Спор о пути в НАТО, Орбан нахамил Украине, датские Caesar едут к ВСУ: новости дня
Пятница, 14 апреля 2023, 21:00
Одна з основних тем дня – Китай. Глава МЗС Німеччини закликала Китай, як постійного члена Ради безпеки ООН, вплинути на РФ для закінчення війни.
Міністр закордонних справ Китаю спростував інформацію з таємних документів американської військової розвідки, які потрапили в публічний простір, про те, що Китай схвалив постачання Росії певної летальної зброї попри попередження західних країн.
Головний дипломат Євросоюзу попередив, що позиція і дії Китаю щодо війни Росії проти України – один із факторів, які будуть визначальними для подальших відносин між Пекіном і Європою.
"Нейтралітет в умовах, коли відбувається порушення міжнародного права, не викликає довіри", – зазначив дипломат.
Тим часом, Франція бере курс на дружбу з Китаєм. Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон, після візиту до Китаю, заявив журналістам, що Європа повинна будувати "стратегічну автономію", не наслідувати в усьому США і не дати себе втягнути у "кризи, які не є нашими".
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтримав нещодавні заяви президента Франції після поїздки до Китаю, які викликали критику у Європі та США.
У середу США запровадили санкції проти банку в Угорщині. Уряд країни вийшов зі складу учасників Міжнародного інвестиційного банку в четвер.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після санкцій США проти банку назвав Вашингтон "хорошим другом" і "союзником".
А ще Віктор Орбан знов дозволив собі хамство щодо України. Він заявив, що Україна "фінансово неіснуюча країна" і без підтримки партнерів війна одразу закінчиться.
Речник МЗС України Олег Ніколенко назвав цинічними такі висловлювання угорського прем’єра у ситуації, коли і сама Угорщина потребує чималих коштів ЄС для підтримання економічної стабільності.
Серед інших тем дня – військова підтримка України, шлях до НАТО, російські шпигуни та гучні судові справи в Європі.
Всі важливі і цікаві новини 14 квітня читайте у дайджесті "Європейської правди".
Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Війна з РФ і Китай
Розвідка Британії повідомляє, що Росія покращила взаємодію між Міноборони і групою "Вагнера" і активізувала наступ на Бахмут.
Командувач Розвідувального центру Сил оборони Естонії полковник Марго Гросберг очікує найближчими тижнями в Україні ескалації бойових дій: окрім контрнаступу ЗСУ також можливе збільшення інтенсивності російських атак.
Лідерка фракції французької ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, популярність якої досягла найвищого рівня, вважає, що найкращим виходом у війні були б негайні переговори.
За її словами, перемога РФ у війні буде катастрофою, а перемога України означатиме Третю світову.
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок закликала Китай вплинути на РФ для закінчення війни.
За її словами, права постійного члена Ради безпеки ООН також накладають особливу відповідальність на Китай.
Добре, що Китай дав зрозуміти, що він прихильний до вирішення проблеми, сказала Бербок.
Нагадаємо, у лютому китайське міністерство закордонних справ опублікувало так званий "мирний план" зі своїми ідеями щодо врегулювання війни Росії проти України. Він складається з 12 пунктів і закликає до припинення вогню та відновлення переговорів, але не містить конкретних кроків.
Президент Володимир Зеленський вважає, що у так званому "мирному плані" Китаю є пункти, з якими можна працювати, хоча з "деякими думками" він не погоджується.
В питанні ставлення до "мирного плану" Китаю Канада, як повідомила посол країни Лариса Галадза, спиратиметься на позицію України.
Як повідомлялося, нібито таємні документи американської військової розвідки, які потрапили в публічний простір, свідчать, що Китай схвалив постачання Росії певної летальної зброї попри попередження західних країн.
Сьогодні міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган заявив, що країна не продаватиме зброю сторонам, залученим до війни в Україні, і регулюватиме експорт товарів подвійного цивільного та військового призначення.
Головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель попередив, що позиція і дії Китаю щодо війни Росії проти України – один із факторів, які будуть визначальними для подальших відносин між Пекіном і Європою.
"Нейтралітет в умовах, коли відбувається порушення міжнародного права, не викликає довіри. Ми не просимо нікого приєднуватися до нашої власної позиції. Ми лише просимо визнати, що у даному випадку йдеться про грубе порушення міжнародного права. Тому я вважаю, що було б добре, якби президент Сі поговорив із президентом Зеленським, а Китай надав більше суттєвої гуманітарної допомоги для українців, що потерпають від війни", – зазначив дипломат.
Тим часом, Франція бере курс на дружбу з Китаєм. Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон, після візиту до Китаю, заявив журналістам, що Європа повинна будувати "стратегічну автономію", не наслідувати в усьому США і не дати себе втягнути у "кризи, які не є нашими".
Заява Макрона здійняла хвилю критики, дипломати заговорили про шкоду для України. Утім, французький президент не має наміру просити вибачення за свої слова.
Скандальний Орбан
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтримав нещодавні заяви президента Франції після поїздки до Китаю, які викликали критику у Європі та США.
"Французький президент шукає потенційних партнерів, а не ворогів, що є близьким до позиції Угорщини", – сказав він.
За словами угорського прем’єра Європі необхідно брати до уваги "власні інтереси, а не інтереси інших".
Нагадаємо, уряд Угорщини вийшов зі складу учасників Міжнародного інвестиційного банку в четвер, наступного дня після запровадження санкцій США проти фінустанови.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після санкцій США проти банку в Угорщині назвав Вашингтон "хорошим другом" і "союзником".
А ще Віктор Орбан знов дозволив собі хамство щодо України. Він заявив, що Україна "фінансово неіснуюча країна" і без підтримки партнерів війна одразу закінчиться.
"Україна у фінансовому сенсі – неіснуюча країна, вона не може сама себе фінансувати. Питання стоїть про те, чи ми утримуємо Україну, чи ні. Щойно ми скажемо "ні" – війна закінчиться", – сказав Віктор Орбан.
Слова Орбана вже помітив заступник секретаря Ради безпеки РФ Дмитрій Медведєв.
"Молодець, сміливо і точно для європейського політика. Можна лише додати, що як тільки закінчиться західне фінансування, закінчиться сама Україна", – відреагував Медведєв.
Речник МЗС України Олег Ніколенко назвав цинічними такі висловлювання угорського прем’єра у ситуації, коли і сама Угорщина потребує чималих коштів ЄС для підтримання економічної стабільності.
"Закликаємо Віктора Орбана глянути правді в очі: підтримка України – не благодійність. Підтримуючи Україну, Європа інвестує, насамперед, у свою власну безпеку.
Натомість угорська влада має бути вдячна за те, що на тлі безпрецедентної російської агресії українці, ціною власних життів, тримають мирне небо над Будапештом та іншими європейськими містами", – наголосив Олег Ніколенко.
Але і це ще не все. Опубліковані секретні документи Пентагону свідчать, що Угорщина, ймовірно, може таємно допомагати з доставкою зброї в Україну.
Підтримка України
Українські військовослужбовці завершили навчання на самохідних артилерійських установках Caesar французького виробництва в Данії, які протягом найближчих тижнів будуть відправлені в Україну.
Уряд Данії в січні за підтримки парламенту вирішив передати Україні всі 19 артилерійських систем Caesar, які замовив у Франції.
Міністр оборони Канади Аніта Ананд повідомила, що усі обіцяні Канадою танки Leopard 2 для України вже прибули до Польщі.
Швейцарія передала машини швидкої допомоги лікарням Краматорська і Харківської області.
Санкції, направлені на послаблення російського агресора, приносять свої плоди. Експорт російської нафти в березні став найвищим за три роки, а от доходи від нього знизилися майже наполовину порівняно з попереднім роком.
А у Чехії підрахували витрати на українських біженців – понад 1,2 мільярда євро.
За даними Міністерства фінансів Чехії, близько 100 тисяч українських біженців почали працювати після прибуття до Чехії, тож вони повертають гроші в економіку країни.
Шлях України до НАТО
За часів великої війни у Європі відносини України та НАТО увійшли у нову еру.
Наш вступ до Альянсу став реальнішим, ніж будь-коли – але доки немає остаточного рішення про це, Україна та її представники здатні створити перепони на цьому шляху.
Поки українська дипломатія просуває ідею швидкої "особливої" процедури вступу України в НАТО без плану дій щодо членства (ПДЧ), Верховна рада ухвалює рішення, у якому попросить парламенти держав-союзників домогтися "виконання рішень Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо членства України".
Про те, чому українським політикам важливо не згадувати про план дій щодо членства (ПДЧ) України в НАТО, у тому числі про рішення Бухарестського саміту 2008 року, читайте в статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка і директорки Центру "Нова Європа" Альони Гетьманчук.
Хоча, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заступився за Верховну раду.
"Висловлюсь на захист парламентаризму. Вони згадали рішення в Бухаресті, я їх розумію, бо рішення Бухарестського саміту – це фундамент ідеї того, що Україна буде в НАТО", – сказав Кулеба.
Він додав, що тема ПДЧ знята з порядку денного, і, за його словами, спікер ВР Руслан Стефанчук теж підтримує ідею того, що ПДЧ не є необхідним етапом для членства.
Коментуючи очікування від саміту НАТО у Вільнюсі, який запланований на липень, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Україну не влаштує жодне інше рішення, окрім реальних кроків щодо її членства в Альянсі.
За його словами, Україна не прийме "ніяких сурогатних рішень" Вільнюського саміту.
"У Вільнюсі НАТО має зробити крок до членства і вирішити питання, що відбуватиметься з точки зору гарантій безпеки для України між зараз і моментом, коли Україна стане членом НАТО", – сказав Кулеба.
Гучні розслідування і судові справи в Європі
"Зливи" документів Пентагону: військовослужбовцю Національної гвардії американського штату Массачусетс Джеку Тейшейрі у п’ятницю оголосили обвинувачення у справі про витік секретних документів Міноборони США.
Тим часом, у Фінляндії затримали трьох екскандидатів у депутати, які могли розкрити держтаємницю.
Тепер щодо шпигунської і протиправної діяльності росіян. На нафтопереробному заводі у шведському Гетеборзі затримали підозрювану у шпигунстві росіянку.
"Я можу підтвердити, що з учорашнього вечора за підозрою в корпоративному шпигунстві було заарештовано одну особу" – сказав окружний прокурор Гетеборга Джеймс фон Рейс, який веде розслідування.
Спецслужби Норвегії розповіли про діяльність висланих з посольства РФ 15 шпигунів. Співробітники посольства Росії намагалися вербувати нових інформаторів, вести радіорозвідку та купувати передові технології.
Польща помітила фішингову кіберкампанію з російським слідом, спрямовану проти країн Заходу. Польська військова контррозвідка і кіберфахівці зафіксували ведення масштабної шпигунської кіберкампанії, спрямованої на збір даних від дипломатичних відомств країн Заходу.
Співробітникам дипустанов надходять листи нібито від імені посольств іншої європейської країни, де йдеться про запрошення на зустріч або про певні документи.
У тілі листа або у доданому PDF міститься лінк, який веде на скомпроментований сайт зі скриптом ENVYSCOUT, за допомогою якого вірусний файл зі сторінки декодується через JavaScript і потрапляє на пристрій користувача.
Суд в Албанії відмовився екстрадувати в Росію блогерку, яку підозрюють у шпигунстві.
В Італії провели розслідування обставин втечі сина російського губернатора, а в Іспанії звільнили з-під варти підозрюваного у надсиланні листів із вибухівкою в посольство України.
Тепер до інших, не менш гучних, справ.
У Чехії можуть ув’язнити на п’ять років маму школяра, який прогуляв 728 годин занять, а Нідерланди розслідують дії активіста, який осквернив Коран.
У Британії засудили студента, який кинув яйця в Чарльза ІІІ, а у Швеції вдруге за короткий час в’язень втік з тюрми під час візиту до лікаря.
Суд Франції підтвердив конституційність пенсійної реформи, яка викликала масові протести.
Серед інших новин дня
Додік каже, що "дуже серйозно" розглядає проголошення незалежності Республіки Сербської.
Посольство Фінляндії в Москві отримало конверти з білим порошком – росЗМІ.
Єврокомісія відмовила Польщі у скасуванні щоденного штрафу в 1 млн євро за невиконання рішення Суду ЄС.
Данія скасовує прикордонний контроль зі Швецією та змінює його для Німеччини.
Іспанка провела 500 днів у печері: не контактувала з людьми і пропустила війну в Україні.
Президент Литви ветував закон про санкції для росіян і білорусів, пропонує їх урівняти.