Зеленський і коаліція Patriot, рішення ЄСПЛ по ЛГБТ в Україні, Gepard’и для ЗСУ: новини дня

Дайджест
Четвер, 1 червня 2023, 21:04

Сьогодні був дуууже насичений день. Головна його подія – саміт Європейської політичної спільноти у Молдові, де працювали наші кореспонденти і писали багато новин. 

Хоча, ця зустріч не покликана ухвалювати якісь спільні офіційні рішення, вона є дуже добрим майданчиком для комунікації з лідерами інших країн. І не тільки з Євросоюзу. 

Зеленський поїхав туди розвивати коаліцію винищувачів та пропонувати коаліцію "Patriot", говорити щодо вступу в ЄС, НАТО, а також про формулу миру. 

Загалом, багато новин з місця подій у нашому дайджесті. 

Крім того, сьогодні проходила зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, де також говорили про Україну. 

А ще надходили новини щодо підтримки наших Збройних сил. 

Все важливе і цікаве за 1 червня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Саміт євроспільноти у Молдові 

У перший день літа 50 європейських лідерів, президентів та прем’єрів зібралися на саміт Європейської політичної спільноти у невеличкому молдовському селі Бульбоака. Воно розташоване неподалік від межі окупованого росіянами Придністров’я та лише за 22 кілометри від українського кордону.

Таким чином, за словами глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля, саміт має надісти сигнал путінській Росії.

"Я сподіваюсь, що присутність такої великої кількості лідерів тут, дуже близько до України, за декілька кілометрів до кордону, надішле сильне повідомлення про єдність багатьох-багатьох держав не тільки ЄС, але й інших (країн. – Ред.), про захист міжнародного порядку, захист права людей обороняти суверенітет країни. Важливо, щоб це повідомлення дійшло до Росії", – сказав Боррель.

Це вже другий саміт Європейської політичної спільноти. До речі, на ньому працювали і журналісти "Європейської правди". У цьому році на саміті обговорювали спільні зусилля заради миру в контексті війни в Україні та пов'язані із нею кризи, захист демократії, зміцнення енергетичної безпеки та стійкість європейських держав.

Нагадаємо, що формат саміту – зовсім новий.

Його вигадав президент Франції Макрон як таке собі геополітичне об’єднання Євросоюзу та його сусідів на європейському континенті. Члени ЄС та сусіди входять до нової спільноти на рівних засадах. Там є як держави, що прагнуть долучитися до ЄС (як Україна), так і ті, що виключають таку можливість (як Азербайджан); є і відверто антиросійські держави і неприховані друзі Кремля (як-от Сербія або Угорщина), і ті, хто досі зберігає "нейтралітет" (як Швейцарія).

Словом, збірна солянка держав, багато з яких об’єднує лише географія.

А це означає, що в цьому форматі жодні серйозні спільні рішення просто неможливі. Тому саміт у Молдові їх і не намагатиметься ухвалити. Не було навіть так званої "спільної заяви" саміту.

Та цей захід потрібен для іншого – для важливих зустрічей тет-а-тет з колегами, групових дискусій з іншими президентами і прем’єрами та іншими формати відвертих розмов, що відбуваються без преси.

І саме для таких зустрічей до Молдови приїхав також Володимир Зеленський.

"Коаліція Patriot" та винищувачів 

Зеленський прибув на саміт у Молдові до "замку Мімі" у селі Бульбоака першим після президентки Молдови Маї Санду, господарки зустрічі. 

Після чого президенти провели двосторонні переговори. Глава української держави подякував Санду за підтримку українських біженців та України.

Отже, цей саміт – це чудова нагода провести корисні переговори. Для чого, Володимир Зеленський, відповідно, і приїхав до Молдови.

"Сьогодні працюємо у Молдові. Участь у саміті Європейської політичної спільноти. Багато двосторонніх зустрічей. Розвиваємо коаліцію винищувачів та пропонуємо коаліцію "Петріотів". ЄС, НАТО, формула миру. Усе для захисту нашого майбутнього", – зазначив президент України.

Виступаючи на саміті Володимир Зеленський нагадав, що під час сьогоднішньої російської ракетної атаки на Київ загинуло троє осіб, у тому числі одна дитина.

До речі, генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич засудила атаку і нагадала, що РЄ вже заклала підвалини для компенсацій за збитки і втрати, яких завдає Росія Україні.

"Я ніколи не припиню засуджувати Росію за невибіркові атаки проти України, від яких сьогодні загинули цивільні, включно з дітьми. Відповідальність буде: реєстр завданих збитків є першим конкретним кроком для цього", – написала вона у своєму Twitter.

Також посол Британії в Україні звернула увагу, що у День захисту дітей Росія вбила дітей своїм ракетним ударом по Києву.

За даними Генштабу, Росія вночі застосувала ракети оперативно-тактичного ракетного комплексу "Іскандер" по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури столиці та Київської області.

"Наразі є дві вирішальні складові: коаліція Patriot, яка покладе край російському шантажу балістичними ракетами, і коаліція сучасних винищувачів, які доведуть, що терор проти наших міст не має шансів", – зазначив Зеленський.

За його словами, швидкість формування цих коаліцій "буквально прискорює мир".

Шлях України до НАТО

Президент Володимир Зеленський наполягає на тому, що всі країни, які мають спільний кордон з РФ, зокрема й Україна, мають вступити до ЄС і НАТО через постійну російську загрозу.

Зеленський заявив, що очікує, що Україну якнайшвидше приймуть до ЄС та НАТО.

Президент Володимир Зеленський розраховує на крок вперед у зближенні з НАТО і стверджує, що гарантії безпеки потрібні лише до того часу, поки Україна не буде в НАТО.

"Ми повинні робити все, щоб Україна отримала якийсь крок вперед щодо зближення з Альянсом і повинні отримати цей сигнал від країн НАТО. Ми над цим працюємо" – сказав він, відповідаючи на питання кореспондента "Європейської правди".

Для президента питанням лишається те, якими будуть ці гарантії безпеки, якщо це не НАТО, і хто буде гарантом.

"У нас був Будапештський меморандум і там були відповідні лідери, і що трапилося ми знаємо: ми віддали ядерну зброю, а замість цього повинні були отримати захист, підтримку щонайменше суверенітету і територіальної цілісності України" – зазначив він.

Слід зазначити, що за даними Welt, канцлер Німеччини Олаф Шольц пообіцяв Україні гарантії безпеки.

"Ми завжди говорили, що повинні бути гарантії мирного порядку після війни, і Німеччина зробить свій внесок у це", – сказав Шольц перед початком саміту Європейської політичної спільноти.

Як ці гарантії можуть виглядати в конкретних термінах, ще належить з'ясувати, додав він.

Про безпекові гарантії Зеленський сьогодні поговорив і з президенткою Єврокомісії. Але, також вони говорили і про торгівлю.

На полях саміту Європейської політичної спільноти у Молдові президенти України та Румунії підписали спільну декларацію щодо євроатлантичної інтеграції України.

"Сигнал про гарантії безпеки сьогодні і щодо нашого майбутнього членства в НАТО – більший, ніж політика "відкритих дверей", чогось відкритого. А президент Йоганніс підтримує майбутнє України в НАТО. Це говорить, що він буде нас підтримувати і за це голосувати і працювати з іншими партнерами", – прокоментував на пресконференції Володимир Зеленський.

Додамо, що і парламент Латвії сьогодні ухвалив резолюцію, у якій закликав до прискореного членства України в НАТО.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте попередив, що НАТО на саміті у липні не зможе запропонувати повноправне членство Україні, а прем’єр Латвії повідомив, що саміт НАТО у Вільнюсі обговорить вступ України після завершення війни.

Президент Литви заявив, що Україна повинна отримати компенсацію за те, що НАТО наразі не може запросити її стати повноправним членом.

"Ми багато разів говорили, що не можна повторювати порожні формулювання про відкриті двері до НАТО. Ми повинні знайти щось, щоб компенсувати нашу нездатність надати Україні повноправне членство на даний момент" – заявив президент Литви Гітанас Науседа.

Тож, на саміті Володимир Зеленський провів багато зустрічей. Наприклад, і з президентом Сербії. Останній повідомив про "коротку і хорошу" розмову із президентом України.

Александар Вучич сказав, що розмова із Зеленським не вплинула на позицію Сербії щодо запровадження санкцій проти РФ.

"У нас була коротка і коректна розмова, але рішення про санкції приймають громадяни Сербії через своє керівництво. Ми прийняли своє рішення в березні 2022 року і визначили свою позицію. Ви ніколи не можете змінити чиюсь позицію однією розмовою", – зазначив сербський президент.

Молдова і Придністров’я

Для президентки Молдови Маї Санду саміт став величезним досягненням.

Те, що Молдова показала здатність провести саміт з такою кількістю лідерів, саме по собі має вагу.

І, навіть якщо саміт не ухвалював офіційних рішень, він все одно має символічну важливість. Молдова, де нещодавно зібрався рекордний для новітньої історії мітинг за європейський вибір (деталі – у статті "Антиросійська Молдова"), зараз змінюється, євроінтеграція поволі стає об’єднуючим фактором для суспільства. А Мая Санду укріплюється у ролі лідера, який очолює цей процес, що цементує її шанси на переобрання на наступних виборах.

Не могли не охопити і тему Придністров’я.

Прем’єр Нідерландів прямо назвав Придністров’я територією під окупацією Росії.

Президент Румунії заявив, що його країна не зможе втрутитися в разі вторгнення РФ у Молдову. 

Водночас він додав, що Румунія може допомогти Молдові підвищити її оборонний потенціал шляхом навчання та оснащення національної армії.

Володимир Зеленський заявив, що дії Збройних сил у Придністров’ї можливі лише за згоди Кишинева. Запиту з цього питання від Молдови, за його словами, не надходило.

А прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні зауважила, що Молдова зазнала б агресії РФ, якби українці не захищалися.

Також високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель надіслав оптимістичний сигнал Молдові. 

"Рух Молдови в бік ЄС не залежить від подій у Придністров'ї", – сказав він.

Боррель нагадав, що Кіпр зміг приєднатися до ЄС, маючи територіальні проблеми (острів розділений на Республіку Кіпр і невизнану Турецьку республіку Північного Кіпру).

Саміт глав МЗС країн НАТО 

Ще однією подією дня був саміт міністрів закордонних справ НАТО в Осло

Відкриваючи саміт, глава МЗС Норвегії Аннікен Гуйтфельдт заявила, що будуть важливі дискусії напередодні саміту у Вільнюсі пізніше цього літа. 

"Особливо вітаємо Фінляндію як нового члена. І Швеція: ви незабаром станете новим членом Альянсу. Це моє сьогоднішнє послання з цієї трибуни. Я думаю, що ми об'єднані більше, ніж будь-коли, і ми повинні під час цієї зустрічі обговорити, як ми можемо збільшити нашу допомогу Україні", – сказала Гуйтфельдт.

Перед зустріччю глава канадського МЗС Мелані Жолі сказала, що Канада виступає за гарантування Україні підтримки у довгостроковій перспективі.

"У наступні години я говоритиму про важливість надання довгострокових безпекових гарантій Україні. Ми маємо гарантувати, що не допустимо, аби Росія вторглася знову. А також ми знаємо, що буде багато державних і приватних інвестицій у рамках відбудови України, і інвестори хочуть бути впевнені, що їхні інвестиції у безпеці", – зауважила вона.

Підтримка України

За даними Financial Times, Євросоюз працює над 4-річним планом фінансування України на "десятки мільярдів" євро.

Крім того, Європарламент проголосував за збільшення виробництва боєприпасів для України.

Пентагон закупить для України установки Gepard на понад $118 млн, а також уклав контракт на постачання Україні терміналів Starlink.

Нідерланди хочуть купити десятки танків Leopard 1 для України.

Німеччина прийняла на лікування 750 поранених людей з України, а Фарерські острови, через російську агресію, обмежили доступ росіян до своїх портів.

Швейцарський концерн просить дозволити експорт танків Leopard 1 для відправки Україні.

Сербія і Косово

Президент Сербії вимагає відкликати мерів-албанців з міст на півночі Косова. Він назвав негітимними вибори на півночі Косова, на яких їх обрали. Нагадаємо, саме через нових мерів-албанців почали протестувати серби, які проживають на півночі Косова. 

Президентка Косова допустила повторні вибори мерів на півночі, де спалахнули заворушення.

Про те, чи впорається Євросоюз із нинішньою кризою на Балканах і які наслідки матиме нинішнє загострення читайте в статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Косово повстало проти мерів: як президент Сербії отримав інструмент для шантажу ЄС.

Решта новин дня

Генсек НАТО про "бавовну" у Росії: Україна має право захищатися.

Вища рада правосуддя обрала нову ВККС, що є одним з "кандидатських" завдань для України.

ЄСПЛ визнав порушення Україною прав одностатевих пар.

Європарламент офіційно висловив сумнів у здатності Угорщини головувати в ЄС.

Трамп зізнався у зберіганні секретного документа – CNN.

У Данії була розкидана на ключовому мосту картопля спричинила хаос.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: