Кто пришел на “коронацию” Путина, РФ запугивает Францию, как могут наказать Грузию: новости дня

Деякі держави Євросоюзу все ж таки були представлені на "інавгурації" Путіна, але це навряд чи посприяє зниженню напруги на європейському континенті. Росія продовжує залякувати і погрожувати країнам Європи.

Фінляндія і Данія вкрай стривожені заявами РФ про можливі атаки на європейські території.

Білорусь слідом за Росією вирішила раптово перевірити свої носії ядерної зброї.

Спецслужби Литви попереджають про ризик провокацій РФ на 9 травня, а у Берліні на день "побєдобєсія" заборонять прапор Росії.

У Словаччині за добу "замінували" майже 1000 шкіл, зловмисникам загрожує довічне.

Про все важливе і цікаве за вівторок, 7 травня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Хто прийшов на "коронацію" Путіна

Сьогодні відбулася "інавгурація" кремлівського правителя Владіміра Путіна.

Ще до початку заходу "Радіо свобода" повідомило, що на "інавгурації" будуть присутні представники шести країн Євросоюзу: Франції, Греції, Кіпру, Мальти, Угорщини та Словаччини. 

Бельгія нібито в останній момент відмовилася від участі. 

Нагадаємо, в МЗС України заявили, що не бачать підстав для визнання глави Кремля Владіміра Путіна демократично обраним і легітимним президентом Росії.

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель виступав проти присутності представників Євросоюзу на церемонії "інавгурації" кремлівського правителя.

Він згадав, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, і що вибори в Росії були ні чесними, ні справедливими. 

Прем’єр Вірменії не поїхав на "інавгурацію" Путіна. Він пояснив, що навіть не отримував запрошення від російської сторони.

Російські залякування

Незважаючи на повідомлення про участь представника Франції на "коронації" Путіна, зради щодо зближення країни з агресором, ймовірно, не сталося. 

Франція засудила виклик свого посла до МЗС РФ, заявивши, що Москва використовує "тактику залякування" через дипломатичні канали.

Напередодні Росія викликала посла Франції в Москві, щоб засудити "провокаційну" політику Парижа.

Бурхливу реакцію РФ викликали заяви французького президента Емманюеля Макрона, який нещодавно поновив обговорення можливості введення іноземних військ в Україну.

Як наголосили у відомстві, російське МЗС "вкотре вдається до перекладання відповідальності", намагаючись звинуватити західні країни у погрозах на адресу Росії, тоді як сама РФ розв’язала загарбницьку війну проти України і продовжує здійснювати агресивні дії з метою дестабілізації європейських країн, зокрема, за допомогою кібератак та гібридних дій.

У Франції пообіцяли продовжувати підтримувати Україну в довгостроковій перспективі. 

Нагадаємо, під час візиту до Києва глава британського МЗС Девід Кемерон заявив, що Україна має право використовувати надану Лондоном зброю для завдання ударів по цілях на території Росії – "так само, як Росія завдає ударів всередині України" зброєю з Ірану чи Північної Кореї.

Ця заява британського міністра викликала істерику російського МЗС, представники якого розродилось погрозами в бік Лондона.

Слід зазначити, що Італія проти використання своєї зброї Україною для ударів по РФ.

На тлі останніх гучних заяв західних політиків, які захищають право України на оборону, правитель країни-агресора Владіміра Путіна віддав наказ найближчим часом провести навчання із застосування нестратегічної ядерної зброї.

У Державному департаменті США поки не бачать ознак можливого застосування тактичної ядерної зброї Росії в Україні.

Речник Держдепу Метью Міллер зазначив, що ядерна риторика Росії була безрозсудною та безвідповідальною протягом усієї повномасштабної російсько-української війни.

Речниця НАТО Фара Дахлалла зауважила, що "НАТО залишається пильним", а ядерна риторика Росії – небезпечна та безвідповідальна.

Речниця окремо відзначила, що "Україна має право на самооборону, закріплене в Статуті ООН, і союзники по НАТО продовжуватимуть це право підтримувати". 

Однак "Росія почала цю незаконну війну і повинна її закінчити", зауважила Дахлалла.

Тим часом Білорусь слідом за Росією вирішила раптово перевірити свої носії ядерної зброї.

Саміт миру

Прем'єрка Латвії вважає, що ядерними погрозами РФ хоче вплинути на учасників Саміту миру. 

Президент Латвії у розмові з президентом України Володимиром Зеленським підтвердив свою участь у Саміті миру.

Також участь українському президенту свою участь підтвердили лідери Фінляндії та Бельгії.

Очікується, що на Саміті миру візьме участь і Канада. Сьогодні Зеленський поговорив із прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо про майбутній Саміт миру.

Джастін Трюдо зазначив, що Україна "завжди може розраховувати на підтримку Канади" у роботі над реалізацією "формули миру".

Глобальний саміт миру відбудеться 15-16 червня у швейцарському Бюргенштоку. На нього Швейцарія запросила понад 160 країн і міжнародних організацій, але не Росію.

Спроби Росії впливати на Європу

Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо висловив стурбованість діями Росії.

Про діяльність РФ йшлося на його зустрічі з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен у Копенгагені.

Зокрема, прем’єри обох країн заявили, що вкрай стривожені заявами РФ про можливі атаки на європейські території.

"Росія прагне нашкодити європейським країнам усіма можливими способами", – зазначив Орпо.

Напередодні Центральна кримінальна поліція Фінляндії підтвердила, що оголосила одній людині підозру в несанкціонованій розвідувальній діяльності – вкрай рідкісному для країни обвинуваченні – на користь Росії.

Сьогодні стало відомо, що у Фінляндії перевіряють керівництво розвідки через витік секретної інформації.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок виступила з різкою критикою російського уряду, звинувативши Кремль в загарбницькій війні "на всіх рівнях" маючи на увазі, зокрема, блокаду експорту українського зерна, а також "масовані кібератаки".

Ці кібератаки також були спрямовані проти Соціал-демократичної партії у Німеччині та компаній у Федеративній Республіці, нагадала вона.

До речі, США, Британія та Австралія наклали санкції на лідера російської групи хакерів LockBit.

Хакерську групу LockBit очолює росіянин Дмитрій Хорошев.

Мін'юст США паралельно оголосив громадянину Росії 26 пунктів обвинувачення в розробці й керуванні зловмисною кіберсхемою, а Державний департамент оголосив винагороду у розмірі до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе затримати Хорошева.

Спецслужби Литви попереджають про ризик провокацій РФ на 9 травня, а у Берліні заборонять прапор Росії на 9 травня.

В Естонії на 9 травня заборонили пов’язані з агресією РФ публічні зібрання і символіку.

Росія намагається впливати і на Вірменію – через свою пропаганду. Прем’єр країни Нікол Пашинян попередив про можливу заборону російських каналів у Вірменії.

Росія хоче дестабілізувати і Молдову. 

Президентка Молдови Мая Санду сказала, що Кишинів зосередить зусилля на тому, аби звести до мінімуму ризик російської агресії проти себе, але у разі такого сценарію буде захищатися.

Також вона підкреслила, що Молдова розглядає вирішення питання щодо Придністров’я виключно мирним шляхом. Санду додала, що від Києва жодного разу не надходила пропозиція допомогти вирішити питання з невизнаним Придністров’ям силовим шляхом. 

Китай: кібератака і переговори з Макроном

Сьогодні BBC повідомило, що хакери зламали базу даних військовослужбовців Великої Британії. Як згодом дізналося Sky News, за кібератакою стоїть Китай.

Військові кораблі Німеччини попрямували в Індо-Тихоокеанський регіон на тлі напруги з Китаєм, а У Європарламенті обшукали офіси депутата від "АдН" і помічника, підозрюваного у шпигунстві на Китай. 

Тим часом президент Литви закликав до поліпшення відносин з Китаєм, а президент Франції вирушив з лідером Китаю на прогулянку у Піренеях "задля відвертої розмови".

Допомога Україні

Латвія передала Україні обладнання для забезпечення ЗСУ зв'язком, аДанія скеровує 34 млн євро на гуманітарну допомогу для України.

Швеція планує зміни для українців у країні, що дадуть їм нові переваги.

Як можуть покарати Грузію

Понад 30 депутатів Європарламенту просять забрати статус кандидата в Грузії.

У Єврокомісії пояснили процедуру, за якою у Грузії теоретично можуть забрати кандидатський статус на вступ до ЄС через ухвалення резонансного закону про "іноагентів". 

Речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано пояснив, що для ухвалення такого рішення потрібна одностайність усіх держав-членів, а також – відповідна пропозиція, подана Європейською комісією.

Якщо котрась із країн ЄС буде проти того, аби карати Грузію, то країну не зможуть позбавити кандидатського статусу. Глава угорського уряду Віктор Орбан є найближчим союзником чинної грузинської влади у ЄС.

Решта новин

У приміщенні, де планували виїзне засідання уряду Польщі, виявили прослушку.

Уряд України підтримав ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною.

Туреччина проводить великі навчання у своїх морях.

У Словаччині за добу "замінували" майже 1000 шкіл, зловмисникам загрожує довічне.

Парламент Шотландії обрав нового голову уряду.

Венеція заробила майже 1 млн євро за перші дні експерименту з платним входом.

Найвищий суд Чехії дозволив змінювати стать без хірургічного втручання.