11 лютого у Франції відбулися нові багатотисячні демонстрації проти проєкту пенсійної реформи президента Еммануеля Макрона.

На тлі масштабних протестів французький уряд готовий іти лише на незначні зміни пенсійної реформи і шукає голоси для її ухвалення.

А якщо достатньої кількості голосів не буде знайдено, ситуація може дійти до питання вотуму довіри уряду або навіть до дострокових парламентських виборів, йдеться у статті на основі матеріалів Radio France International Два роки пенсії, що збурили Францію: чи призведуть масштабні протести до розпуску парламенту.

За оцінкою Загальної конфедерації праці (CGT), лише в Парижі в маніфестаціях 11 лютого взяли участь пів мільйона людей. А на попередніх протестних акціях було ще більше.  

За даними соцопитувань, більшість французів проти пенсійної реформи, що передбачає підвищення віку виходу на пенсію з 62 до 64 років. 

Поки по всій Франції проходять маніфестації протесту проти пенсійної реформи, у Національних зборах уже почали обговорення цього спірного і непопулярного законопроєкту.

Тим часом Макрон, який обіцяв за будь-яку ціну провести пенсійну реформу до кінця другого президентського терміну, здалеку спостерігає за ситуацією і вирішує, чи можна (і в який спосіб) форсувати події. Дійсно, французький державний устрій дозволяє кілька виходів із ситуації, що склалася.

По-перше, уряд не втратив надії згуртувати під прапором суперечливої реформи не тільки депутатів від правлячої партії, а й частину представників правих "Республіканців", щоб набрати більшість під час голосування за текст законопроєкту.

Для цього уряд згоден піти на деякі незначні поступки, не надто спотворюючи сенсу самої пенсійної реформи.

Проблема полягає в тому, що на виборах 2022 року президентський блок партій втратив абсолютну більшість у Національних зборах. А разом з тим – і можливості ухвалювати законопроєкти, не зважаючи на опозицію.

Другий спосіб "підсолодити гірку пігулку" пенсійної реформи – провести перестановки в уряді.

Деякі представники "президентського табору" натякають на можливі "великі кадрові перестановки", повідомляє France-Presse, посилаючись на неназване джерело в оточенні Макрона.

Та чи допоможе звільнення найбільш непопулярних міністрів заспокоїти гнів опозиції, якщо те саме джерело стверджує, що президент залишить очолювати уряд основного автора пенсійної реформи – прем'єр-міністра Елізабет Борн?

Окрім цього, у президента й уряду залишається простіший, але й більш суперечливий вихід із ситуації – форсувати ухвалення реформи, використовуючи статтю 49.3 Конституції Франції.

Вона дозволяє затвердити закон у парламенті без обговорень і поправок, у тій версії, яка влаштовує виконавчу владу. Щоправда, при цьому парламент обов'язково має проголосувати щодо питання про довіру уряду.

Також є варіант розпуску парламенту. 

"Я не знаю, як ми зможемо далі керувати, якщо нам не вдасться отримати більшість щодо такого важливого документа. Я думаю, що нам доведеться домагатися більшості в інший спосіб", – сказав в інтерв'ю France-Presse депутат правлячої партії Марк Феррасі.

Оскільки цей депутат має репутацію наближеного до президента, французькі ЗМІ намагаються з'ясувати, чи не є це думкою самого глави держави, який може пригрозити розпустити Національні збори в разі патової ситуації.

Наприкінці вересня Макрон згадав про таку можливість під час вечері з представниками своєї партії, у разі якщо опозиція об'єднається, щоб домогтися відставки уряду.

Деякі прихильники президента стверджують, що перевибори можуть стати своєрідним референдумом про вихід на пенсію в 64 роки, проти чого, згідно з опитуваннями, виступають майже 70% французів.

Докладніше – у матеріалі Radio France International Два роки пенсії, що збурили Францію: чи призведуть масштабні протести до розпуску парламенту.