Упродовж січня-травня 2023 року представники Центру "Нова Європа" здійснили низку адвокаційних візитів до країн ЄС (переважно за підтримки МФ "Відродження").

Вони спробували проаналізувати та підсумувати настрої та наративи у цих країнах. 

У попередній статті експерти аналізували, як діяти Україні для отримання запрошення до НАТО.

Цього разу директорка Центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук розповідає про перспективи та перешкоди нашого руху до членства у Європейському Союзі. Докладніше – у статті Членство без блату: як Україні боротися із перешкодами на шляху до вступу до ЄС.

Найбільша підтримка в контексті вступу України до ЄС з усіх досліджуваних європейських країн відчувалась в Італії. Це перша країна Західної Європи, яка чітко задекларувала підтримку статусу кандидата в ЄС для України.

Найбільш вибагливою країною щодо руху України до ЄС залишаються Нідерланди, які були останніми в Європейському Союзі, хто дав "зелене світло" на статус кандидата.

В історії розширення ЄС були випадки, коли Нідерланди намагались робити свої, альтернативні, звіти до звітів Єврокомісії. Спроба отримати аналіз ситуації з інших джерел (не Єврокомісії) спостерігається і зараз.

Доволі стриманою щодо оцінок Єврокомісії є і Німеччина.

Однак, у Німеччині, як і у Франції, загалом помітна зміна у ставленні до членства України в ЄС на краще.

Ключова увага у всіх столицях прикута до виконання Україною семи рекомендацій, котрі Україна отримала разом зі статусом кандидата.

Нідерланди, Німеччину та Францію дуже цікавить процес залучення громадянського суспільства у вступний процес, бо залучене громадянське суспільство, за словами одного з профільних урядовців, "свідчить про здорову демократію".

В усіх цих трьох  країнах немає опору щодо ідеї політичного рішення про відкриття вступних переговорів вже в 2023 році, однак щодо членства України в ЄС панує дуже помітний песимізм.

Більшість думок зводяться до того, що спочатку має все ж відбутись ще внутрішня реформа Європейського Союзу. Мовляв, якщо Україна хоче швидше вступити до ЄС, то вона має ще й Польщу та країни Балтії, які найбільше вболівають за вступ України до ЄС, погодитись на реформу Євросоюзу в контексті зміни системи голосування на користь кваліфікованої більшості.

Також окремий наголос робиться на необхідності "фундаментального реформування сільськогосподарської політики ЄС" перед вступом України, враховуючи наш значний, хоч і пошкоджений за час війни, агропотенціал.

І останнє: у всіх столицях доводилось чути про контрпродуктивність і недоречність заяв окремих українських політиків про членство України в ЄС через 2 роки.

В інтересах України було б сьогодні сповідувати та комунікувати підхід: ніяких пільг для вступу до ЄС, лише політика, заснована на заслугах".

Більше детально – у матеріалі Альона Гетьманчук Членство без блату: як Україні боротися із перешкодами на шляху до вступу до ЄС.