Де можуть бути проблеми під час підготовки України до вступу в ЄС

Аналітика коротко
Середа, 15 листопада 2023, 08:28

8 листопада Єврокомісія рекомендувала розпочати перемовини з Україною щодо вступу до ЄС. 

Рішення про відкриття переговорів має бути затверджене під час саміту Європейської ради 14-15 грудня, а Україні для початку переговорів слід виконати ще чотири вимоги. 

Вимога щодо закону про лобізм викликає у цьому переліку найбільше занепокоєння.

Докладніше про це і про інші "підводні камені" на шляху України до Євросоюзу – у колонці Олександри Булани і Любові Акуленко з Українського центру європейської політики Неприємні сигнали від ЄС: на що вже зараз треба звернути увагу Україні.

Реклама:

Авторки колонки нагадують, що якщо Європейська рада в середині грудня затвердить рекомендацію Єврокомісії про початок перемовин, наступним кроком мало б стати ухвалення переговорної рамки – встановлює настанови та принципи для проведення вступних переговорів. Після чого має відбутися Перша міжурядова конференція, а також проведення скринінгу законодавства країни-кандидата.

"І тільки тоді розпочалося б відкриття і закриття кластерів, або власне переговори", – пояснюють експертки. 

Однак, як пишуть Булана та Акуленко, у рішенні Єврокомісії зазначено, що переговорна рамка має бути ухвалена тільки після виконання Україною ще чотирьох вимог. Зокрема, щодо збільшення чисельності НАБУ, розширення повноважень НАЗК, ухвалення закону про лобізм та зміни законодавства про національні меншини з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії.

Вимога щодо закону про лобізм викликає у цьому переліку найбільше занепокоєння, підкрекслюють представниці Українського центру європейської політики. 

"Проблема полягає в тому, що з моменту прийняття рішення про надання Україні статусу країни-кандидата і висування семи рекомендацій Єврокомісії необхідність прийняття цього закону публічно дотепер жодного разу не згадувалася", – підкреслюють авторки колонки. 

За їхніми словами, Україна наразі не готова до імплементації цієї вимоги, навіть з точки зору юридичної техніки.

Очільниця представництва Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова, коментуючи цю вимогу, зазначила, що деякі з вимог, які висуватимуться до України в процесі переговорів про вступ, не передбачені законодавством ЄС, "але це частина фундаментальних цінностей ЄС".

"І це дійсно так. Коли процес перемовин дійде до відкриття кластерів законодавства ЄС, то першим таким кластером буде "Основоположні реформи"", – зазначають експертки.  

Кластер "Основоположні реформи" включає такі глави, як Судова система та основоположні права (23 глава), Справедливість, свобода та безпека (24 глава), а також інші.

За словами Булани та Акуленко, нова методологія розширення ЄС передбачає, що в таких главах до країни висуваються так звані проміжні цільові індикатори (interim benchmarks), які країна має виконати, щоб продемонструвати прогрес у відповідному секторі.

"І наш інтерес, щоб вони були чітко сформульовані й не дозволяли неоднозначних трактувань, як це було із сімома кандидатськими вимогами. Також важливо, щоб у процесі виконання ці вимоги не трансформувалися в нові, як це сталося із законом про лобіювання. Інакше процес перемовин про вступ до ЄС ризикує перетворитися на історію, що ніколи не завершується", – звертають увагу експертки.

Представниці Українського центру європейської політики у звіті, опублікованому разом з рекомендацією Єврокомісії розпочати перемовини з Україною, вже  побачили окремі випадки, коли рекомендації для України явно виходять за рамки імплементації acquis ЄС. 

Нагадаємо, що згідно з урядовою оцінкою, Україна має імплементувати понад 3 тисячі актів ЄС. Враховуючи масштаб цієї задачі і обсяг ресурсів і часу, яких вона потребуватиме, для України важливо відстоювати позицію про те, щоб не брати на себе зобов’язань понад ті, що передбачені законодавством ЄС. 

Для України важливо зайняти проактивну позицію у перемовинах.

І громадянське суспільство, і бізнес-середовище мають долучитися до цього процесу і сприяти державі у підготовці до перемовин і напрацюванні переговорної позиції.

Докладніше – у колонці Олександри Булани і Любові Акуленко Неприємні сигнали від ЄС: на що вже зараз треба звернути увагу Україні.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: