Косово і Сербія досягли домовленості про імплементацію угоди щодо нормалізації відносин, підтриманої Європейським Союзом. Цей крок є чи не найбільшим досягненням у складній історії стосунків двох країн.

Для міжнародної політики це напевне означає одне: ситуація буде змінюватися, і тут важливо вміло на неї відреагувати.

Про те, якими були стосунки України та Косова та чи варто міністерству закордонних справ України змінювати традиційні підходи до дипломатії на Балканах читайте в статті експерта Аналітичного центру балканських досліджень Андрія Кришталя Між визнанням та ігноруванням: як склалися та як можуть змінитися відносини України та Косова.

У 1999 році НАТО втрутився у багаторічний конфлікт між Сербією і Косовом, провівши військову операцію на захист албанських мешканців Косова від сербської армії та етнічних чисток. У результаті цієї операції територія Косова опинилася під міжнародним контролем. У 2008 році Косово оголосило незалежність в односторонньому порядку, всупереч позиції Сербії, яка прагнула зберегти регіон під своїм контролем.

Це супроводжувалося різними реакціями в міжнародному співтоваристві. Західні країни, зокрема США, та більшість (але не всі) країни Європейського Союзу та Європи, визнали незалежність Косова і встановили з ним дипломатичні відносини.

Сербія відкинула проголошення незалежності Косова і досі вважає його незаконним. Підтримали Сербію також низка країн, зокрема Росія, Китай та Індія.

Реакція України на проголошення незалежності Косова у 2008 році спершу була стримано-нейтральною.

У червні 2010 року Віктор Янукович заявив, що визнання Косова є порушенням міжнародного права. Багато в чому подібну позицію тодішньої української влади можна пояснити стосунками з Росією, яка разом із Сербією є одним із найбільших опозиціонерів визнання Косова.

Після 2014 року зовнішня політика України стає більш самостійною, але цього разу вже з’явився фактор Криму.

Тож, Україна зберегла нейтралітет в цьому питанні.

Зв’язки України з Косовом складно назвати інтенсивними, проте повністю відсутніми їх назвати також не можна.

По-перше, український миротворчий контингент з 1999 року бере участь у миротворчі місії KFOR.

По-друге, незважаючи на відсутність представництв чи офіційної співпраці, на полицях магазинів Косова можна знайти українські товари.

Ще одним місцем дотику є спорт, зокрема футбол. 

Досі проблемою у відносинах були візові обмеження. Україна визнала паспорти Косова лише у 2019 році.

Також до 24 лютого 2022 року українські громадяни могли відвідати Косово лише з візою. Після російського вторгнення влада Косова вирішила скасувати візові обмеження для українців.

Незважаючи на низьку інтенсивність взаємовідносин, підтримка України в Косові є однією з найсильніших у регіоні.

Хоча окремі українські депутати та активісти порушували питання покращення стосунків із невизнаною республіки, наразі офіційний Київ не поспішає робити крок назустріч Косову.

В першу чергу, зважаючи на бажання зберегти стосунки із Сербією, які й без того є непростими.

Влада Сербії досі намагається знайти зручну позицію в російсько-українській війні і, попри тиск ЄС, досі не ввела санкції проти Росії, проте засудила російське вторгнення на голосуваннях в Радбезі ООН, а також, за окремими повідомленнями, продавала в Україну боєприпаси через треті країни.

Нинішнє потепління стосунків між Приштиною і Белградом може відкрити Косову двері до повноцінної участі в низці міжнародних організацій, а також створити можливості до поглиблення співпраці з іншими країнами, які до цього могли остерігатися невдоволення з боку Сербії.

Україна натомість не має жодного представництва на території Косова. Свої офіси у країні мають Румунія, Словаччина, Греція та навіть Китай. Мало того, Росія також має своє представництво, яке називається "Канцелярією РФ у Приштині".

І це в ситуації, коли розвиток співпраці з Приштиною однозначно має для Києва геополітичний інтерес та може бути одним із тих місць, куди варто спрямувати свої дипломатичні зусилля в боротьбі з російськими впливами на Балканах.

Докладніше – у матеріалі Андрія Кришталя Між визнанням та ігноруванням: як склалися та як можуть змінитися відносини України та Косова.