Вівторок – день високих візитів! 

Сьогодні глава Євроради Шарль Мішель приїхав до Києва на знак підтримки України і на тлі сигналів про те, що ЄС може не підтримати початок переговорів про вступ України під час грудневого саміту.

Для переговорів з Мішелем українську столицю відвідала і президентка Молдови. 

А ще, слідом за главою Пентагону і напередодні чергової зустрічі у форматі "Рамштайн", українську столицю відвідав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Він оголосив про потужний пакет військової допомоги. 

Хоча, чеський президент попереджає, що постачання зброї Києву не відповідають очікуванням і поглиблюють розчарування українських військових у Заході.

Все важливе і цікаве за 21 листопада, – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Візит напередодні складного саміту

Сьогодні глава Євроради Шарль Мішель приїхав до Києва. 

"Приємно знову бути в Києві – серед друзів", – написав у Twitter (X) Мішель.

Візит відбувається на 10 річницю Євромайдану, на знак підтримки України і напередодні саміту Європейської ради в середині грудня, де лідери ЄС обговорять рекомендацію Європейської комісії розпочати офіційні переговори про вступ з Україною та Молдовою.

До речі, з неоголошеним візитом до Києва сьогодні прибула і президентка Молдови Мая Санду, щоб обговорити кроки до членства в ЄС. 

У останні дні з ЄС надходять сигнали про те, що ЄС може не підтримати початок переговорів про вступ України під час грудневого саміту. Нібито розглядається можливість відкласти це рішення не березень через брак єдності у Євросоюзі. Угорщина публічно обіцяє блокувати позитивне для Києва рішення.

До речі, Румунія чітко висловилася, що вона за старт переговорів про вступ України в ЄС ще цього року.

Президент Європейської ради Шарль Мішель пообіцяв зробити все можливе, щоб Україна та Молдова до кінця року отримали рішення про початок переговорів про вступ до ЄС.

"Шановні президенти Зеленський і Санду, дорогі громадяни України та Молдови, запевняю, я не втрачу жодного шансу, щоб задовольнити ваш законні амбіції та очікування", – заявив він.

Також Мішель навів три головні аргументи, за допомогою яких він переконуватиме учасників саміту.

Глава Євроради і президентка Молдови вшанували пам'ять про протести на Майдані, які почалися 21 листопада 2013 року після того, як експрезидент України Віктор Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

У 10-ту річницю початку Революції гідності президент Володимир Зеленський запевнив, що зусилля України на шляху до ЄС мають неодмінно завершитися повноправним членством. 

"Рік за роком, крок за кроком ми робимо все, щоб у колі зірок на прапорі ЄС, що символізує єдність народів Європи, сяяла й наша зірка. Зірка України", – зазначив президент.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також привітала український народ з Днем гідності та свободи.

"Десять років гідності. Десять років гордості. Десять років прагнення до свободи. Холодні листопадові ночі Євромайдану назавжди змінили Європу. Вся країна вийшла на вулиці та заговорила одним голосом. Ви сказали: Україна належить до Європи, і наше майбутнє – з вами", – заявила фон дер Ляєн.

Німецький Олаф Шольц вшанував десяту річницю початку Революції гідності, відзначивши, що Україна є частиною Європи і Німеччина на її боці.

Президент Польщі Анджей Дуда випустив відеозвернення, висловивши підтримку європейській і євроатлантичній інтеграції України.

Глава литовського уряду Інгріда Шимоніте наголосила на тому, що без України сім’я ЄС є неповною.

"Ані кровопролиття на Майдані, ані війна з Росією не змінили їхнього європейського вибору. Попереду лежить історична можливість – без України сім'я ЄС не є повною", – зауважила Шимоніте, наголошуючи на історичній важливості майбутнього вступу України до ЄС.

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок зазначила, що десять років тому на Майдані вже можна було почути, як голосно б'ється серце України за Європу, сповнене мужності та надії на майбутнє у свободі.

"Тоді українці обрали шлях до Європи – сьогодні ми йдемо ним разом", – додала вона.

Слід додати, що сьогодні Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо збільшення штату НАБУ – це вимога Єврокомісії.

Крім того, стало відомо, що Європарламент відкриє офіс у Києві.

Потужний "пакет" з Німеччини

У вівторок, слідом за главою Пентагону і напередодні чергової зустрічі у форматі "Рамштайн", українську столицю відвідав міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. 

Під час візиту до України він зустрівся з українськими військовими в навчальному центрі за межами Києва, де йому продемонстрували західні снайперські гвинтівки.

Федеральний міністр оборони також спостерігав за танковими навчаннями на бойовому симуляторі із застосуванням бойових снарядів, а також відвідав солдатські гуртожитки.

Українські солдати висловили подяку Пісторіусу, якого супроводжував його український колега Рустем Умєров, за військову допомогу Берліна Києву.

Федеральний міністр оборони у Києві на зустрічі зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим оголосив про наступний пакет військової допомоги Україні на суму 1,3 мільярда євро.

Пакет включає, серед іншого, чотири додаткові системи протиповітряної оборони IRIS-T-SLM, а також 20 тисяч артилерійських боєприпасів 155-мм калібру і протитанкове озброєння.

На запитання щодо передавання Україні далекобійних ракет Taurus Пісторіус сказав, що "нової інформації щодо Taurus немає".

Тим часом, у Бундестазі закликали Пісторіуса вплинути на канцлера Шольца щодо передачі Україні Taurus.

Латвія передасть Чернігову 32 дизель-генератори, а також чергову партію автівок, конфіскованих у п'яних водіїв.

Президент Чехії попереджає

Разом з тим, чеський президент Петр Павел під час зустрічі з командувачами Збройних сил країни застеріг, що постачання зброї Києву не відповідають очікуванням і поглиблюють розчарування українських військових у Заході.

Павел зазначив, що контрнаступ України розвивається не так, як очікували самі українці: серед іншого, західна підтримка не була достатньо масованою та швидкою, а час, витрачений на підготовку, дозволив Росії "дуже добре" підготуватися до наступу українських сил.

Президент Чехії вказав, що війна Росії проти України несе із собою "великий ризик", а саме втому від війни, яку відчувають не тільки сторони, що воюють, але й усі країни, які підтримують одну з них.

"Це призведе до того, що зростатиме тиск на те, щоб закінчити конфлікт якоюсь угодою. Угода, якщо вона буде досягнута, звичайно, буде базуватися на реальній ситуації на полі бою", – додав Павел.

Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс застерігає, що якщо Україна буде змушена вести переговори, світ, особливо ті його частини, які знаходяться поруч з Україною, повинні почати готуватися до нової війни.

"Я не можу сказати, коли це буде. Можливо, через 10 років, можливо, через п'ять років, можливо, через кілька років. Мені дуже важко сказати. Але – і я це відчуваю, і я це дуже чітко розумію – у нас може бути дуже мало часу", – сказав він.

Блокада кордону з ЄС 

На території Словаччини перевізники розпочали блокаду пункту перетину кордону з Україною "Вишнє Нємецьке".

Минулого тижня представники Союзу автомобільних перевізників Словаччини (UNAS) на годину заблокували пункт перетину кордону з Україною "Вишнє Нємецьке" зі словацького боку, висловивши солідарність із польськими мітингарями.

Словацькі перевізники раніше пригрозили повністю заблокувати кордон з Україною, якщо в ситуацію не втрутиться Європейська комісія.

А блокада кордону з Україною польськими протестувальниками триває вже третій тиждень. Усі спроби української влади досягти компромісу наразі виявилися безуспішними.

Про те, що робить Україна для розблокування кордону – у статті "Дії польського уряду викликають багато питань. Можливо, кордон розблокує нова влада".

Кордон і мігранти

В уряді Фінляндії поки відкинули повне закриття пунктів пропуску на кордоні з РФ.

Заступник канцлера юстиції уряду Фінляндії Мікко Пуумалайнен заблокував пропозицію щодо посилення обмежень на кордоні з Росією, бо, на його думку, вона недостатньо гарантує можливість подати прохання про притулок.

Минулого четверга Фінляндія вирішила закрити прикордонні пункти пропуску Ваалімаа, Нуйямаа, Іматра та Нійрала через сплеск нелегальної міграції. З суботи вони закриті для руху транспорту.

У ЄС підтримали рішення Фінляндії призакрити кордон з Росією.

Щодо Ізраїлю

Білий дім звинуватив ХАМАС у геноциді проти Ізраїлю.

Боррель: ЄС стикається з ростом ворожості мусульман через позицію щодо війни в Газі.

Решта новин 

Уряд Британії попередили, що тисячі біженців з України можуть втратити дах над головою.

Азербайджан звинуватив Францію в розпалюванні "нових воєн" на Кавказі і пропонує Вірменії мирні переговори без посередництва Заходу.

У Сеулі заявили про запуск Північною Корею військового розвідувального супутника. США засудили запуск. 

Голова МЗС Вірменії не поїде на зустріч ОДКБ у Мінську.