Вчора в Офіційному віснику ЄС оприлюднили документ, яким ще на рік – до 5 червня 2024 року – Євросоюз продовжив звільнення усієї української продукції від будь-яких мит та квот.

Ввечері того ж дня Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати.

Детальніше про проблему агрообмежень ЄС для України у колонці заступника міністра економіки, торгового представника України Тараса Качки Агрообмеження пішли на другий термін: як Україні повернутися до вільної торгівлі з ЄС.

В ухваленому вчора рішенні Євросоюзу є і позитив, зауважує чиновник.

По-перше, за словами Качки, регламент, який передбачає обмеження при ввезенні агропродукції з України на територію Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії продовжено тільки до 15 вересня і не передбачає продовження.

По-друге, додає заступник міністра, новий регламент передбачає звуження обмежень для української продукції при експорті до зазначених п’яти країн. Якщо раніше обмеження стосувалися усіх видів пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику (загалом 21 товар на рівні 8 знаків), то зараз обмеження стосуються тільки 6 товарів. 

З-під дії заборони вивели увесь матеріал для сівби, тверді сорти пшениці, спельту, гібриди кукурудзи.

"Це незначний, але важливий крок в бік повної відмови від обмежень, яке має настати 15 вересня, коли почне набирати обертів експорт нового врожаю зернових", – пише автор колонки. 

За словами Тараса Качки, Україна категорично заперечувала проти застосування цих заходів, оскільки ці заборони суперечать багатьом нормам торговельного права і вдавалася у зв’язку з цим до низки заходів. 

Але, наші країни-сусіди так само категорично вимагали продовження обмежень з політичних міркувань, повʼязаних із протестами аграріїв.

Завдяки українським зусиллям, впевнений заступник міністра економіки, ЄС у новому регламенті робить крок на зустріч скасуванню обмежень, але і створюють рамки для конструктивного вирішення комплексної проблеми.

У своїй колонці Тарас Качка наводить цифри і констатує, що переорієнтація українського ринку на Євросоюз є дуже успішним. 

"Однак тепер змінюється стратегічне завдання. Якщо в березні минулого року головною була реакція на російське вторгнення і блокаду в Чорному морі, то тепер ми маємо також думати про інтеграцію аграрних ринків України та ЄС.

І для цього нам потрібне не лише технічне і торговельне рішення, а й політичне", – попереджає автор колонки. 

Під час зустрічі президент України та президентка Єврокомісії 9 травня домовилися про створення координаційної платформи, яка би займалася проблемними питаннями. Ця вимога України відображена в ухваленому вчора Регламенті де зазначено, що платформа допоможе покращити контроль на кордоні, покращити пропускну здатність торгових шляхів та загалом знизити вартість логістики.

Амбіція полягає у тому щоб дати рішення справді чутливим питанням таким чином, щоб відійти від логіки торгівельної війни у логіку інтеграції ринків.

Такими на перший погляд незначними змінами змінюється підхід до врегулювання проблеми в цілому, впевнений заступник міністра.

Він нагадав, що вже за два тижні відбудеться наступне засідання платформи, "де ми будемо говорити і про шкоду, заподіяну українським експортерам, і про проблеми на кордоні, і про порушення торгового права".

Докладніше – у колонці Тараса Качки Агрообмеження пішли на другий термін: як Україні повернутися до вільної торгівлі з ЄС.