До України прибули західні зенітно-ракетні комплекси для захисту неба, але Київ потребує більше ракет, здатних збивати винищувачі.

Іспанія розпочала процес передачі Україні танків Leopard 2, а США оголосили про виділення чергового пакета військової допомоги Україні на $325 млн.

Ще одна тема – проблеми з експортом української агропродукції. Поки Польща думає переглядати перелік продуктів, заборонених для імпорту з України, Угорщина, навпаки, розширила перелік забороненої для імпорту аграрної продукції.

Болгарія заборонила імпорт українського продовольства, а Румунія починає перевірки українських сільгосптоварів на кордоні.

Тим часом, Єврокомісія пропонує превентивні заходи до української агропродукції і 100 млн допомоги фермерам ЄС.

Сьогодні у центрі уваги і Молдова – чимало новин надходило з цієї країни щодо протидії путінському впливу і євроінтеграції. 

Всі важливі і цікаві новини 19 квітня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Захист неба в Україні

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що "Росія є найбезпосереднішою загрозою нашій безпеці". 

За його словами, західні союзники не відмовляться від підтримки України у війні проти РФ навіть попри погрози Кремля застосувати ядерну зброю.

21 квітня відбудеться зустріч західних союзників у форматі "Рамштайн". 

Як пише Financial Times з посиланням на трьох посадовців, Київ вимагатиме від союзників поповнити запаси боєприпасів для систем ППО, що зменшуються.

Західні столиці побоюються, що без належної протиповітряної оборони давно запланований контрнаступ проти окупаційних російських військ може зірватися, зазначає FT.

Київ потребує більше ракет, здатних збивати винищувачі. Значна частина запасів цих боєприпасів вже була використана для протидії російським безпілотникам і ракетам.

"Якщо Росія зможе проникнути "тупими" бомбардувальниками, Україна буде в біді", – додали чиновники, маючи на увазі некеровані боєприпаси, що скидаються з літаків.

Тим часом, в Україну прибули зенітно-ракетні комплекси Patriot від США, Нідерландів та Німеччини.

Крім того, Німеччина передала Україні другий зенітно-ракетний комплекс IRIS-T.

У Пентагоні визнають, що протиповітряна оборона є нагальною проблемою для України у війні проти Росії, але є й інші важливі потреби.

За словами представника Пентагону, крім протиповітряної оборони українській армії потрібні артилерія та броньована техніка.

"Їхні три пріоритети – це наші три пріоритети: протиповітряна оборона, артилерія, механізовані та бронетанкові війська і все, що необхідно для обслуговування і підтримки цієї техніки", – сказав заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Каль.

Інша підтримка 

Щодо броньованої техніки, то Іспанія розпочала процес передачі Україні танків Leopard 2. Шість танків прибули до порту Сантандер на півночі країни.

Білий дім у середу оголосив про виділення указом президента США Джо Байдена чергового пакета військової допомоги Україні на суму 325 мільйонів доларів.

До нового пакета допомоги США входять додаткові боєприпаси для систем HIMARS, 155-мм і 105-мм артилерійські снаряди, протитанкові керовані ракети TOW, протитанкові комплекси AT-4, протитанкові міни та підривні боєприпаси для знешкодження перешкод. Крім того, допомога містить інші боєприпаси і обладнання.

Латвія знову передає Україні конфісковані у п'яних водіїв автомобілі.

А от швейцарський уряд продовжує блокувати поставку німецьким урядом боєприпасів для зенітної самохідної установки Gepard в Україну.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував швейцарський уряд за його позицію.

Про те, чому Берн не дає згоди на передачу озброєнь свого виробництва Україні, читайте у статті Приховати зброю від України: як Швейцарія заплуталася у своєму нейтралітеті.

Шольц водночас привітав приєднання Швейцарії до санкцій ЄС. "Також добре, що ми перебуваємо в тісному контакті зі Швейцарією в питаннях, як ми можемо підтримати Україну фінансово", – додав він.

Хоча, Швейцарія ще й відмовилась шукати російські активи спільно із G7. Водночас, там допустили можливе приєднання до робочої групи з пошуку підсанкційних російських активів REPO, "якщо в майбутньому членство виявиться в інтересах Швейцарії".

Щодо відновлення України, то Німеччина надасть на це додаткові 111 млн євро.

Також, в уряді Німеччини підкреслюють потребу відновлення України з урахуванням її вступу до ЄС.

Уповноважений Федерального уряду Німеччини з питань відновлення України Йохен Фласбарт стверджує, що у своїй діяльності з відновлення зруйнованої інфраструктури України Берлін виходитиме з того, що ця інфраструктура згодом буде спільною європейською.

Крім того, Німеччина відмовляється від ідеї "шефства над регіонами". Берлін не вважає ефективною таку концепцію.

Проблеми з українською агропродукцією 

Європейська комісія привітала угоду між Польщею та Україною щодо транзиту українського зерна, однак підкреслила, що не змінила свою позицію про неприйнятність односторонніх дій Варшави.

За словами речниці Єврокомісії Міріам Гарсія Феррер, Єврокомісія продовжує працювати із зацікавленими державами-членами ЄС, а також з українською владою у цій сфері.

Вона нагадала, що віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс обговорить суперечливе питання під час переговорів 19 квітня з українською владою та п'ятьма країнами-членами ЄС.

Напередодні Україна домовилась із Польщею про розблокування транзиту свого зерна.

Крім того, Польща ймовірно перегляне перелік продуктів, заборонених для імпорту з України.

Міністр сільського господарства країни Роберт Телус зазначив, що оголошений 15 квітня перелік забороненої до ввезення продукції може змінитися – скоріш за все, з нього вилучать м’ясо, вина та живу худобу. 

Про те, чому дружня Польща створила проблеми для Києва, та хто допоможе Україні дивіться у свіжому відео "Європейської правди".

А от Угорщина розширила перелік забороненої для імпорту аграрної продукції з України.

Болгарія заборонила імпорт українського продовольства, а Румунія починає перевірки українських сільгосптоварів на кордоні.

Україна та Болгарія провели переговори після заборони імпорту української аграрки.

Міністр економіки Болгарії заявив, що Софія очікує на рішення, за якого українська продукція не перевантажуватиме місцевий ринок, а буде гарантовано експортуватися до інших країн.

"Наступного тижня консультації з цього питання відбудуться на рівні Ради Європейського Союзу і його робочих органів", – зазначили в Мінекономіки України. 

Тим часом, Єврокомісія пропонує превентивні заходи до української агропродукції і 100 млн допомоги фермерам ЄС.

"Президентка Єврокомісії заявила, що вона повністю проінформована щодо занепокоєння через зростання певних видів української сільгосппродукції на ринках ЄС", – сказала речниця Єврокомісії Дана Спінант.

Президентка Єврокомісії представила три пропозиції для реагування на ситуацію:

– Підтримка фермерів, на яких негативно вплинув імпорт з України. Єврокомісія вже виділила 56 млн євро країнам, і підготувала другий пакет допомоги в 100 млн євро.

– Єврокомісія застосує превентивні заходи відповідно до чинних правил торгівлі, які стосуються певних категорій агропродукції, в тому числі пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника.

– Єврокомісія проведе розслідування щодо імпорту інших категорій товарів з України.

Спінант повідомила, що в середу віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс проведе переговори з міністрами 5 країни, які висловили застереження. Також він проведе сьогодні переговори з представником українського уряду.

Ще одне проблемне питання – "зернова угода" в рамках домовленостей України, Туреччини та ООН. 

18 березня в уряді України повідомили про продовження зернової ініціативи на 120 днів. Водночас РФ потім заявила про продовження "зернової угоди" лише на 60 днів і пригрозила повним розривом, якщо не будуть виконані її ультимативні вимоги.

РФ ще з 10 квітня в односторонньому порядку припинила реєстрацію суден, які покидають українські порти, для інспекцій у межах "зернової угоди", й почала формувати інспекційний план на власний розсуд.

Сьогодні Україна та Туреччина дійшли згоди щодо поновлення реєстрації та інспектування суден, що прибувають під завантаження українським збіжжям у рамках так званого "зернового коридору".

Незважаючи на те, що інспекції суден поновлять, Україна продовжує робочі консультації з ООН та Туреччиною щодо шляхів забезпечення повноцінного виконання "зернової угоди" з дотримання зобов’язань всіх сторін та процедур спільного координаційного центру.

Молдова

Сьогодні у центрі уваги і Молдова – чимало новин надходило з цієї країни щодо протидії путінському впливу і євроінтеграції. 

Міністерство закордонних справ Молдови в середу оголосило послу Росії Олегу Васнєцову про вислання працівника посольства через "дії, несумісні з дипломатичним статусом".

Про це повідомили російській стороні у другій половині дня в середу, коли посла РФ Олега Васнєцова було викликано до МЗС через скандальний приїзд президента Татарстану.

Прем’єр Молдови прокоментував приїзд глави Татарстану. 

"У понеділок четверо громадян, деякі з них, стверджуючи, що вони релігійні, намагалися приїхати сюди, до Кишинева, щоб втрутитися у вибори і місцеву політику. Громадяни, які тимчасово є депутатами, запрошують сюди тих, хто допомагає вбивати людей, дітей і жінок в Україні, їм нема чого тут шукати. Молдова не повинна асоціюватися з цими звірствами", – заявив прем'єр-міністр Дорін Речан.

Нагадаємо, 17 квітня глава Татарстану Рустам Мінніханов заявив, що його не пустили в Молдову.  

За словами Мінніханова, кандидат в очільники Гагаузії Віктор Петров і депутат-соціаліст Александр Суходольський запросили його на Міжнародний конгрес "Дружба народів-2023".

Мінніханов перебуває під санкціями Європейського Союзу, Сполучених Штатів і Канади. Він є головою правління ПАТ "Туполєв", яке виробляє стратегічні бомбардувальники для російських збройних сил.

Більше читайте тут: Поле битви – Гагаузія. Історія про російський чартер до Молдови та боротьбу за гроші агресора. Також радимо до перегляду відео "ЄвроПравди".

Також у Молдові припускають, що проросійський політик Шор з ізраїльським громадянством може відбути покарання в Ізраїлі.

Нагадаємо, 13 квітня Апеляційний суд Кишинева ухвалив рішення засудити лідера проросійської молдовської партії "Шор" Ілана Шора до 15 років в'язниці і конфіскації майна на 5 млрд леїв (понад $250 млн) у справі про крадіжку мільярда.

В останні місяці партія Шора організовувала регулярні масові антиурядові протести у Молдові. США та Велика Британія запровадили санкції проти нього.

Молдова також закликає Європейський Союз накласти санкції на політиків і олігархів, які допомагають Росії дестабілізувати країну, серед яких Ілан Шор. 

ЄС підготував санкції проти причетних до проросійських протестів у Молдові, а також створює цивільну місію в Молдові для протидії загрозам РФ.

Крім того, у Європарламенті закликали почати переговори про вступ Молдови до ЄС цього року. Про це йдеться у відповідній резолюції. 

Президентка Молдови Мая Санду привітала ухвалену Європарламентом резолюцію.

Тим часом, Тбілісі передав послу Євросоюзу звіт про кроки Грузії для наближення до ЄС.

Загрозливі операції РФ 

Та під загрозою руйнівного впливу Росії не тільки Молдова. ЗМІ країн Північної Європи розкрили секретні операції РФ у водах довкола своїх держав.

Спільне розслідування громадських мовників Данії, Норвегії, Швеції та Фінляндії показало, що російські військові та цивільні "кораблі-привиди" пересуваються в Балтійському і Північному морях та збирають дані для диверсій проти вітрових електростанцій, газопроводів і кабелів зв’язку. 

Велика кількість російських військових і цивільних кораблів у водах навколо Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції вивчають дно моря за допомогою спецобладнання та з’ясовують, як пов’язана інфраструктура цих країн.

У Кремлі заперечили припущення у розслідуванні зазначених ЗМІ.

"Знову віддають перевагу тому, щоби безпідставно звинувачувати у всьому Росію. Краще б вони приділяли більшу увагу темі теракту на "Північних потоках" і необхідності прозорого, невідкладного і широкого міжнародного розслідування цих безпрецедентних терактів", – заявив речник Кремля Дмітрій Пєсков.

У Британії повідомляють, що російські хакери загрожують критичній інфраструктурі, потрібно діяти негайно.

Національний центр кібербезпеки (NCSC) Британії випустить офіційне попередження про загрозу для критично важливих підприємств. 

Посадовці рекомендуватимуть організаціям, наприклад, тим, які забезпечують енерго- та водопостачання країни, "діяти негайно", щоб захистити себе від кіберзагрози.

Великі кіберзагрози бачать і в Євросоюзі, звідки вийшла Велика Британія. 

Європейська комісія оголосила про план протидії зростаючим загрозам для кібербезпеки вартістю 1,1 мільярда євро, підкресливши все більше занепокоєння з приводу серії гучних хакерських атак.

Для швидкого та ефективного виявлення основних кіберзагроз Єврокомісія пропонує створити "Європейський кіберщит" – загальноєвропейську інфраструктуру, що складається з національних і транскордонних оперативних центрів безпеки (SOC) по всьому ЄС.

Крім того, як повідомляє New York Times, Росія в обхід санкцій закуповує західні електронні компоненти для зброї через Вірменію і Казахстан.

Санкції і обмеження

Російський банк у Будапешті, що потрапив під санкції США, йде з Угорщини і ЄС.

США наклали санкції на компанії, які допомагають Ірану у виробництві дронів.

Решта новин дня 

Фігурант справи про "злив" секретних документів Пентагону залишається під вартою.

Байден продовжив заборону на захід до портів США пов'язаних з РФ суден.

Німеччина через війну відклала ремонт за 15,6 млн євро у резиденції посла в Москві. 

Літак Austrian Airlines був змушений повернутися до Відня через несправність п'яти туалетів.

В США протрампівський телеканал Fox News виплатить $787 млн за брехню про президентські вибори 2020 року.

У Норвегії відкрили найдовший у світі тунель для велосипедистів та пішоходів.

Макрона освистали під час поїздки на схід Франції до 100 днів каденції.

Глава Пентагону впевнений, що Швеція стане членом НАТО до липня.