Мільйон снарядів від ЄС, провал "друзів РФ" у Чорногорії, Норвегія передала танки: новини дня

Дайджест
Понеділок, 20 березня 2023, 21:00

Серед головних тем дня "історичне рішення" щодо боєприпасів для України і історична угода з Британією. 

В Україну продовжує надходити військова техніка від західних партнерів: зокрема надійшли танки з Норвегії та скоро прибудуть бойові машини піхоти Marder з Німеччини.

США виділили черговий пакет військової допомоги на $350 млн: боєприпаси для HIMARS та гаубиць, а також боєприпаси для бойових машин піхоти Bradley, ракети HARM, протитанкова зброя, річкові катери та інше обладнання.

У РФ у відповідь на ордер на арешт Путіна не вигадали нічого кращого, ніж завести справу на суддів та прокурора Міжнародного кримінального суду, які узгодили арешт Путіна. Справи "кліпати" там вміють, але цей їхній акт виглядає жалюгідно.

Угорщина заблокувала спільну заяву ЄС про ордер на арешт Путіна в Гаазі.

Тим часом, глава Китаю Сі Цзіньпін прилетів в Москву, де у нього відбулася перша зустріч з розшукуваним за причетність до воєнних злочинів російським диктатором Владіміром Путіним.

Також сьогодні Росія заявила про продовження "зернової угоди" лише на 60 днів і пригрозила повним розривом. 

Всі важливі і цікаві новини 20 березня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Мільйон боєприпасів 

Збройні сили України отримають від Євросоюзу один мільйон артилерійських снарядів протягом наступних 12 місяців.

У понеділок міністри оборони та закордонних справ країн Євросоюзу досягли згоди щодо ініціативи спільного постачання боєприпасів для України та поповнення власних складів. 

Високий представник ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель назвав це рішення історичним.

Він уточнив, що план з бюджетом 2 млрд євро буде втілюватись у трьох напрямках.

По-перше, з Європейського фонду миру буде виділений 1 мільярд євро на компенсацію постачань держав-членів; по-друге, ще стільки ж буде скеровано на спільні закупівлі боєприпасів; і по-третє, держави ЄС робитимуть замовлення для збільшення виробничих потужностей оборонних заводів.

У проєкті поки братимуть участь 18 країн, інші висловили готовність долучитися пізніше. 

Проєктну угоду підписали Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словаччина, Швеція та Норвегія.

Угорщина відмовилась брати участь у проєкті ЄС.

Деякі інші країни ЄС вже висловили свій намір приєднатися до ініціативи незабаром після завершення національних процедур.

"Сьогодні ми робимо крок вперед. Ми виконуємо наші обіцянки надати Україні більше артилерійських боєприпасів. Сьогоднішнім рішенням 18 країн підписали угоду, яка передбачає об'єднання замовлень і розміщення їх разом з промисловістю через Європейське оборонне агентство (EDA). Українська влада чітко визначила свої потреби, і цей проєкт EDA є частиною відповіді ЄС" – заявив Жозеп Боррель.

Глава МЗС Дмитро Кулеба вважає рішення ЄС щодо плану надання Україні одного мільйона артилерійських боєприпасів стратегічним кроком, який наближає перемогу.

Військова техніка і не тільки

В Україну продовжує надходити військова техніка від західних партнерів. 

Збройні сили вже отримали від Норвегії вісім танків Leopard 2 і допоміжні машини. На додаток до цього Норвегія надає також кошти на боєприпаси і запасні частини.

Крмі того, Норвегія продовжила угоду про медичну евакуацію українських пацієнтів.

Очільник міністерства оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що німецькі бойові машини піхоти Marder, про передання яких Берлін оголосив у січні, вже прямують до України.

Сполучені Штати виділили черговий пакет військової допомоги Україні на $350 млн.

Він містить додаткові боєприпаси для наданих США реактивних систем залпового вогню HIMARS та гаубиць, а також боєприпаси для бойових машин піхоти Bradley, ракети HARM, протитанкову зброю, річкові катери та інше обладнання.

Цього року Україна має вікно можливостей для контрнаступу, вважає президент Чехії Петр Павел.

На думку чеського президента, успіх під час першої спроби великого контрнаступу Києва є необхідним, оскільки пізніше отримати військову підтримку від партнерів буде складніше.

Не військове, але теж важливе: Британія підписала історичну угоду з Україною про цифрову торгівлю.

Китай, Путін, ордер

Китай вважає, що Міжнародний кримінальний суд, який видав ордер на арешт президента РФ Владіміра Путіна, має зайняти "справедливу позицію".

За словами офіційного представника МЗС КНР Ван Веньбіня, суд має "дотримуватися об'єктивної та неупередженої позиції" і "поважати імунітет глав держав щодо юрисдикції відповідно до міжнародного права".

Ван також закликав суд "уникати політизації та подвійних стандартів", та підкреслив, що завершувати війну в Україні потрібно шляхом "діалогу і переговорів".

Ордер на арешт Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом (МКС), матиме негативні наслідки й тільки продовжить війну в Україні, вважає президент Сербії Александар Вучич.

"Моє питання в тому, що тепер, коли йому пред'явлені звинувачення в найстрашніших воєнних злочинах? З ким ви збираєтеся говорити?" – сказав Вучич.

У РФ у відповідь на ордер на арешт Путіна не вигадали нічого кращого, ніж завести справу на суддів та прокурора Міжнародного кримінального суду, які узгодили арешт Путіна. Справи "кліпати" там вміють, але цей їхній акт виглядає жалюгідно.

До речі, Угорщина заблокувала спільну заяву ЄС про ордер на арешт Путіна в Гаазі.

Тим часом, глава Китаю Сі Цзіньпін прилетів в Москву, де у нього відбулася перша зустріч з розшукуваним за причетність до воєнних злочинів російським диктатором Владіміром Путіним.

Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Путін та Сі будуть обговорювати війну, яку Росія розв'язала проти України. 

Зокрема, Китай до річниці вторгнення Росії в Україну опублікував свій "мирний план", при цьому не засудивши РФ. Також у ньому не було пункту про вихід російських військ з території України. 

Державний секретар США Ентоні Блінкен у понеділок скептично прокоментував "мирні пропозиції" Китаю для вирішення повномасштабної війни в Україні, попередивши, що вони можуть бути "тактикою затягування часу", щоб допомогти Росії.

"Світ не має обдурити будь-який тактичний крок Росії із "замороження" війни на власних умовах, який підтримає Китай або будь-яка інша країна", – сказав державний секретар США.

Блінкен вважає, що візит лідера Китаю Сі Цзіньпіна до Москви може вказувати на те, що Пекін не вважає Росію відповідальною за воєнні злочини в Україні, скоєні в результаті її агресії.

"Те, що президент Сі їде до Росії через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Путіна, свідчить про те, що Китай не вбачає ролі в притягненні Кремля до відповідальності за звірства, скоєні в Україні", – заявив він.

Також сьогодні Росія заявила про продовження "зернової угоди" лише на 60 днів і пригрозила повним розривом. 

А ще, за даними Euractiv, сотні "танкерів-привидів" у Фінській затоці перевозять російську нафту, що загрожує безпеці судноплавства.

Слід також додати, що Туреччина зупинила транзит санкційних товарів до Росії.

Серед інших новин дня 

ЄС виділить 1 млрд євро на відбудову Туреччини.

Проросійський кандидат не проходить до другого туру виборів у Чорногорії.

ЄС на два роки продовжив військову місію для недопуску поставок зброї у Лівію.

Уряд Франції з перевагою в дев’ять голосів зміг уникнути вотуму недовіри.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: