Другий президент Польщі: "Анджею Дуді час замислитися, що залишиться після десяти років його президентства. Таким досягненням може стати крок вперед у діалозі з Україною".

Польська урядова реформа покликана покласти край конфліктам всередині уряду. Проте чи не призведе вона до протилежного ефекту? І як вона вплине на відносини з Україною?

Анджею Дуді буде дуже складно позиціювати себе як президента усіх поляків. Водночас завершення виборчого циклу дає шанс на налагодження відносин між Польщею та Україною.

У декларації, підписаній у Любліні трьома міністрами закордонних справ, немає жодного прямого слова про готовність до спільних дій задля нашого членства в ЄС.

Відразу після виграних президентських виборів польська влада анонсувала масштабне оновлення уряду. Що зміниться і що це означає для України?

Якою бачить Польщу і її зовнішню політику переможець президентських перегонів Анджей Дуда? Ми запитали про це двох експертів: консерватора й ліберала.

Не лише Україна, а й Польща має своє "невиконане домашнє завдання". Завдяки чому наші країни можуть посилити свою співпрацю і як цьому можуть сприяти наші уряди?

Сьогодні – як і два, три або десять років тому – влада України та Польщі системно ігнорує проблеми та потреби людей, які перетинають кордон.

Варшава є перевіреним союзником Києва. Проте останнім часом ми з усе більшим занепокоєнням спостерігаємо за діями наших партнерів, що вже негативно впливають на стан нашої співпраці.

Кандидати на посаду президента Польщі відповіли на запитання про пріоритети у відносинах з Україною, шляхи порозуміння в історичній суперечці, а також про взаємодію з українськими мігрантами.

Польська економіка вже страждає від дефіциту сезонних працівників з України. Але тим, хто претендує на кращі вакансії, треба готуватися до загострення конкуренції.

Перемога опозиціонерки може спростити історичний діалог Києва та Варшави. Проте посилення політичного протистояння у Польщі може бути небезпечним для України.

Малгожата Госевська: "РФ вміло грає на наших історичних суперечностях. У такій ситуації вкрай складно розвивати наші відносини, зокрема розбудовувати економічну співпрацю".

У 2018 році майже половина українських працівників у Польщі була готова працювати за мінімальну годинну ставку. За рік на таку зарплатню згодні лише 6% українців.

Попри безліч пільг, понад 60% українських працівників залишаються в Польщі лише на три місяці. Як наслідок, кожна друга польська компанія зазнає труднощів з рекрутингом українців.

2019 рік і в Україні, і в Європейському Союзі став роком виборів. Яким чином їхні результати вплинуть на темпи "європеїзації" України і на підтримку Києва Заходом?

Перед президентськими виборами польська опозиція зробила ставку на зміну облич. Влада натомість традиційно покладається на нові соціальні ініціативи, зокрема зменшення пенсійного віку.

Ян Пєкло: "У попередньому складі Сейму друзі Путіна атакували українсько-польські відносини з різних флангів. Тепер вони зібрані на одному. Можливо, це спростить протистояння з ними".

Співголова Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС: "За рік люди починають стукати до влади й питати, де виконання обіцянок. ЄС волів би почекати рік і подивитися, що зроблено і як змінилася підтримка Зеленського".

Уряд Польщі готовий залучати українських працівників лише на короткотермінове перебування. Натомість у найбільших польських містах вже замислюються про їхню інтеграцію у міські громади.

Для абсолютної більшості поляків голосування за українку – це акт заперечення домінуючої моделі польськості, яка про кров і землю, але ніяк не про рівність. Менш зрозуміла позиція української громади.

Впевнена перемога PiS була прогнозованою - Польща зберегла свій нинішній курс ще на 4 роки. Водночас польські вибори подарували також низку несподіванок, значна частина яких є досить неприємними для України.

За тиждень до дня голосування правляча польська партія отримала потужний передвиборчий козир - указ про безвіз із США... Виборча кампанія не принесла жодного скандалу з українським слідом. 

Марчин Пшидач: "Наша позиція послідовна – ми гарантуємо захист усім легальним похованням, тобто тим, де підтверджено наявність самої могили. Але для цього необхідно, щоб ці місця пройшли процес легітимації".

Скасування Україною ексгумаційного мораторію дозволить суттєво активізувати співпрацю Києва та Варшави. А як у Польщі бачать нові виклики та можливості двосторонніх відносин?

У питанні "подолання спадку Порошенка" інтереси української та польської влади збіглися. Поступки Києва у питаннях історії мають активізувати економічну співпрацю країн.

Відносини України та Польщі чекають на перезавантаження. Початок йому має покласти візит до Варшави Володимира Зеленського, де буде анонсовано скасування мораторію на пошукові роботи. І вже відомо, що саме Зеленський запропонує у Варшаві.

Володимир Зеленський має підняти питання прав українських мігрантів у Польщі на зустрічі з Анджеєм Дудою. Йдеться не лише про права українців за кордоном, але вже й про їхню безпеку.

За останні роки жити і працювати в Польщу приїхали сотні тисяч українців. Вони впливають не лише на польську економіку, а й на сферу послуг, політику і масову культуру.

Перша зустріч Зеленського з Анджеєм Дудою мала дати відповідь на питання, яку стратегію обере Варшава. Посилення тиску на Київ? Чи, може, стратегію "задушення в обіймах"?