Серед головних тем дня – розширення НАТО, загрози від РФ і не тільки, підтримка України і багато іншого. 

Міністри фінансів ЄС підтримали збільшення допомоги України на 50 млрд євро, але досі сперечаються щодо заморожених активів Росії. 

Глава розвідки Естонії вважає, що Україна близька до великого успіху на фронті, а Ердоган натякає на продовження "зернової угоди". 

Президент Франції нагородив орденом Почесного легіону Забужко і Сенцова, а Південно-Африканська Республіка просила замінити на саміті БРІКС Путіна, якого треба видати Гаазі.

Але і це ще далеко не все!

Все важливе і цікаве за 14 липня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Розширення НАТО

Хоча саміт НАТО у Вільнюсі завершився ще у середу, оцінки щодо його результатів продовжували надходити і сьогодні. 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю ICTV заявив, що загалом задоволений результатами саміту для України і вважає, що тепер запрошення для України ближче, ніж здається. 

"Ми подолали психологічний бар’єр, і я бачу, що Україну реально бачать членом НАТО", – сказав міністр. 

Причиною вкрай обережного формулювання у комюніке НАТО щодо перспектив членства України є бажання ключових союзників знизити ризики, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.

Ведучий зауважив, що в Альянсу була опція "паска безпеки" – зробити для України політичне запрошення, яке ще не створює ніяких зобов’язань.

Кулеба відповів, що саме цей аргумент наводила українська сторона, і переконати союзників намагалися місяцями.

Глава МЗС України також прокоментував припущення, що питання щодо членства України в НАТО залишають для торгу з Росією, зазначивши, що є факти, які заперечують таку версію. 

Нагадаємо, рішення Вільнюського саміту містить доволі позитивні формулювання щодо України. Зокрема, саміт НАТО погодився вилучити вимогу про План дій щодо членства на шляху України до Альянсу. Водночас союзники дали зрозуміти, що запросять Україну приєднатися до НАТО, "коли будуть досягнуті умови".

У рішенні саміту немає переліку умов, які має виконати Україна. Але, за даними "Європейської правди", серед них також будуть і політичні, тобто пов'язані з реформами.

До речі, президент Литви повідомив, що одна з умов – боротьба з п'ятою колоною.

А ще Дмитро Кулеба в інтерв’ю ICTV поділився враженнями від першого засідання Ради України-НАТО: "Це засідання пройшло просто топ – за змістом, за атмосферою".

Він навів слова генсека НАТО Єнса Столтенберга, адресовані Зеленському, про те, що "ви сьогодні сидите з нами як рівний, але ми всі чекаємо моменту коли ви сидітимете тут як союзник".

"Це було повторено у дуже багатьох виступах, включаючи ключових гравців", – розповів Дмитро Кулеба.

Президент Латвії назвав загалом рішення саміту НАТО позитивними.

Серед позитивних рішень саміту Рінкевичс назвав обіцянку Туреччини ратифікувати вступ Швеції до НАТО, схвалення нових оборонних планів Альянсу, а також зобов'язання прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо подвоїти кількість канадських солдатів у Латвії та інвестувати кошти.

До речі, крім Туреччини досі не ратифікувала вступ Швеції в НАТО і Угорщина. Там планують ратифікувати заяву країни восени.

Загрози від РФ і не тільки

Продовжуючи тему саміту НАТО, у Литві жителі масово отримують SMS-повідомлення фейкового змісту – цього разу про таємні договори на саміті.

"Звертаємо увагу, що це інформація, яка вводить в оману, тому сміливо видаляйте ці повідомлення. Будьте пильними, не піддавайтеся на провокації", – йдеться в повідомленні поліції Литви.

Тим часом, парламент Молдови створив державний центр протидії дезінформації.

А Австрія, за даними Financial Times, перетворилась на осередок російських шпигунів. 

У Відні, за даними західної розвідки, перебувають понад 180 акредитованих російських дипломатів, і щонайменше третина з них використовують дипломатичне прикриття для збору розвідувальної інформації. Ще більше – діють в Австрії нелегально через слабкий контроль з боку правоохоронних органів.

В австрійській столиці, ймовірно, ведеться масштабна операція російської радіоелектронної розвідки: дахи всіх дипломатичних будівель і комплексів РФ вкриті радарами, куполами й дивними навісами, під якими може ховатись обладнання електронної розвідки.

Важливість Відня полягає зокрема в тому, що там розташовані штаб-квартири кількох міжнародних організацій. Крім того, австрійська столиця може використовуватись спецслужбами Росії та інших ворожих держав як хаб, що сприяє шпигунським операціям в інших частинах Європи.

Крім того, як повідомляє The Times, Китай намагався влаштувати своїх агентів у спецслужби Британії.

У Естонії росіянина, який міг незаконно ввозити в РФ західну зброю, екстрадували до США. 

Вадим Конощенок – громадянин Росії і ймовірний співробітник російської Федеральної служби безпеки– був заарештований в Естонії за попереднім ордером на арешт, виданим у США, й екстрадований з Естонії до Сполучених Штатів 13 липня.

А у Литві колишнього шеф-редактора прокремлівського ресурсу "Sputnik Литва" Марата Касема оштрафували на 15 тисяч євро за незаконну інтелектуальну та фізичну підтримку РФ.

Напередодні президент Латвії Едгарс Рінкевичс, коментуючи штраф, у Twitter написав, що "деякі рішення прокуратури останнім часом викликають питання".

Сьогодні він пояснив, у чому полягає його невдоволення роботою прокуратури: незадоволений занадто м'якими вироками у справах про злочини на ґрунті ненависті.

У Чехії розслідують появу на акції компартії прапора з символом Z як виправдання геноциду.

Мітинг, про який іде мова, відбувся 25 червня в місті Німбурк. Російський прапор із великою літерою Z, складеною з георгіївської стрічки, і словами російською мовою "Своїх не кидаємо" було вивішено на одному з кіосків на акції, що відбувалася перед міською ратушею.

"Поліція порушила кримінальну справу за вчинення злочину, що полягає в запереченні геноциду, його схваленні та виправданні", – заявив прокурор Штепан Брунцлик.

Підтримка України

Данія передала Україні дрони для виявлення мін, а Латвія передає чергову партію автівок, конфіскованих у п'яних водіїв.

Болгарія долучилась до проєкту ЄС, який допомагає Україні артилерійськими снарядами.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц підрахував, що від початку повномасштабного вторгнення Росії і до 2027 року Німеччина витратить на поставки зброї Україні приблизно 17 мільярдів євро.

Міністри фінансів Європейського Союзу в п'ятницю одноголосно підтримали виділення додаткових 50 млрд євро для України. З них 17 мільярдів євро надійдуть у вигляді грантів, а ще 33 мільярди Києву хочуть надати у вигляді кредитів. Йдеться про період до 2027 року. 

Але, слід зазначити, що це тільки погодження на рівні міністрів фінансів ЄС. 

А от щодо заморожених активів РФ вони досі сперечаються, повідомляє Bloomberg.

Розбіжності щодо долі суверенних російських активів стали явними на засіданні міністрів фінансів країн єврозони у четвер. На ній узяли участь голова Європейського центробанку Крістін Лагард і віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Голова ЄЦБ на зустрічі заявила, що податок на доходи від російських активів може підірвати євро й призвести до відтоку капіталу. Ризик, додала вона, значно більший, ніж кілька мільярдів на рік, які запропонована Єврокомісією схема може принести Україні.

Позицію Лагард підтримали представники окремих держав-членів, а на контраргументи Добмбровскіса голова ЄЦБ похитала головою, стверджує співрозмовник Bloomberg.

Тим часом, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що його слова про те, що Україна нібито висловлює мало вдячності за надану їй військову допомогу, були викривлені.

За словами міністра, він говорив про необхідність визнання Україною того, "що в багатьох країнах і в деяких парламентах немає такої сильної підтримки, як у Великій Британії", і його слова були адресовані не до урядів, а до громадян і парламентів міжнародної спільноти.

Ну а щодо передачі Україні винищувачів F-16, то Сполучені Штати вважають, що поточний потенціал протиповітряної оборони та повітряних сил Росії створює неідеальні умови для їх постачання Україні зараз.

Контрнаступ і "вагнерівці"

Директор операцій об’єднаного штабу Пентагону Дуглас Сімс наголосив, що наразі українські бійці перебувають у розпалі запеклих бойових дій.

"Вони використовують нове обладнання, і все це під обстрілами і бомбардуваннями, не кажучи вже про... масштабне мінування з боку росіян. І там, де вони просуваються на сотні метрів за день, а подекуди і на кілометр за день, вони роблять це ціною величезних зусиль", – зазначив Сімс.

Глава розвідцентру Сил оборони Естонії Марго Гросберг повідомив, що дії українських військ під час контрнаступу і ознаки ускладнень для окупаційної армії РФ можуть свідчити про те, що найближчим часом Україна може розраховувати на великий успіх на фронті.

Гросберг розповів про тактику ЗСУ зі знищення командних пунктів і логістичних центрів російських військ точковими ударами, про успіхи в районах під Бахмутом, а також про дані щодо можливого вичерпання резервів РФ.

"Усе це говорить про те, що українці близькі до великого успіху", – сказав він.

Тим часом, у Білорусі заявили, що "вагнерівці" вже в країні і тренують тероборону. У Сполучених Штатах повідомили, що наразі не бачать участі "Вагнера" у війні проти України.

"Зернова угода"

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у п'ятницю заявив, що він та президент Росії Владімір Путін дотримуються однієї думки щодо продовження дії "зернової угоди".

Кремль після коментарів президента Туреччини щодо "зернової угоди" заявив, що РФ не робила жодних заяв з приводу продовження дії зернової ініціативи. 

За даними ЗМІ, ЄС розглядав про поступки російському банку заради "зернової угоди". Зокрема, йшла мова про створення дочірньої компанії підсанкційного "Россельхозбанку" для відновлення його зв'язку зі SWIFT.

Також, за інформацією ЗМІ, генсек ООН Антоніу Гутерріш запропонував Путіну продовжити "зернову угоду" в обмін на підключення "дочки" "Россєльхозбанку" до міжнародної платіжної системи SWIFT.

13 липня Путін озвучив умови для продовження зернової угоди.

РФ закриває консульство Польщі 

Росія вирішила закрити консульство Польщі у місті Смоленськ.

Документ про закриття консульського агентства Польщі у Смоленську з’явився на сайті російського уряду.

Міністерство закордонних справ Польщі відреагувало на це рішення.

Згідно із заявою, консульське агентство припинить роботу 31 серпня 2023 року, а його функції виконуватиме посольство Польщі у Москві.

У МЗС Польщі зазначили, що одним з основних завдань консульства в Смоленську було здійснення постійного нагляду за місцем Смоленської катастрофи та польським військовим цвинтарем у Катині.

"Рішення влади РФ є дуже символічним жестом, а також черговим ворожим і незбагненним актом, спрямованим на перешкоджання діяльності польських дипломатичних представництв і консульських установ", – йдеться у заяві.

У МЗС додали, що Польща залишає за собою право на кроки у відповідь.

Саакашвілі

Верховна рада закликала президентку Грузії помилувати ув’язненого експрезидента Грузії і громадянина України Міхеїла Саакашвілі. 

Також Рада закликає парламенти країн ЄС ухвалити схожі рішення і закликати до помилування Міхеїла Саакашвілі. 

Після останньої появи Саакашвілі в суді у вкрай виснаженому стані Україна викликала посла Грузії та попросила його повернутися до Тбілісі "для консультацій". Посол Грузії в Україні Георгій Закарашвілі на початку липня покинув Київ.

У середу стало відомо, що до Саакашвілі після шестимісячної затримки пустили польських лікарів.

Грузинська влада заявила, що польський лікар намагався винести "зразок" аналізів Саакашвілі.

Решта новин дня 

Південно-Африканська Республіка просила замінити на саміті БРІКС Путіна, якого треба видати Гаазі.

Президент Франції нагородив орденом Почесного легіону Забужко і Сенцова.

37 держав разом з Україною закликали Угорщину не дискримінувати ЛГБТ-спільноту.

У Швеції тепер дозволили спалити Тору й Біблію, Ізраїль уже висловив обурення.

Влада фінського міста щороку оплачує оренду котеджу для відпочинку дипломатів РФ.

Вучич пояснив відмову від санкцій проти РФ "моральною позицією". Про те, як США посилюють тиск на президента Сербії читайте у статті редактора ЄвроПравди Юрія Панченка.

Троє людей постраждали внаслідок різанини в церковному центрі у Нідерландах.

Шольц не переймається через високі рейтинги "Альтернативи для Німеччини".

У Нідерландах офіційно оголосили дату позачергових виборів.