17 червня Єврокомісія підтвердила, що Україна заслуговує на статус кандидата на вступ до ЄС.

Одночасно із затвердженням статусу кандидата Брюссель висунув на адресу Києва вимоги щодо проведення реформ, надавши список із семи пунктів. Серед них – ті, яких влада тривалий час уникала, навіть ціною конфліктів із західними партнерами. Утім, у списку є також реформи, від яких буде невесело їхнім попередникам. Про всі ці умови та про причини їх висування дивіться у відеопоясненні "Європейської правди"..

Але юридичні деталі – те, як оформлені ці вимоги ЄС, – є не менш цікавими. Вони можуть стати "ядерною зброєю" у просуванні реформ в Україні. Досі таку схему ЄС застосовував лише один раз – коли тиснув на Київ щодо завершення "безвізових" реформ.

Про все це, а також про те, коли Брюссель планує розпочати з Києвом переговори про членство, читайте у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Кандидат авансом: 7 вимог, які має виконати Україна, щоб ЄС не скасував її новий статус.

Україні та Молдові Єврокомісія рекомендувала дати повноцінний статус кандидата вже зараз. При цьому в Брюсселі розглядають наші держави "в одному кошику". Урсула фон дер Ляєн на презентації висновків навіть не стала детально розписувати логіку молдовського рішення, пояснивши лише, що "воно по суті таке саме, як українське".

Хоча відмінності є. До Молдови Брюссель висунув масштабніші вимоги, ніж до України.

Утім, після публікації рішення Єврокомісії з’ясувалося, що про початок переговорів про членство у ньому взагалі не йдеться. Цей етап відклали.

А вимоги, прописані зараз, треба виконати для того, щоб Україна зберегла статус кандидата. У документі чітко зазначено, що нинішнє надання статусу не є остаточним, і ЄС може скасувати його у разі, якщо офіційний Київ ігноруватиме порядок денний реформ (те саме стосується і Кишинева).

Йдеться про сім блоків реформ, виконання яких Євросоюз визначив як умову того, що статус кандидата збережеться: (1) реформа Конституційного суду; (2) продовження судової реформи; (3) антикорупція, включно з призначенням керівника САП; (4) боротьба з відмиванням коштів; (5) втілення антиолігархічного закону; (6) узгодження аудіовізуального законодавства з європейським; (7) зміна законодавства про нацменшини.

Деякі пункти є дуже дивними. Наприклад, відмивання коштів та аудіовізуальне законодавство. Річ у тім, що в цих сферах та у тому ключі, як це описує ЄК, в Україні немає таких проблем, щоби визначати ухвалення нового законодавства як вимоги до кандидатства. Навіть сама Єврокомісія в описовій частині не змогла детально прописати, в чому конкретно полягають претензії.

Цей пункт міг з’явитися у висновку через те, що, ймовірно, існували вимоги якоїсь з країн ЄС, і в Брюсселі вирішили, що легше записати цей пункт, а потім внести якісь точкові зміни у законодавство і оголосити, що вимога знята. Ще один з можливих варіантів – що у висновок навмисно включили такі пункти, що дадуть Україні легко "продемонструвати прогрес".

Рішення, яке Єврокомісія ухвалила щодо України (а також щодо Молдови, воно ідентичне), не має аналогів. ЄС ще ніколи такого не робив.

По суті, Брюссель сказав, що Україна ще не готова бути кандидатом, але, попри це, отримує статус просто зараз.

При цьому, на відміну від усіх інших держав, яким давали статус кандидата, в українському висновку немає фрази про запрошення України або Молдови до переговорів про вступ до ЄС навіть за виконання умов. А 7 блоків реформ необхідно виконати для того, аби зберегти статус кандидата.

Про те, коли Україна зможе перейти на наступний етап та чому рішення Єврокомісії, якщо його затвердить саміт Євросоюзу, вигідне Україні - у матеріалі Сергія Сидоренка Кандидат авансом: 7 вимог, які має виконати Україна, щоб ЄС не скасував її новий статус.