Короткі підсумки саміту НАТО: Україна не отримала формального запрошення приєднатися до Альянсу і не отримала (принаймні поки) реального скорочення процедури вступу, натомість узгодила рамки безпекових гарантій.

Планується, що ці гарантії, якщо їх ратифікують парламенти країн, будуть діяти поки Україна не вступить в НАТО. Якщо вони діятимуть до вступу України, то це позитив.

На Заході продовжують запевняти, що Україна стане членом Альянсу, але питання тільки коли. 

А ще багато новин на тему військової підтримки і інше. 

Все важливе і цікаве за 12 липня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

І без запрошення, і без швидкого вступу

Рішення Вільнюського саміту НАТО 2023 щодо України можна описати двома словами: стратегічна невизначеність. Воно лишає відкритими абсолютно усі сценарії подальших відносин України і НАТО.

Нагадаємо, генсек НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції за підсумком першого дня саміту Альянсу оголосив про ухвалення пакету рішень із трьох елементів щодо України.

Редактор ЄвроПравди Сергій Сидоренко, який висвітлює саміт НАТО з Вільнюсу, наголошує: ухвалене рішення саме по собі не є катастрофічним, воно не віддаляє Київ та Альянс одне від одного. Саміт НАТО не закрив Україні двері для вступу, не ускладнив рух до членства тощо – але і не скоротив цей шлях.

НАТО скасувало для України вимогу виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ), але на його заміну запровадило новий етап, що діятиме лише для України, – "адаптовану Річну національну програму (РНП)". 

Цей документ у його нинішньому вигляді за дизайном нереально виконати, а можливо лише "демонструвати прогрес у виконанні". Головна його проблема – те, що ідея РНП полягає у тривалому, багаторічному виконанні.

Сидоренко пише, що і Україна і її друзі в Альянсі мають докласти максимуму зусиль, щоби переконати НАТО відмовитися від нинішньої "багаторічної" структури РНП і перетворити її на обмежений та конкретний перелік реформ.

Докладніше – у статті Альянс без плану дій: чому саміт НАТО у Вільнюсі став провалом та що варто робити Україні.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що розуміє розчарування президента України Володимира Зеленського повільним процесом набуття членства в НАТО, але наполягає на тому, що для вступу необхідно виконати певні вимоги.

Нагадаємо, до цього Зеленський жорстко розкритикував дискусії про потенційний шлях до членства України в НАТО.

За словами Пісторіуса, угода у вигляді пакета рішень із трьох елементів, який ухвалили щодо України на саміті у Вільнюсі, "ніколи раніше не існувала в такій чіткості".

Не дивлячись на балачки про те, що Україні необхідно виконати низку реформ, насправді, за словами радника президента США з питань національної безпеки Джейка Саллівана, Альянс просто не готовий "запросити Україну сьогодні" до членства. 

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив розчарування рішенням саміту Північноатлантичного Альянсу щодо членства України, в якому не було запрошення долучитися до НАТО.

Президент Польщі Анджей Дуда назвав недостатньо сильним рішення саміту НАТО щодо України і перспектив її членства, але й вказав на позитивні результати.

Він зауважив, що при цьому шлях України до НАТО після вчорашніх рішень саміту зрозумілий. 

"Ми можемо сказати, що рішення прийняте. Щодо графіка – це складно і майже неможливо, якщо враховувати, що для ухвалення рішень у НАТО потрібна одностайність… Зараз триває війна. А під час війни це неможливо", – зазначив Анджей Дуда.  

Саме тому, як пояснив президент Володимир Зеленський, Україну формально так і не запросили долучитися до НАТО.

"Ми матимемо запрошення, коли дозволять умови безпеки", – сказав Зеленський.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що йому зрозуміла негативна реакція президента України Володимира Зеленського на результати Вільнюського саміту, який відмовився окреслити чіткі часові межі надання Києву членства.

Крім того, і президент Франції Еммануель Макрон заявив, що розуміє розчарування української сторони з приводу рішень, які були ухвалені на саміті у Вільнюсі щодо шляху України в НАТО.

"Я думаю, що ці звинувачення виправдані, вони перебувають у стані війни", – зазначив Макрон.

За його словами, обов'язок західних країн – залишатися разом з Україною.

На випадок переговорів?

Нагадаємо, ще на шляху до Литви український президент висловив думку, що серед союзників немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу.

"А значить, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО – у переговорах із Росією. А для Росії це означає мотивацію й надалі продовжувати свій терор. Невизначеність – це слабкість.І я відверто обговорю це на саміті", – додав він.

Тобто, український президент припустив, що НАТО можливо лишає статус України невизначеним для переговорів з Росією. 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що поки не спостерігає активізації закликів до переговорів із Росією, однак очікує цього до кінця року.

Президент Володимир Зеленський виключив можливість компромісів щодо майбутнього членства України в НАТО в контексті ймовірних переговорів із Росією щодо територій.

Голова держави прокоментував інформацію, що США й Німеччина нібито навмисне ухиляються від надання Україні чітких часових меж вступу в НАТО на випадок, якщо питання членства стане об’єктом переговорів із РФ.

"Я впевнений, що зрадницької позиції не буде від Байдена і Шольца, але при цьому я повинен сказати, що ми ніколи не обміняємо будь-який статус на будь-які наші території. Навіть якщо це буде одне село, в якому живе один дід", – наголосив Зеленський.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, коментуючи припущення щодо можливих причин скептичного ставлення США до членства України, підкреслив, що саме Київ має вирішувати, коли і як вести мирні переговори з Росією.

Столтенберг назвав рішення саміту "найсильнішим за весь час сигналом щодо України та її членства".

Підсумовуючи слід підкреслити позицію Заходу: Україна точно стане членом НАТО, питання тільки коли. 

Про це, наприклад, заявив речник Державного департаменту США Метью Міллер 12 липня. "Сьогодні, і ми чітко дали зрозуміти, що Україна стане членом НАТО", – сказав він.

Президент США Джо Байден заявив, що з нетерпінням чекає дня офіційного вступу України в НАТО.

Про це він сказав українському президенту Володимиру Зеленському перед початком двосторонньої зустрічі 12 липня, на другий день саміту. Про другий день – читайте далі. 

До слова, президенти говорили про тривалу підтримку, зброю, політику, НАТО. 

Другий день саміту: гарантії безпеки

Для України головною темою другого дня саміту НАТО були безпекові гарантії. 

12 липня провели перше засідання Ради Україна-НАТО.

Перед зустріччю генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що це буде зустріч рівних, і зазначив, що чекає, коли можна буде зустрічатися з Україною як союзники.

Столтенберг заявив, що метою створення Ради є зміцнення політичних зв’язків і взаємодії НАТО і України.

Також він сьогодні нагадав, що Росія була проти будь-якого розширення НАТО.

"Тому ми рухаємо Україну ближче до членства у НАТО сьогоднішніми рішеннями, які є найсильнішими, які будь-коли ухвалювали, з цілковитим усвідомленням, що Москва протестуватиме. Так було, коли приєднувалась Фінляндія чи Швеція, чи Північна Македонія", – зазначив генсек.

Ближче до вечора стало відомо, що лідери держав "Групи семи" разом з Україною наразі узгодили не конкретні параметри "гарантій безпеки", а їхню рамку, а конкретні двосторонні договори будуть підписані згодом.

Документ стверджує, що від сьогодні "розпочинаються переговори" між Україною і кожною з держав "Групи семи" щодо "гарантій безпеки".

У документі, зокрема, окреслюється зобов’язання держав-членів "сімки" продовжити надання "допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами".

Цей документ не є юридичним зобов’язанням, і це, безумовно, викликає асоціації з сумнозвісним "Будапештським меморандумом".

Однак насправді різниця принципово інша. Про це, а також сам текст домовленості, читайте на нашому сайті.

Глава офісу президента Андрій Єрмак вважає, що безпекові гарантії від західних партнерів будуть надані згодом, до весни 2024 року.

Країни Північної Європи – Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція – привітали декларацію G7 про безпекові зобов’язання для України та оголосили про свою готовність сприяти її довгостроковій безпеці.

Крім того, Іспанія має намір приєднатись до проєкту так званих безпекових домовленостей для України, а також інші країни.

Президент Володимир Зеленський заявив, що вважає дуже важливим, що в спільній декларації "Групи семи" вдалося закріпити, що безпекові зобов’язання діятимуть до вступу України в НАТО.

"Я вважаю, що це буде дуже серйозний безпековий союз гарантій. Документи з кожною країною будуть ратифікуватися в парламентах держави. Це серйозний документ, а не Будапештський меморандум" – заявив Зеленський.

За його словами, ці домовленості можуть бути довгостроковими, або діяти недовго, якщо Україна дійде до НАТО швидше.

"Дуже важливий момент, що там в декларації написано: на шляху до НАТО. Я вважаю це дуже важливим моментом, який ми дотиснули" – сказав він.

Слід додати, що Україна і Швеція на полях саміту НАТО у Вільнюсі підписали угоду про співпрацю у сфері оборонних закупівель. 

Крім того, в НАТО, за даними CNN, домовилися про "значний" пакет допомоги Україні.

Підтримка України

Норвегія передає Україні додаткові 1000 крихітних дронів Black Hornet для ведення розвідки, а також пакет підтримки NASAMS з двома пусковими установками.

Канада виділить $410 млн на підтримку України.

Румунія розпочне навчання українських пілотів на F-16 наступного місяця, а в Нідерландах ще не мають згоди США на постачання літаків Україні – Вашингтон спостерігає.

За даними ЗМІ, замість Польщі танки Leopard для України ремонтуватимуть в Німеччині та Литві.

Шлях Швеції до НАТО

Уряд Угорщини цього тижня обговорить вступ Швеції в НАТО, а президент Туреччини виключив можливість вступу Швеції в НАТО до осені.

Туреччина та Угорщина – єдині члени Альянсу, які досі не ратифікували вступ Швеції в НАТО. 

До речі, Реджеп Таїп Ердоган пояснив, як командирів з "Азовсталі" передали Україні попри позицію РФ.

За словами Ердогана, він віддав захисників "Азовсталі" лише через те, що про це попросив президент Володимир Зеленський. 

"Коли ми отримали цей запит – то ми віддали цих командирів", – сказав турецький президент.

Решта новин дня 

Молдова почала кроки для денонсації трьох угод в рамках СНД.

Microsoft: Китайські хакери зламали електронні скриньки у Європі, зокрема і держорганів.

Суд засудив болгарську газету за поширення з РФ гомофобної мови ворожнечі.

До Саакашвілі після шестимісячної затримки пустили польських лікарів.

Косово погодилось зменшити присутність поліції на півночі, провести нові вибори.