5 липня у Скоп'є, столиці Північної Македонії, відбувся мітинг, на якому двоє поліцейських дістали тяжких ушкоджень. 

Мітингувальники виступали проти планів уряду схвалити так звані французькі пропозиції – компроміс, який має зняти вето Болгарії та дозволити Північній Македонії нарешті розпочати роботу зі вступу до ЄС.

Одночасно цей конфлікт дає шанс "друзям РФ", йдеться у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Важкі компроміси для членства в ЄС: що відбувається на Балканах і до чого тут РФ.

Північна Македонія подала заявку на вступ до ЄС ще в 2004 році.

Довгий час шлях до членства Македонії у ЄС блокувала Греція. Цю перешкоду вдалося зняти у 2018 році шляхом болючого компромісу – країна була змушена змінити свою назву на Північна Македонія.

Цей компроміс дозволив балканській країні оперативно здобути членство у НАТО, проте з ЄС це не вдалося.

Несподівано на переговори було накладено інше вето – тепер Болгарією.

Софія звинувачує сусідню країну в дискримінації болгарської меншини, а також висуває низку претензій до її історичної політики.

Доходить до того, що однією з вимог Болгарії стає відмова від назви македонської мови (там її вважають альтернативним варіантом писемності болгарської). Замість цього в документах ЄС пропонується використовувати конструкцію на кшталт "офіційна мова Північної Македонії" або ставити зірочку після назви мови з таким уточненням.

Детальніше про ці вимоги ЄвроПравда писала у статті Євроінтеграція в обмін на ідентичність: куди веде конфлікт болгар та македонців.

Для Північної Македонії такі вимоги є абсолютно неприйнятними.

Тож для багатьох македонців пропозиції Болгарії виглядають як початок повної відмови від своєї національної ідентичності.

Разом із Північною Македонією заручником болгарського вето стала й Албанія, чиї заявки ЄС об'єднав у один пакет.

Не дивно, що на останньому саміті "ЄС – Західні Балкани" албанський прем’єр Еді Рама був вкрай різким та критичним до ЄС.

Відсутність євроінтеграційного прогресу на Балканах явно грає на руку РФ.

Останніми роками Москва суттєво посилила свої позиції у цьому регіоні.

До саміту "ЄС – Західні Балкани" Франція направила Болгарії та Північній Македонії свої пропозиції щодо вирішення суперечки та зняття вето. Ця пропозиція була визнана цілком прийнятною в Софії, проте була відкинута Скоп’є. 

Після саміту, Франція направила оновлені пропозиції, які мали бути більш прийнятними для Північної Македонії.

Французький план передбачає, що положення двосторонньої болгарсько-македонської угоди (вона має бути підписана в процесі підготовки до вступу до ЄС) будуть включені в перелік вимог ЄС до Північної Македонії.

Проте якими будуть ці вимоги – невідомо.

В уряді Північної Македонії запевняють, що там не буде жодних вимог, які можуть бути розцінені як атака на національну ідентичність. В опозиції в цьому сумніваються.

Відмова ЄС натиснути на Болгарію, щоб добитися офіційної відмови від одіозних вимог – вкрай тривожний сигнал.

Включення історичних питань у перелік вимог для вступу до ЄС створює прецедент, який може мати негативні наслідки й для інших країн-кандидатів. Зокрема, і для України.

Ключова проблема в тому, що нові поступки вкрай негативно сприймаються македонським суспільством. І протести проти французьких пропозицій тривають вже біля тижня. Зокрема, багатотисячний мітинг пройшов і 6 липня.

Атака на парламент та бійки з поліцією стали справою рук опозиційної відверто проросійської партії "Левиця". Нинішня криза дає їй (а разом – і її російським кураторам) шанс посилити свій вплив аж до блокування шляху Північної Македонії до ЄС.

Докладніше - у матеріалі Юрія Панченка Важкі компроміси для членства в ЄС: що відбувається на Балканах і до чого тут РФ.