До 24 лютого навряд чи хтось наважився би передбачити, що саме скромна у всіх сенсах цього слова Словаччина буде підтримувати Україну так само послідовно та безальтернативно, як США, Велика Британія та Польща. Причому і зброєю, і політично.

Про те, як країна з одними з найпотужніших проросійських настроїв серед населення стала одним з основних союзників України, читайте в статті директора Інституту Центральноєвропейської стратегії Дмитра Тужанського Розворот від РФ: як Братислава стала одним із головних союзників Києва.

Якщо до 24 лютого в Україні тижнями, а то й місяцями могло не з’являтися жодної новини про Словаччину, то за останній час їх вдосталь, причому однозначного змісту:

Словаччина відклала постачання гаубиць власній армії, щоб передати їх Україні; президентка Словаччини відвідала Ірпінь і Бородянку, зустрілася з Зеленським та виступила у Верховній раді; Словаччина надала Україні дивізіон ППО С-300; президентка Словаччини Зузана Чапутова і президент Польщі Анджей Дуда планують разом переконувати країни ЄС щодо статусу кандидата для України.

І це далеко не повний список за травень та квітень.

Може скластися враження, що нічого дивного в такій, хай і раптовій підтримці з боку Словаччини сьогодні немає. Мовляв, це логічна поведінка нашого західного сусіда, який точно не хоче стати наступною жертвою Кремля. 

Проте, не все так просто, якщо говорити про Словаччину. 

Ще з ХІХ століття і дотепер у Словаччині доволі популярними залишаються ідеї панславізму та проросійські настрої. У цій країні досі є політичні сили, які синхронно з повномасштабною агресією Росії проти України, налаштовують Словаччину проти Заходу, його підтримки України у війні проти Кремля, проти словацької допомоги українським біженцям і безпосередньо Україні.

Тим не менш, згідно з дослідженням Globsec за березень-квітень цього року 51% словаків покладають вину за вторгнення в Україну саме на Росію. 

Якщо додати до цього контексту також фактор залежності Словаччини від російського газу (70-85%) та нафти (100%, що вище, ніж в Угорщини), логічно виникає питання: Як взагалі можлива сьогодні настільки проукраїнська позиція офіційної Братислави?

По-перше, нинішня владна коаліція – прозахідна та антикорупційна. По-друге, ця прозахідність урядової коаліції підтримується, можливо, навіть ще більшою прозахідністю позиції президента Словаччини Зузани Чапутової. По-третє, прозахідність та проукраїнськість нинішньої влади Словаччини спирається на словацьке економічне диво, коли нашому сусіду хай і не відразу, але вдалися вкрай стрімкі реформи. По-четверте, ще однією опорою для словацької влади є громадянське суспільство та експертна спільнота, чиї представники сьогодні представлені у владі. По-п’яте, передаючи Україні зброю, Словаччина запустила процес власного переозброєння сучасними зразками.

Таким чином, нинішня підтримка України з боку Словаччини – це не випадковість, а момент істини, який обов’язково варто використати для поглиблення українсько-словацької співпраці на майбутнє. Навіть якщо колись в країні й відбудеться реванш проросійських сил.  

Докладніше - у матеріалі Дмитра Тужанського Розворот від РФ: як Братислава стала одним із головних союзників Києва.