13-14 січня у Чехії пройшов перший тур виборів, результат яких був одночасно й очікуваним, і несподіваним.

У другий тур пройшли два кандидати, яких від початку виборчої гонки вважали її фаворитами: генерал у відставці Петр Павел та колишній прем’єр, лідер найбільшої опозиційної партії ANO Андрей Бабіш. 

Розрив між кандидатами виявився меншим за пів відсотка, додавши виборам інтриги. 

Про те, чому ці вибори стали такими вадливими для чехів, хто має шанси стати новим президентом і що це означає для відносин Чехії із ЄС та Україною, читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Чехія постала проти проросійського реваншу: що показав перший тур виборів президента. Також рекомендуємо до перегляду наш дуже цікавий відеоблог про ці президентські вибори.

9 січня, менше, ніж за тиждень до першого туру, у Чехії оприлюднили соціологічне опитування, що принесло сенсацію.

Попри те, що трійка лідерів рейтингу лишилася незмінною і всі мали приблизно однаковий результат (25-26%) вперше опитування показало, що другий тур може пройти без Андрея Бабіша. Замість нього компанію генералу Петру Павелу могла скласти економістка та колишня ректорка Аграрного університету у Брно Дануше Нерудова.

Однак вже 9 січня відбулася подія, яка змінила виборчі розклади. Міський суд Праги зняв із Бабіша звинувачення у справі про субсидії ЄС для конференц-центру "Лелече гніздо".

А вже наступного дня Андрей Бабіш полетів до Парижу, де поспілкувався з президентом Еммануелем Макроном. Очевидно, мета зустрічі була в тому, щоби нівелювати негатив від ще однієї кримінальних справи, відкритої проти Бабіша – але вже у Франції.

Після цього стало зрозуміло, що шанси Андрея Бабіша на перемогу різко зросли. Так і сталося. За результатом першого туру він отримав майже 35% голосів – суттєво більше за прогнози соціологів.

Проте одночасно ці новини оживили противників Бабіша – невдоволені перспективою перемоги колишнього прем’єра чеські виборці пішли на дільниці й проголосували за його головного опонента – генерала Павела.

Це дозволило Павелу не лише наростити підтримку, але й зайняти перше місце, нехай і з мінімальним відривом.

В чому полягає токсичність Андрея Бабіша для чехів?

Не тільки у репутації корупціонера, а й у поверненні до чеської політики недавніх років – коли за його прем’єрства Чехія намагалася будувати особливі стосунки із РФ та Китаєм, виторговуючи собі економічні преференції.

До речі, Бабіш акцентував увагу на тому, що російсько-українська війна та підтримка України вже дорого коштували чеській економіці і що допомога Україні зброєю втягує Чехію у війну. Тому, мовляв, досить допомагати Києву.

Не є таємницею і особливі відносини Бабіша із РФ. У 2018 році відбувся гучний скандал, коли стало відомо, що на той час чинний прем’єр ховав свого сина від уваги слідчих та ЗМІ, вивізши його... до окупованого Росією Криму.

Натомість що можна сказати про його головного опонента, Петра Павела?

Раніше ми детально аналізували його біографію. Нагадаємо головне: до 2018 року Павел обіймав посаду голови Військового комітету НАТО, одну з найвищих посад у Альянсі.

Єдиним, чим йому докоряли під час кампанії, стало членство Павела у компартії за часів Чехословацької РСР. При цьому можна з певністю сказати, що зв'язків з РФ у генерала немає.

А для України важливим є те, що генерал Павел послідовно говорить про загрозу РФ для всієї Європи та підтримує надання Україні західної зброї.

Андрей Бабіш справді має високий антирейтинг, але він може спробувати виграти як за рахунок політичного досвіду, так і за рахунок компромату.

Показовий приклад. Коментуючи результати першого туру, Бабіш заявив, що не має наміру використовувати у другому турі брудні методи. І відразу після цього – несподівано порівняв свого опонента із Путіним.

Другий тур виборів у Чехії має відбутися 27-28 січня.

А протягом найближчих двох тижнів країну, найімовірніше, чекає шквал компромату та маніпуляцій.

Наступного дня після завершення першого туру Чехію заполонила нова реклама Бабіша із гаслом "Не дам втягнути Чехію у війну".

Очевидно, він вирішив залякати чехів участю країни у війні з РФ, натякаючи, що саме до цього призведе обрання президентом ексвійськового.

Чи купиться Чехія на такий політтехнологічний трюк – дізнаємося менш, ніж за два тижні.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Чехія постала проти проросійського реваншу: що показав перший тур виборів президента.