Для Євросоюзу технології ще 2021 року стали "рушієм геополітичного та глобального впливу". 

Україна також вдається до цифрової дипломатії та розробляє план заходів у сфері кібердипломатії. 

Про необхідність розвитку цих напрямів – у колонці експертки з цифрових технологій та кібербезпеки Ради зовнішньої політики "Українська призма" Вікторії Омельяненко Не лише навчатися, але й навчати: що забезпечує успіхи кібердипломатії України.

Спочатку авторка колонки звертає увагу на стан справ у Євросоюзі. За словами Вікторії Омельяненко, ЄС вдається до цифрової дипломатії, щоб відстоювати та поширювати людиноцентричний підхід та демократичні принципи у сфері регулювання цифрових технологій на міжнародному рівні.

Для цього, зазначає експертка, впроваджує відповідне законодавство (закон про захист персональних даних; про штучний інтелект; тощо), посилює координацію між країнами-членами на міжнародних засіданнях, розвиває двосторонні та регіональні партнерства, а також працює над покращенням діалогу з технологічною індустрією та іншими стейкхолдерами. 

Також Євросоюз вдається до кібердипломатії, щоб у рамках міжнародної співпраці захищати свій кіберпростір, додає Вікторія Омельяненко. У 2017 році ЄС запустив відповідний інструментарій, наприклад санкції за зловмисну кібердіяльність.

Євросоюз активно розвивається в напрямку кіберзахисту з наявними вісьмома кіберпроєктами PESCO та низкою інших інструментів, а також активніше долучається до співпраці з НАТО. 

Авторка колонки вказує, що Україна теж вдається до цифрової дипломатії, що сприяє, у тому числі, розвитку партнерств. Це і про поширення ефективних цифрових рішень на міжнародному рівні, таких як портал "Дія". Наприклад, співпраця з Естонією щодо запуску країною мобільного додатка mRick на базі "Дії" стала проявом такої цифрової дипломатії.

Та на даному етапі в центрі уваги України, зауважує Вікторія Омельяненко, перебуває саме кібердипломатія, інструменти якої мають захищати кіберпростір. У квітні 2023 року у виданому плані дій щодо реалізації Стратегії зовнішньої політики Україна чітко простежується зв'язок зовнішньої політики з кібербезпекою.

Кібербезпека є складовою відносин з ЄС, НАТО, США та співпраці з іншими країнами, адже Україна має практичний досвід стійкості та протидії вторгненню Росії в її кіберпростір ще з 2014 року, який є цінним для партнерів.

Експертка нагадує, що у липні 2023 року на засіданні Національного координаційного центру кібербезпеки (НКЦК) було прийнято рішення створити план заходів у сфері кібердипломатії Міністерством закордонних справ та для комунікації з міжнародними партнерами.

Це важливий крок для України, дуже вчасний та необхідний. Саме кібердипломатія як окремий напрям може на даному етапі стати можливістю для України у сфері досягнення зовнішньополітичних інтересів.

Для цього, по-перше, в Україні має бути закріплений чіткий розподіл обов’язків між державними органами у сфері кібердипломатії.

По-друге, план дій з кібердипломатії має містити чіткі цілі.

Має бути виокремлений перелік партнерів, з якими Україна хоче посилити співпрацю, а також сформовані чітко виокремлені "кращі українські практики" у сфері кібербезпеки та власні потреби у допомозі.

"Кібердипломатія – це сфера, де Україна може будувати ефективні взаємовигідні партнерства та поширювати свої практики, що своєю чергою у межах співпраці з ЄС та НАТО може також слугувати пришвидшенню європейської та євроатлантичної інтеграції. Той самий підхід має екстраполюватися і на цифрову політику загалом", – впевнена експертка.

Докладніше – у колонці Вікторії Омельяненко Не лише навчатися, але й навчати: що забезпечує успіхи кібердипломатії України.