мовчазну згоду на далекобійні удари України по цілях на території Росії після численних ракетних ударів президента Путіна щодо критичної інфраструктури Києва.

Як пише The Times, тепер Вашингтон більш схильний постачати Києву далекобійнішу зброю.

"Ми все ще використовуємо ті ж ескалаційні розрахунки, але страх перед ескалацією змінився від самого початку. Зараз все по-іншому. Це тому, що розрахунки війни змінилися внаслідок страждань та жорстокості, яких зазнають українці через росіян", - зазначило виданню джерело в оборонному відомстві США. 

Вашингтон тепер менше переймається тим, що нові удари зброєю далекого радіусу дії по території Росії можуть призвести до драматичної ескалації. Досі всі удари Москви у відповідь були пов'язані зі звичайними ракетними ударами по цивільних об'єктах. 

І кількість ударів по цивільних об’єктах України може збільшитися. Британська розвідка очікує зростання військової підтримки російських військ Іраном у найближчі місяці.

"Іран став одним із головних військових союзників Росії після її вторгнення до України. Найближчими місяцями підтримка Іраном російських збройних сил, ймовірно, зросте: Росія намагається отримати більше зброї, включаючи сотні балістичних ракет", - йдеться у огляді.

Слід додати, що Росія поглиблює економічні відносини і з Туреччиною. Високий представник Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель висловив "велике занепокоєння" у зв’язку з цим. 

У британській розвідці також припускають, що Кремль надто оптимістично оцінює свої доходи у 2023 році і для фінансування воєнної машини доведеться "різати" інші статті видатків.

Тим часом, російське неонацистське воєнізоване угруповання "Русич", пов’язане з Кремлем, закликало своїх членів повідомляти про прикордонну і військову активність у країнах Балтії.

Джерела The Guardian на умовах анонімності заявили, що дії "Русича" можуть вказувати на розчарування в Кремлі й тим, як триває повномасштабна війна РФ в Україні. Вони додали, що Кремль може втратити контроль над ультраправими російськими воєнізованими організаціями, що викликає побоювання ескалації у разі нападу на країну НАТО.

18 млрд євро Україні і Угорщина

Рада ЄС попри угорське вето досягла згоди щодо законодавчого пакету, який дозволить Євросоюзу надати Україні фінансову допомогу у розмірі 18 мільярдів євро протягом 2023 року. 

Пропозиція була ухвалена Радою 10 грудня за письмовою процедурою і буде передана до Європейського парламенту для можливого ухвалення наступного тижня.

Як відомо, Угорщина виступала проти рішення ЄС натали Україні 18-мільярдний пакет допомоги.

Наразі рішення полягає в тому, що гарантії за кредитами – якщо Угорщина дотримуватиметься свого вето – не покриватимуться з бюджету ЄС, як планувалося спочатку, а будуть взяті на себе окремими країнами Євросоюзу. Це означає, що одностайне рішення всіх країн ЄС не було необхідним. 

Нагадаємо, за словами чеського експерта Давіда Стуліка, Угорщина накладанням вето перейшла до шантажу.

Справа в тому, що Будапешт сам потребує фінансової допомоги. Угорщина лишається останньою країною ЄС, для якої заблоковані гроші загальноєвропейського фонду постковідного відновлення: для їх отримання Будапешт має провести реформи, які стосуються юстиції, ставлення до меншин, медіа і громадських організацій.

В Єврокомісії заявили, що реформ Угорщини недостатньо для розмороження мільярдів євро ЄС.

"Я відзначаю зусилля, докладені Угорщиною до цього часу для вжиття кількох заходів. Однак загальний ризик для бюджету ЄС залишається незмінним... Він не змінився на тлі останніх законодавчих змін, ухвалених в Угорщині", – написав у листі до постпредів ЄС єврокомісар з питань бюджету Йоганнес Ган.

Допомога Україні

Сполучені Штати підготують сотню команд саперів для розмінування територій в Україні.

Азербайджан відправив Україні 45 силових трансформаторів і 50 генераторів, а Німеччина передасть Україні 36 тисяч ковдр, які спершу хотіли продати на аукціоні.

Крім того, Німеччина надала Україні нові зобов’язання про постачання зброї.

Підозра для віцепрезидентки Європарламенту

Суд у Бельгії в неділю ухвалив узяти під варту чотирьох людей, зокрема віцепрезидентку Європейського парламенту Єву Кайлі, у справі про незаконний лобізм з боку Катару.

Віцепрезидентка Європарламенту не змогла скористатися депутатською недоторканністю, оскільки її було спіймано "на гарячому". Йдеться про виявлені під час обшуку в її будинку "мішки з грошима".

Окрім Кайлі, за даними бельгійських ЗМІ, під варту взяли колишнього євродепутата від соціалістів П'єра-Антоніо Панцері, брюссельського лобіста і ще одного неназваного фігуранта. При цьому двох людей, яких раніше затримали бельгійські правоохоронці, відпустили на волю, серед них – керівник профспілки.

У Брюсселі та околицях 9 грудня були проведені обшуки й арешти в межах розслідування діяльності "злочинної організації, корупції та відмивання грошей". Зокрема, правоохоронці вилучили приблизно 600 тисяч євро готівкою, мобільні телефони та комп'ютерне обладнання.

Згодом ЗМІ з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомили, що у рамках розслідування була арештована одна з віцепрезиденток Європарламенту Єва Кайлі. Стверджується, що вона фігурує у справі про незаконний лобізм на користь Катару в установі ЄС.

У п’ятницю ввечері Кайлі виключили з її власної політичної партії у Греції та призупинили її членство у політичній групі в Європейському парламенті.

Теракт у Дрездені

Вранці 10 грудня в німецькому місті Дрезден 40-річний чоловік вбив свою 62-річну матір у багатоквартирному будинку.

Потім озброєний чоловік намагався увірватися в будівлю Radio Dresden, проте направився до торгового центру Altmarktgalerie. Він стріляв із пістолета, але нікого не поранив.

У торговому центрі він захопив заручників. 

Згодом його затримали. Двох людей вдалося звільнити неушкодженими.

Під час операції злочинець отримав серйозні поранення, від яких помер.

Серед інших новин дня 

Українці в Ризі зможуть безкоштовно їздити на громадському транспорті у 2023 році.

Росія влаштувала демарш Фінляндії через спалений прапор РФ у Гельсінкі.

Критик Кадирова, нібито убитий у Швеції, ймовірно живий та під захистом поліції.

В Осло вручили Нобелівську премію миру представникам України, Росії та Білорусі.

Косово перенесло вибори у населених сербами районах через підвищену небезпеку.