Данська прокуратура закрила в середу дві справи щодо витоку державної таємниці проти колишнього міністра оборони та ексголови Служби зовнішньої розвідки країни через неможливість розголошення секретної інформації в суді.

Як пише "Європейська правда", про це повідомляє AP.

У своїй заяві прокуратура Данії зазначила, що в інтересах безпеки держави більше не є безпечним надавати доступ до надсекретної інформації у кримінальних провадженнях. За словами прокурора Якоба Бергера Нільсена, судовий процес змусив би розкрити конфіденційну інформацію.

"Засекречена інформація є абсолютно центральною у цих справах. Не маючи можливості представити їх у суді, обвинувачення не має можливості зняти тягар доказів", – заявив Бергер Нільсен.

Колишній міністр оборони Данії Клаус Хьорт Фредеріксен у кількох інтерв'ю в 2020 і 2021 роках стверджував, що Данська служба військової розвідки, яка відповідає за закордонну діяльність, допомагала американському Агентству національної безпеки (АНБ) підслуховувати лідерів Німеччини, Франції, Швеції та Норвегії, зокрема і колишню канцлерку Німеччини Ангелу Меркель.

Повідомлення у 2013 році про те, що АНБ прослуховувало урядові телефони Німеччини, включно з телефоном Меркель, спричинило дипломатичну сварку між Берліном і Вашингтоном, а президент Франції Емманюель Макрон заявив, що якщо це правда, то це неприйнятно у відносинах між союзниками.

В іншій справі ексголову розвідки Ларса Фіндсена, якого арештували у грудні 2021 року, звинуватили у витоку надсекретної інформації шістьом різним особам, в тому числі двом журналістам.

Голова служби внутрішньої безпеки Данії Фінн Борх Андерсен висловив стурбованість неможливістю розглядати в суді справи з секретною інформацією, закликавши прийняти нове законодавство.

Минулого тижня вищий суд Данії постановив, що ці дві справи мають бути оприлюднені, а засідання повинні бути закритими, коли під час них буде представлена секретна інформація.

Раніше у Латвії офіційно висунули кримінальні звинувачення шістьом росіянам-резидентам за їхню роль в організації "Антифашисти Прибалтики", яка займалася в країні фактично агентурною роботою на користь Кремля. 

Перед цим прем'єр-міністра Словенії Роберта Голоба звинуватили у тому, що він втрутився в питання про дату затримання підозрюваних у шпигунстві.