Сьогодні, можна сказати, день Євросоюзу! 

Єврокомісія рекомендувала державам ЄС розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою, а Грузії – надати статус кандидата в члени ЄС.

Крім того, членам Євросоюзу запропонували прискорити євроінтеграцію Західних Балкан. Також Єврокомісія виступила за переговори про вступ з Боснією та Герцеговиною, але відзначає проблеми з Республікою Сербською (входить до складу БіГ). 

Докладно про це, а також інші важливі і цікаві новини середи – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Жовте світло для України від ЄК

Сьогодні, можна сказати, день Євросоюзу! 

8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам ЄС розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою.

Грузії Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата в члени ЄС, а також запропонувала прискорити інтеграцію Західних Балкан до Євросоюзу.

Єврокомісія виступила за переговори про вступ з Боснією та Герцеговиною, але відзначає проблеми з Республікою Сербською (входить до складу БіГ). 

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на брифінгу в Брюсселі сказала, що Україна виконала понад 90% рекомендацій, висунутих їй разом із наданням Україні кандидатського статусу.

Вона відзначила прогрес України у реформах з часів Революції Гідності.

"Ці реформи вражають. Вони боролися з корупцією, відмиванням грошей, зміцнюючи правову систему. Це все частина реформ, результати яких ми бачимо в повсякденному житті в Україні, тому вони не просто ухвалили закони, а впроваджують їх, тому саме зараз потрібно розпочати переговори про вступ", – зазначила президентка Єврокомісії.

Декілька лідерів та членів урядів держав ЄС привітали рекомендацію Єврокомісії щодо України. 

Сьогодні посол Європейського Союзу Катаріна Матернова особисто передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю звіт Єврокомісії щодо прогресу України.

"Нашим наступним кроком є підготовка до кінця року Національної програми адаптації законодавства України до актів права (acquis) ЄС", – анонсував Шмигаль.

Президент Володимир Зеленський заявив, що "вже в грудні очікуємо на політичне рішення від Європейської ради".

Тож, рішення Єврокомісії не є остаточним: його має затвердити (в нинішній або в оновленій редакції) саміт ЄС, що відбудеться 14 грудня.

У грудневому рішенні точно будуть визначені критерії, виконання яких моніторитиме Єврокомісія, і їхня оцінка має відбутися на наступному саміті у березні 2024 року (точна дата ще не визначена).

У разі схвальної оцінки на березневому саміті ЄС спробує якнайшвидше, ймовірно, вже у квітні 2024 року, зібрати наступний захід за назвою "міжурядова конференція", де держави-члени мають затвердити технічний документ за назвою "переговорна рамка", а далі сторони перейдуть до змістовного процесу переговорів. 

Утім, останні дати – не точні, бо кожне з рішень потребує консенсусу (а фактор Угорщини ніхто не скасовував).

"Жовте світло, а не зелене. На жаль, Україна не отримала повністю позитивної оцінки від Єврокомісії про те, що ми почали переговори про вступ. Жовте світло означає, що їхати вперед можна, лише обережно", – так редактор "Європейської правди", експерт у сфері європейської інтеграції Сергій Сидоренко охарактеризував проміжне рішення, ухвалене Брюсселем. 

Просто і зрозуміло про те, яке саме рішення винесла Єврокомісія – у свіжому відео ЄвроПравди. 

До речі, Єврокомісія розробила для України унікальну прискорену процедуру вступу.

Це означає, що проміжні, технічні етапи – а саме підготовка переговорної рамки і скринінг законодавства – розпочнуться вже у грудні 2023 року.

Але для цього на саміті ЄС у грудні Україні треба отримати згоду всіх лідерів – зокрема й прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана – на відкриття переговорів.

Вимога щодо нацменшин як інструмент Орбана

Отже, до березня 2024 року Україна має виконати ще чотири вимоги Єврокомісії, після чого має початися змістовний процес переговорів про вступ до ЄС.

Для цього Верховна Рада має: ухвалити урядовий законопроєкт про збільшення штатної чисельності НАБУ; внести зміни до закону про запобігання корупції; ухвалити закон(и), щоби втілити рекомендації Венеційської комісії щодо законів про національні меншини, про державну мову, медіа та освіту; ухвалити закон, який врегулює лобіювання "за європейськими стандартами".

Зверніть увагу, наскільки загальним, неконкретним є формулювання щодо меншинного критерію.

Це, зокрема, дає угорській стороні (а також комісару з питань розширення Оліверу Варгеї, який призначений за угорською квотою) можливість говорити як про успішне, так і про недостатнє виконання цього критерію залежно від політичної кон'юнктури.

Для прем’єра Угорщини Віктора Орбана ця "гра" з Єврокомісією є фінансово вигідною: на кожному наступному етапі він шантажує Брюссель блокадою України і отримує взамін фінансові преференції.

У Єврокомісії вже заперечили, що Угорщина заблокує 50 млрд євро ЄС для України. 

"Нас не шантажуватимуть", – заявив єврокомісар із питань фінансів Йоганнес Ган. 

Раніше ЗМІ повідомляли про те, що Єврокомісія нібито обговорює розмороження частини коштів для Угорщини в обмін на її підтримку бюджетного перегляду ЄС до 2027 року на 50 млрд євро. 

Тим часом віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Україна вже передала Угорщині пропозиції щодо вирішення питання нацменшин.

"Ми передали їм детальну дорожню карту, як ми бачили вирішення питань, які ставляться угорським урядом", – сказала Стефанішина, наголосивши, що й угорська меншина постійно перебуває в діалозі з офіційним Будапештом.

Зараз Україна закликала Угорщину дійти згоди і дати зворотний зв'язок щодо наданих пропозицій, додала віцепрем'єрка.

"Йдеться про питання з виконанням рекомендацій Венеційської комісії, затверджених у червні та в жовтні цього року. Вони стосуються численних нацменшин, включно з угорською, румунською та болгарською. Ці рекомендації також стосуються державної мови, ЗМІ та освіти", – сказав неназваний європейський посадовець російському пропагандистському держагентству "РИА Новости".

У Єврокомісії вже зараз однозначно заявляють, що не будуть здійснювати моніторинг прав так званої "російськомовної меншини".

До речі, вже згаданий "угорський" єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї заявив, що Євросоюз може прийняти нових країн-членів і з теперішніми договорами й правилами, і розширення та внутрішня реформа ЄС не є взаємно обумовленими процесами.

Це добрий сигнал для України. Як відомо, донедавна у Євросоюзі домінувала думка, що вступ нових членів – у тому числі України – має відбутися після того, як Євросоюз проведе складну внутрішню реформу, що змінить систему ухвалення рішень. Такий підхід загрожував тим, що вступ України стане "заручником" цього процесу і затягнеться на дуже тривалий час. Проте згодом настрої змінилися. 

Читайте детальніше на цю тему: "Не буває членства другого сорту": про що домовилися на конференції щодо розширення ЄС.

Окрім неконкретного формулювання щодо меншинного критерію, ще більш небезпечною для України редактор ЄвроПравди Сергія Сидоренко вважає вимогу про ухвалення закону щодо врегулювання лобіювання "за європейськими стандартами".

Докладніше про це і про всі несподіванки фінального рішення Єврокомісії  – у статті Жовте світло для України: що вирішила Єврокомісія та чи почнуться переговори про вступ до ЄС.

Щодо євроінтеграції України додамо, що сьогодні Верховна Рада ратифікувала угоду про приєднання України до Механізму цивільного захисту ЄС. Дана угода  дозволить Україні повноцінно співпрацювати з ЄС у галузі цивільного захисту.

Заяви G7 і 100000 снарядів

Міністри закордонних справ "Групи семи" (G7) вчергове зробили низку вже звичних заяв: запевнила у єдності щодо подальшої підтримки України попри інші конфлікти у світі; засудили передачу північнокорейських озброєнь Росії; пообіцяла тримати активи РФ замороженими (але, не згадала про їх використання для України); закликали до "гуманітарних пауз" у Газі.

Франція виділить 200 млн євро на військову допомогу Україні, а німецький оборонний концерн Rheinmetall передасть Україні близько 100 тисяч 120-мм мінометних снарядів.

А от армія Сполучених Штатів, виснажені поставками в Україну та Ізраїль, потребує $3 млрд на виробництво 155-мм боєприпасів.

Уряд Словаччини, очікувано, не затвердив чотирнадцятий пакет військової допомоги Україні на суму 40,3 млн євро, запропонований його попередниками.

Голова найбільшої опозиційної партії Словаччини "Прогресивна Словаччина" й віцеспікер парламенту Міхал Шимечка розкритикував рішення уряду країни. 

"Ми приєднуємося до Віктора Орбана та його проросійської політики. Це шлях до ізоляції всередині західної спільноти", – застеріг лідер "Прогресивної Словаччини", додавши, що це може мати наслідки для її становища в Європейському Союзі та НАТО.

Загрозливими видаються останні соціологічні дані з Чехії. Згідно з результатами останнього опитування агентства Median, підтримка опозиційної партії ANO експрем’єра Андрея Бабіша зросла до 34%. Також суттєвим є рівень підтримки відверто антиукраїнської партії SPD – 9,5%.

Разом ці дві політсили значно випереджають рейтинг партій, що входять до нинішньої коаліції.

Про те, чи перетвориться Чехія на другу Словаччину щодо підтримки України читайте у цікавій статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Без шансів для "друзів Путіна": чи можливий розворот зовнішнього курсу Чехії.

Також додамо, що Литва виділяє Україні 2 млн євро на соціальні потреби.

Щодо санкцій проти Росії

США запровадили обмеження щодо семи осіб та трьох компаній за експорт електроніки до РФ, а Британія запровадила санкції проти російських золотодобувних компаній.

За даними Reuters, Євросоюз почне обговорення 12-го пакета санкцій проти Росії наступного тижня. Докладніше про те, що у ньому може бути.

Німецька цивільна зброя попри війну досі експортується до РФ, йдеться у розслідуванні німецького медіаресурсу Correctiv.

А міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров у середу звинуватив Захід у провокуванні кризи на світовому ринку нафти і газу за прискорення переходу на "зелену" енергетику і тиск на інші країни, щоб вони зробили те ж саме.

Блокада кордону і вибори в Україні

Сьогодні вдень повідомляли, що тисячі вантажівок очікують виїзду з Польщі в Україну через блокаду кордону польськими перевізниками на трьох пунктах пропуску.

"Станом на ранок, за інформацією польських колег, лише одна тисяча транспортних вантажних засобів очікують на можливість перетину на всіх трьох напрямках із Польщі в Україну, половина з них – на напрямку пункту пропуску "Ягодин", – зазначив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

За його словами, ситуація ускладнюватиметься через обіцянки польських перевізників провести довгострокову акцію.

А Державний департамент США з розумінням поставився до слів президента України Володимира Зеленського про те, що війна – не кращий час для проведення виборів.

"Росія продовжує щоденні обстріли цивільної інфраструктури по всій Україні. Ми також чітко заявили нашим українським партнерам про наше зобов'язання підтримувати не лише Україну в її боротьбі, але й підтримувати обережний і конституційний підхід до збереження демократії у воєнний час", – зазначив представник Держдепу Ведант Патель.

Щодо подій на Близькому Сході 

За даними ЗМІ, Нігерія відмовила у візиті прем'єру Чехії через підтримку ним дій Ізраїлю. 

Ізраїль зіткнувся зі зростаючою критикою, особливо з боку мусульманських країн, через авіаудари по Газі, які він розпочав після кривавого нападу ХАМАС на південь країни.

Уряд Нідерландів потрапив під критику за постачання запчастин до F-35 Ізраїлю.

Президент США Джо Байден заявив, що під час телефонної розмови у понеділок попросив прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу про паузу в бойових діях у секторі Гази.

А держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати виступають проти можливої повторної окупації Ізраїлем Гази.

Решта новин

У Німеччині минулого року значно зросла кількість бездомних людей.

Жовтень 2023 року став найтеплішим в історії спостережень.