Серед головних тем дня – військова підтримка України, шлях до НАТО і ЄС, військові навчання у Польщі, шпигунська Росія. 

Єврокомісія заборонила імпорт окремих агротоварів з України після тиску п'ятьох держав ЄС. 

Заборона на імпорт стосується чотирьох сільськогосподарських продуктів – пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику – походженням з України.

Заходи набудуть чинності 2 травня й триватимуть до 5 червня 2023 року.

Офіційний Київ висловив протест Польщі та Європейському Союзу через запровадження обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції як такі, що суперечать Угоді про асоціацію. 

"Паралельно Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов'язалися скасувати свої односторонні заходи щодо пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику, а також будь-якої іншої продукції, що походить з України", – наголошують у Єврокомісії.

Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявив, що не відчуває солідарності з боку Польщі через запровадження односторонньої заборони на імпорт української аграрної продукції. 

А, поки, у Словаччині знову перевірили українське зерно – і знову знайшли шкідливий пестицид.

Все важливе і цікаве за 2 травня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Війна з РФ

Адміністрація президента США оприлюднила нові приблизні дані про втрати від зимового наступу Росії в Україні, заявивши, що з грудня РФ зазнала понад 100 000 втрат, і ця "приголомшлива" цифра є ключовим сигналом про те, що зусилля Москви "дали зворотний ефект".

Представник Білого дому Джон Кірбі заявив, що Росія "виснажила свої військові запаси і свої збройні сили", і з грудня, за оцінками США, Росія зазнала понад 100 000 втрат, у тому числі понад 20 000 загиблих у боях.

Він додав, що Росія досягла "поступових" успіхів у Бахмуті, який має "дуже малу стратегічну цінність".

А британська розвідка вказує на проблеми з логістикою у російських окупантів.

27 квітня 2023 року російські соціальні мережі, пов'язані з військовою тематикою, повідомили, що заступника міністра оборони Росії, генерал-полковника Михаїла Мізінцева було звільнено. Мізінцев відповідав за військову логістику і перебував на посаді лише вісім місяців, зазначається в огляді.

Звільнення Мізінцева не було одразу підтверджено, але припущення щодо його майбутнього підкреслюють, що проблеми логістики залишаються в центрі воєнної кампанії Росії в Україні.

Тим часом, держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що український контрнаступ готується у наступні тижні, і успіх на полі бою може наблизити переговори, які здатні побудувати справедливий мир.

Підтримка України

Данія відправить Україні військову допомогу на понад $250 млн для підтримки контрнаступу.

Згідно з ухваленим рішенням, Данія передасть Україні машини для розмінування, боєприпаси, польові мости та кошти на протиповітряну оборону.

Пожертва є найбільшим пакетом допомоги від Данії на сьогодні і надсилається на підтримку українського наступу.

А Латвія передала мікроавтобус, 2 позашляховики, генератори, тактичне та інженерне захисне спорядження, газові балони та інші необхідні бійцям речі. 

Канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв, що з серпня Україна почне отримувати з Німеччини боєприпаси до Gepard. Поки триває налагодження їхнього виробництва. 

Глава МЗС Дмитро Кулеба переконаний, що західні винищувачі F-16 передадуть Україні, це питання часу. 

Міністр оборони Олексій Резніков пояснив, що західні партнери досі не передали на озброєння України сучасні літаки через власний прагматизм.

"Виконавча влада починає рахувати, скільки коштує один літак, скільки коштує його обслуговування, скільки коштує його озброєння та утримання. Тут важливе слово sustainability. Адже, якщо дати нам літак, який завтра не буде обслужений, то він не полетить. І сенс тоді його давати?" – пояснив він.

Крім того, Резніков зазначив, що передача літаків може призвести до зменшення решти військової допомоги з боку західних союзників через високі витрати.

Євроатлантична інтеграція

США і Німеччина поки не хочуть конкретних рішень у питанні членства України в НАТО. Про це стало відомо Німецькому агентству преси (DPA).

Такі члени Альянсу, як США та Німеччина, нещодавно за зачиненими дверима дали зрозуміти, що поки не хочуть брати на себе жодних зобов'язань, які б виходили за межі розпливчастої декларації НАТО від 2008 року.

Крім того, за словами дипломатів, існує ризик, що нові зобов'язання перед НАТО можуть надати Росії аргументи для ще більш агресивної війни.

За словами речника українського МЗС Олега Ніколенка, аргументи, які наводяться у матеріалі Німецького агентства преси (DPA), "становлять набір помилкових суджень, які давно втратили свою актуальність".

Представник українського МЗС наголосив, що українці зараз роблять найбільший внесок в євроатлантичну безпеку і назвав українську армію найсильнішою в Європі.

Ніколенко також прокоментував аргумент про необхідність утримуватися від кроків, які нібито можуть "спровокувати" Росію на нову агресію, зазначивши, що "єдине, що провокує Росію – це невизначеність".

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон вважає "дурістю" твердження російської пропаганди про те, що майбутній вступ України в Північноатлантичний Альянс може бути провокацією для РФ.

Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що наразі Україна – єдина країна у світі, яка успішно виконує завдання НАТО – протистояти російській агресії.

"Північноатлантичний альянс був створений американцями як відповідь на загрозу Російської імперії, але тоді називалася вона Радянський Союз. Головне завдання НАТО – протистояти Російській імперії, успішно протистояти, і в разі агресії дати відсіч. Сьогодні єдина країна у світі, яка успішно виконує завдання НАТО – це Україна. Важко, ціною нашої крові, наших життів, будинків, ми сьогодні виконуємо місію НАТО", – зазначив міністр.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що рішення про членство України в НАТО наразі залежить від чотирьох країн-членів Альянсу, одна з яких "велика і важлива".

"Від десь чотирьох країн-членів Альянсу, одна з них особливо велика і важлива у НАТО", – зазначив Кулеба, додавши, що одна з цих країн "почала хитатися" з приводу членства України.

У Держдепі США заявили, що підтримують приєднання до НАТО нових членів, зокрема й України, однак наразі Вашингтон зосереджений на підтримці Києва у протидії російській агресії.

Щодо євроінтеграції України, то Верховна рада схвалила у першому читанні закон про рекламу, що є однією з вимог Євросоюзу.

Загалом, Прага вважає, що переговори про членство України у ЄС можуть початися цього року.

Зернова криза

Європейська комісія у вівторок ухвалила виняткові та тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту окремих сільськогосподарських товарів із України після тиску з боку п’яти держав-членів Європейського Союзу, які звинувачували український імпорт в обвалі місцевих цін.

Заборона на імпорт стосується чотирьох сільськогосподарських продуктів – пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику – походженням з України. Вона спрямована на "усунення логістичних проблем", пов'язаних із цими товарами в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.

Заходи набудуть чинності 2 травня й триватимуть до 5 червня 2023 року. У цей період згадані товари можуть імпортуватись у всі держави ЄС, окрім згаданих п’яти. Водночас через їхню територію може здійснюватись транзит української продукції.

Офіційний Київ висловив протест Польщі та Європейському Союзу через запровадження обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції як такі, що суперечать Угоді про асоціацію. 

"Паралельно Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов'язалися скасувати свої односторонні заходи щодо пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику, а також будь-якої іншої продукції, що походить з України", – наголошують у Єврокомісії.

Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявив, що не відчуває солідарності з боку Польщі через запровадження односторонньої заборони на імпорт української аграрної продукції. 

А, поки, у Словаччині знову перевірили українське зерно – і знову знайшли шкідливий пестицид.

Шпигунська Росія

Російська військова розвідка (ГРУ) за останні роки кілька разів намагалася придбати у норвезьких компаній передове технічне обладнання, в тому числі підводне.

Суперінтендант поліції Даг Рьойєлл, який є радником у відділі контррозвідки PST, каже, що щонайменше у трьох випадках російська розвідка купила або намагалася купити обладнання, яке, на думку PST, може використовуватися російською армією.

Ці випадки стосуються трьох осіб, які, на думку PST, діяли в Норвегії під дипломатичним прикриттям, але насправді працювали на російську військову розвідувальну службу ГРУ.

PST не пояснює, чому вони вважають цих росіян офіцерами ГРУ, але заявляє, що їхня поведінка не узгоджується з поведінкою звичайного дипломата.

А Данська служба безпеки та розвідки (PET) повідомляє, що Росія може вербувати цивільних осіб і використовувати журналістів та бізнесменів, щоб шпигувати у Данії після видворення з країни її дипломатів.

Тим часом, МЗС Росії пригрозило Польщі заходами, які "змусять замислитися".

Минулого тижня представники російської сторони залишили будівлю у Варшаві, яку з 1950-х років використовували як школу для дітей російських дипломатів і яку за рішенням суду повернули у розпорядження мерії міста.

Військові навчання у Європі

У Польщі водіїв попередили про колони військової техніки через масштабні навчання військ НАТО.

Жителів Кишинева просять не лякатись Black Hawk у небі: навчання перед самітом європейських лідерів.

Решта новин дня

У Ліверпулі напередодні Євробачення встановили пам'ятник за мир в Україні.

У Латвії почав роботу новий посол України.

Литва вирішила скасувати надзвичайний стан на кордоні з Білоруссю.

У Туреччині відкривається найбільша в Європі сонячна електростанція.

Винищувачі НАТО перехопили російський літак над Північною Атлантикою.

Лідери Сербії та Косова поновили переговори про нормалізацію відносин.

У Греції на 15 тисяч євро оштрафували чоловіка, який скинув кота з 8-метрової висоти.

У Нідерландах затримали чоловіка з українським посвідченням водія на ім’я Бориса Джонсона.