Півтора тижня лишилося до того моменту, коли Європейська комісія передасть державам-членам свій висновок щодо України та її готовності до статусу кандидата на членство в ЄС.

Хоча європейські політики не можуть дійти згоди про те, що робити з Україною, шанси на успіх у нас є. 

Про це йшлося у короткій відеодискусії "Європейської правди", яку оприлюднили на початку тижня, за кілька годин до саміту, і яку дослівно підтвердили події наступних днів. 

Більш детально про рух України до членства в ЄС читайте в статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Бій за кандидата: хто блокує заявку України на членство в ЄС.

Членство України в ЄС як таке зараз не є предметом розгляду. За жодних обставин, за жодних рішень Україну не можуть зробити членом ЄС завтра чи навіть за рік-два, це неможливо суто юридично, і жодної "забаганки Брюсселя" тут немає.

Але просування до членства цілком реальне. І саме воно зараз відбувається. З виконанням усіх необхідних етапів. Жоден з тих, що лишилися на нашому шляху до вступу, вже не можна пропустити (так, як ми пропустили етап визнання "європейської перспективи") – але цілком можна пришвидшити, бо швидкість втілення реформ залежить виключно від самої України.

Отже, попереду лишилося наступне:

(1) отримати статус кандидата;

(2) розпочати з ЄС офіційні переговори щодо угоди про вступ України до Євросоюзу;

(3) вести ці переговори, почергово закриваючи кожну з понад 30 переговорних глав;

(4) по завершенню переговорів – досягти політичного рішення ЄС про підписання угоди;

(5) провести ратифікацію угоди в Україні та в усіх країнах членах, а в Україні – найімовірніше, ще й змінити Конституцію.

Найтриваліший етап – третій.

І головне: тривалість "підготовки до вступу" залежить тільки від нас. Швидші реформи – швидше завершення переговорів, і навпаки.

Словом, треба готуватися до марафону, який у інших нових членів ЄС ще ніколи не забирав менше ніж десятиріччя.

Але перш за все треба отримати статус кандидата. З цим є проблеми.

Здавалося б, затвердження України кандидатом мало бути безсумнівним, бо наша країна перевиконує поріг так званих "копенгагенських критеріїв", за якими перевіряють держав-кандидатів.

…але втрутилася політика.

Єврокомісія дуже не любить, коли її пропозиції відхиляють, а тому з політично чутливих питань Брюссель спершу має домовитися з найвпливовішими державами-членами про те, за яке саме рішення вони готові проголосувати.

А вони взялися переконувати Брюссель сказати Україні "ні".

Точніше, це "ні" пропонується замаскувати за формулою, що має назву "потенційний кандидат".

Як кажуть джерела, на такій ідеї наполягають, зокрема, Франція, Нідерланди та Австрія. Західні політики не вірять у щирість європейських прагнень українців.

Хоча треба визнати, що певні підстави для скептицизму у держав ЄС справді є.

Докладніше - у матеріалі Сергія Сидоренка Бій за кандидата: хто блокує заявку України на членство в ЄС.