До президентських виборів у Чехії ще більш ніж чотири місяці.

Чинний президент Мілош Земан, який був відомий спочатку своїми проросійськими заявами, проте після 24 лютого діаметрально змінив свою риторику, добуває другу каденцію і покидає Празький Град.

Приклад Земана показує, що президент Чехії, який номінально має не дуже багато повноважень, здатний впливати на уряд та корегувати зовнішній курс країни за своїм смаком.

Тим важливішими для України стають ці вибори. В тому числі через те, що потенційним лідером перегонів є політик, який виступає за обмеження підтримки України, йдеться у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Після Земана: які ризики несуть для України президентські вибори у Чехії.

Лише рік тому Мілош Земан називав тодішнього прем’єра Андрея Бабіша найбажанішим для себе наступним президентом.

Чотири роки прем’єрства Бабіша були часом найбільшого політичного впливу Земана. Уряд Бабіша не спирався на парламентську більшість, а тому часто залежав від підтримки президента у пошуку голосів на підтримку.

Наразі Бабіш ще остаточно не оголосив про свою участь у президентських виборах, проте де-факто вже веде виборчу кампанію.

Важливий момент: проти експрем’єра Бабіша відкрито декілька кримінальних справ.

Тож президентська посада для нього є також можливістю отримати імунітет від переслідувань щонайменше на п'ять років.

Під час керування урядом Андрей Бабіш не проводив відверто антиукраїнської політики – на тлі тодішніх проросійських заяв президента Земана, його дії та заяви виглядали цілком конструктивними.

Щоправда, в його біографії був момент, який показав реальне ставлення до України. В 2018 році йому було потрібно терміново вивезти з країни та сховати від медіа свого сина. За порадою охоронця Бабіш вирішив, що найкращим місцем для цього є окупований Росією Крим.

Остання історія, серед іншого, показує, що щонайменше оточення Бабіша має тісні стосунки зі спецслужбами РФ.

Одночасно у разі участі у президентських виборах Бабіш буде спиратися на електорат Земана, який значною мірою є проросійським. Це впливає на риторику колишнього прем’єра.

Тепер він критикує уряд за те, що там багато допомагають українським біженцям, а не чехам. Також Бабіш нині стверджує, що Чехія вже надала достатньо зброї Україні, а тому час зупинити допомогу.

У другий тур разом із Бабішем має найбільші шанси вийти відставний генерал Петр Павел. Більш того, згідно з оцінками соціологів, він матиме великі шанси на перемогу. 

Генерал Павел, зокрема, відомий тим, що у 2015-2018 роках обіймав посаду голови Військового комітету НАТО, що є другою після генсека посадою в Альянсі. Ніхто з громадян Чехії до того чи після не піднімався так високо в структурі НАТО. У соціалістичні часи Петр Павел був членом компартії.

Коментуючи російсько-українську війну, генерал Павел підтримує допомогу Києву, проте часто висловлював сумніви, що західної допомоги буде достатньо для того, щоб Україна могла повністю відновити свою територіальну цілісність.

А тому, на його думку, Заходу вже зараз треба шукати механізми, як у майбутньому можна буде заморозити цей конфлікт.

Остаточно коло учасників президентських перегонів стане відоме десь за місяць.

Політичне життя у Чехії обіцяє бути дуже напруженим. Головне, щоб ці скандали не вплинули на рівень підтримки України, який за нинішнього уряду є дуже високим.

Докладніше - у матеріалі Юрія Панченка Після Земана: які ризики несуть для України президентські вибори у Чехії.