Змагання за посаду президента США в таборі Республіканської партії нарешті стало цікавішим. 

Після кількох далеко не найпопулярніших фігур про свою участь у боротьбі за партійну номінацію офіційно оголосив Рон Десантіс – відносно молодий (44 роки) губернатор Флориди, якого ще після проміжних виборів листопада 2022 року називали альтернативою Дональду Трампу. Тобто, тепер Десантіс, серед інших, буде змагатися з Трампом за місце кандидата в президенти США від Республіканської партії.

"ЄвроПравда" ще минулого року детально описувала шлях Рона Десантіса від вихідця з робітничого класу до зірки серед республіканців. 

Про те, що Десантіс думає про зовнішню політику, зокрема Росію й Україну, – у статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Головний конкурент Трампа: чого чекати Україні від Рона Десантіса.

Коли навесні 2023 року Десантіс фактично почав передвиборну кампанію, вирушивши в тур із презентацією мемуарів, то поступово почав розкривати свої погляди й на зовнішню політику США.

Приміром, жорстка позиція щодо Китаю – цілком типова для класичного, "рейганівського" крила Республіканської партії США. Так само Десантіс критикує авторитарні режими Ірану та Північної Кореї, хоча свого часу підтримав зустріч Дональда Трампа з диктатором Кім Чен Ином.

Знову-таки, цілком класичною є підтримка політиком Ізраїлю.

Та зовнішньополітична риторика Десантіса не лишилась осторонь і трампістського ізоляціонізму.

Він тривалий час виступає проти військових інтервенцій США в інші держави.

Така риторика не могла не відобразитись на поглядах політика щодо України та Росії. Хоча їхня еволюція не менш цікава.

Ще у 2014-2015 роках, за президентства Обами, Десантіс як член Палати представників США активно підтримував Україну та критикував Росію через незаконне вторгнення й анексію Криму. 

Та його риторика поступово змінилася. На п’ятий день повномасштабного вторгнення РФ Десантіс підтримав спротив українського народу та водночас розкритикував Байдена за згортання енергетичних ініціатив Трампа, через що Європа стала залежною від енергоносіїв РФ і не змогла "вдарити (Путіна) там, де йому болить".

Але вже у березні, коли про його змагання за президентство почали говорити як про звершений факт, Десантіс раптом назвав війну "територіальною суперечкою", вплутування в яку не входить до "життєво важливих національних інтересів США".

А надсилання сучасної зброї, як-от винищувачів F-16 і далекобійних ракет, "ризикує втягнути Сполучені Штати в конфлікт і наблизити нас до гарячої фази війни між двома найбільшими ядерними державами світу".

Чи було це зміною поглядів, чи намаганням сподобатися виборцям Трампа?

Подібне питання тепер доводиться ставити все частіше. 

Пізніше, під тиском однопартійців, Десантіс помітно відкалібрував свою риторику, заявивши, що підтримує територіальну цілісність України, Путіна вважає воєнним злочинцем, а Росію – "бензоколонкою з купою ядерної зброї".

Але вже наступного місяця він почав заявляти про необхідність "перемир’я" в Україні – ще один шкідливий меседж, який українці небезпідставно називають приводом до замороження повномасштабної війни.

Єдиний стабільний меседж політика, який підтримує і чинна влада США – неможливість відправлення в Україну американських військових.

Загалом, що можна поки з певністю сказати про Рона Десантіса – то це те, що ані його шанси отримати номінацію для участі у виборах президента, ані його зовнішньополітичні погляди до кінця не визначені.

Докладніше – у матеріалі Олега Павлюка Головний конкурент Трампа: чого чекати Україні від Рона Десантіса.