Руйнівна самоізоляція: як закриття кордонів урядом Шмигаля знищує довіру до України

Вівторок, 1 вересня 2020, 13:10 — , Європейська правда
Фото УНІАН

Наприкінці минулого тижня Україна закрила кордони для іноземців, включаючи тих, хто прямує з держав "зеленого списку". На щастя, уряд в останній момент розширив список винятків, але проблеми це не вирішило.

Імпульсивне, політичне та непродумане рішення про заборону вже підірвало довіру до України та створило проблеми для тих іноземців, чий приїзд потрібен нашій державі. Нині до України не можуть потрапити іноземні дипломати, представники європейських фондів та прості громадяни, які опинилися заручниками ситуації.

Але водночас... воно лишило кілька лазівок для приїзду хасидів до Умані.

Причому уряд не визнає реальну причину накладеної заборони.

Про те, що стоїть за цим рішення, а також про невелику частину проблем, які воно створює – у статті "Європейської правди".

Небезпечні благодійники

Німець Крістофер Форст – один із топ-представників в Україні фонду імені Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung, або FES), потужної міжнародної неурядової організації, що пов’язана з німецькою соціал-демократичною партією. Форст працює у Києві з червня цього року, очолює регіональний офіс "Діалогу Східна Європа". Ця програма, орієнтована на сім держав, перетворює українську столицю на хаб у діяльності FES.

Це – на папері.

А в реальності представник німецького фонду не може потрапити до України через непродумане рішення українського уряду про заборону в’їзду іноземців. Від цього не врятували ані зв’язки FES у німецькому уряді, ані партнерство фонду з офіційним Києвом.

Його історія стала живою ілюстрацією проблем, з якими стикнулися чимало іноземців, що прямували до України.

Рішення про закриття кордонів з 29 серпня застало Форста під час його поїздки до Німеччини. Він терміново купив квиток до Києва на 28 серпня, в останній день дії старих правил. "Однак український уряд несподівано запровадив заборону на день раніше, і коли я прийшов у аеропорт, мене не пустили на літак", – розповідає він.

У авіакомпанії, схоже, не встигли розібратися з рішенням уряду, а тому взагалі не реєстрували на посадку іноземців – пускали лише громадян України. Однак історія Крістофера Форста – особлива.

Він – один із тих, про кого в урядовому рішенні просто забули.

Заборона на в’їзд до України не поширюється на тих, хто має посвідку на постійне або тимчасове проживання (та й другу категорію внесли у винятки лише після скарг та критики).

Але чимало іноземців живуть в Україні, не маючи такого документа. Крістофер Форст – один із них.

"Зараз у мене в паспорті є віза типу D, що також дає право на проживання та роботу в Україні. Та якщо авіакомпанія відмовляє у посадці, я не маю можливості дістатися прикордонників і пояснити це, – розповідає він. – Причому моя посвідка майже готова, найближчими днями я матиму право забрати її у відділенні ДМС. Та для цього я маю дістатися Києва, адже її видадуть лише особисто мені!"

ЄвроПравда не має сумнівів, що для керівника відділення німецького фонду зрештою знайдуть вихід із цього зачарованого кола. FES вже звернувся до української влади і там щось придумають. Київ може звернутися до авіакомпанії з проханням про виняток та організувати для німецького експата "зелений коридор" на прикордонному контролі у Борисполі.

Але це не вирішить проблеми інших іноземців, які поїхали у відрядження або у відпустку, а тепер не можуть повернутися до свого помешкання в Україні навіть для того, щоби забрати речі та документи! А ця історія точно непоодинока – "Європейська правда" зустрічала подібні скарги у групах, де спілкуються експати.

Ще масштабнішими є проблеми тих, хто має родину в Україні й також застряг за кордоном через те, що уряд забув про їхнє існування. У тому числі до України не можуть повернутися навіть наші громадяни – діти, що опинилися заручниками цієї історії.

А неправда в урядових заявах про причини заборони лише додає невизначеності.

Хасиди чи коронавірус?

Отже, спершу про мотиви уряду.

Київ запевняє, що закриває кордони суто через зростання захворюваності в Україні, "щоби стримати епідемію". І байдуже, що це суперечить логіці, адже ми заборонили в’їзд геть усім іноземцям, включно з мешканцями держав "зеленої зони", із захворюваністю вдесятеро нижчою за українську.

Пояснення просте: офіційна версія не є правдивою.

Єдина причина закриття кордонів – це намагання зупинити хасидів, тобто ультраортодоксальних євреїв, які щороку їдуть до Умані на святкування Рош ха-Шана. Цю інформацію "Європейській правді" підтвердили численні джерела. Однак в уряді чомусь вирішили, що визнавати цю причину не можна – і тому віддали перевагу легенді, нехай навіть абсурдній.

Та у чому ж причина такого ставлення до хасидів?

А ось тут вже не обійшлося без впливу пандемії.

Річ у тім, що Ізраїль, з якого паломники приїздять найчастіше, останнім часом міцно закріпився у десятці світових "лідерів" за показником нововиявлених хворих на кількість населення. Щодня діагностують 1500-2000 нових хворих (і це – на 9 млн мешканців). Словом, спалах тут потужніший навіть за нашу Чернівецьку область.

Але й там є епіцентри, де захворюваність суттєво вища навіть за середньоізраїльську. Це – ультраортодоксальні громади, мешканці яких (у тому числі через релігійні переконання) не дотримуються карантинних правил. Це час від часу стає темою обурень в ізраїльських ЗМІ, які фіксують чергове весілля на кілька тисяч людей без жодних масок, засобів захисту тощо.

До Умані останніми роками приїздило близько 40 тисяч хасидів, які проводили кілька тижнів у тисняві та близькому контакті.

Без обмеження на їхній в’їзд не менша кількість зібралася би в Умані і цього року. За коронавірусних реалій це означає гарантоване масове зараження, після якого тисячі хворих повернулися би додому – в Ізраїль та інші країни. Та й для уманчан, які живуть поруч із паломницькими кварталами, ходять у ті самі магазини, що й хасиди, та часом живуть у одному під’їзді з ними, ця історія не могла завершитися без наслідків.

І у цьому сенсі урядова заборона – цілком обґрунтована.

Проблема у тому, що замість точкової заборони уряд обрав тотальну, та ще й посилив її неправдою. Заперечуючи реальну причину обмежень і заявляючи, що причиною є епідемія у нас в державі, уряд створює враження, що планує зберігати кордони закритими ще дуже довго. Хоча насправді, за даними джерел ЄП, Україну планують вивести з ізоляції наприкінці вересня – щойно "хасидська загроза" мине.

Непередбачувана Україна

До слова, багатьох обурила і багатьом зламала плани не так сама урядова заборона, як несподіване запровадження ізоляції за день до публічно оголошеного терміну.

Єдиною причиною для такого "зсуву", знову ж таки, стала спроба "побороти хасидів". Річ у тім, що у четвер – після оголошення про наміри закрити кордони – в уряді з’явилася інформація про те, що хасиди також масово прямують до нашої держави в останній дозволений день. У відповідь там вирішили зупинити їх, заразом "покаравши" добропорядних подорожуючих.

На жаль, в уряді недооцінили побічні наслідки цього кроку, а дарма.

Це шалений удар по іміджу України.

Бо для усіх європейських партнерів, з якими ЄвроПравда спілкувалася з цього приводу, таке рішення засвідчило, що Україна лишається непередбачуваним партнером, який не дотримується власних, публічно проголошених рішень.

Але іронія у тому, що й поставленої мети уряд все одно не досяг. У підсумку хасиди, яких Київ намагався зупинити цією блокадою, все одно потрапили до Умані (про це – трохи далі), а от для добропорядних подорожуючих Україна створила масу проблем. Приклад керівника представництва німецького фонду, наведений вище – саме з цієї опери.

Ба більше, "під роздачу" потрапили також громадяни України – діти, які перебували за кордоном із родичами-іноземцями. Тепер вони просто не мають можливості повернутися додому! Ось одна з таких історій, що опублікована у відкритому доступі. Важко навіть уявити емоції людей, яких так підставив власний уряд!.. При чому ця історія не поодинока редакції довелося чути й інші подібні приклади.

Як, ухвалюючи рішення про заборону, можна було не врахувати такі наслідки – питання відкрите.

А тепер – про найсумніше.

Українська держава, несподівано закривши кордони у четвер ввечері, створила проблеми для багатьох законослухняних громадян, але так і не змогла зупинити навалу хасидів. Видання єврейської меншини Jewishnews повідомляє, що прикордонники отримали вказівку пустити до України усіх хасидів, які прибули до аеропортів у п’ятницю, всупереч урядовій забороні. Джерела ЄП підтвердили цю інформацію.

То навіщо були всі проблеми, сльози, зірвані рейси, згорілі квитки? Загадка...

Літаки під забороною

Окремим фронтом проблем, про який в уряді замислилися лише постфактум, стали правила функціонування міжнародної авіації. Починаючи від четверга, у системі IATA (Timatic) прописана жорстка заборона на в'їзд іноземців із дуже невеликим переліком винятків. До України можуть їхати лише власники посвідок, близькі родичі українців та ті, хто прямує на лікування.

Тож навіть ті іноземці, які легально подорожують в Україну та підпадають під винятки, прописані в урядовій постанові, мають усі шанси стикнутися з відмовою авіакомпанії саджати їх на літак. Джерела ЄП в уряді підтверджують, що вже знають про "проблему Timatic" і шукають, як її обійти.

Чомусь в уряді поки не готові зробити найлогічніший крок і скасувати надмірні обмеження на перетин кордону. Та доки це не буде зроблене, на нашу державу чекатиме вал прикордонних проблем, які виникають у звичайних громадян.

І єдині, хто має реалістичний шанс обійти заборону, це... самі хасиди!

Уряд – напевно, несвідомо – лишив дві лазівки, які дозволяють єврейським паломникам цілком законно сісти на літак до України і перетнути кордони.

Перша – медична. За достатньої спритності в Ізраїлі можуть налагодити партнерство з умовною Бердичівською районною лікарнею, яка запросить на лікування сотні паломників-хасидів. Людину з таким запрошенням прикордонники зобов’язані пустити в Україну. А те, що з аеропорту вона поїде не до Бердичева, а до Умані – це вже не так важливо.

Другий шлях – "транзитний". Достатньо задекларувати, що ви їдете у Білорусь, та купити квиток на автобус до Мінська – і ви перетворюєтеся з "порушника-хасида" на добропорядного транзитного пасажира, якому дозволений в’їзд до України. Так, після завершення Рош ха-Шана такого порушника депортують, але для паломників це не проблема. Умань вони мають відвідати один раз у житті.

До слова, за оцінками ізраїльської влади, в Україну правдами або неправдами вже потрапили 2-3 тисячі хасидів, і мешканці Умані можуть це підтвердити. Натомість у тих, хто має реальну підставу для поїздки в Україну – проблеми з документами, від яких хочеться сміятися крізь сльози.

Фантастичні документи

У понеділок, на четвертий день дії урядової заборони, прикордонна служба опублікувала перелік документів, з якими дозволений перетин кордону. Цей документ лише загострив проблеми для подорожуючих.

Наприклад, з’ясувалося, що урядове рішення забороняє ротацію західних дипломатів протягом наступного місяця.

Ні, це не жарт.

У сумнозвісній постанові є пункт про те, що закриття кордонів не має поширюватися на співробітників іноземних посольств.

Прикордонники уточнили: це означає, що співробітники іноземної дипмісії мають пред'явити на кордоні "картку акредитації", яку видає українське МЗС. Але є проблема: дипломати отримують картку вже ПІСЛЯ того, як вони прибули до України! А отже, нових дипломатів, включно з новим іноземними послами, пускати до України не планують. Як альтернативу акредитаційній картці прикордонники чекають на якесь міфічне "посвідчення співробітника посольства" – але такого документа не існує у більшості дипмісій. Тим більше його не може бути в тих, хто лише їде до України.

Чому не дозволити в’їзд усім дипломатам? Невже у Шмигаля вважають, що із диппаспортами подорожують замасковані хасиди? Запитання риторичне.

Ще один блок проблем чекає на тих іноземців, хто легально живе та працює в Україні і поїхав за кордон у відпустку. Адже їхніх родичів у постанові не згадали, а частина з них може не мати української посвідки! То як буде ставитися до України директор західної компанії, який опинився перед вибором: або не повертатися на місце роботи, або їхати самому, лишаючи дитину чи дружину за кордоном. Навіть якщо плани були іншими.

І, нарешті, із проблемами стикнуться родичі громадян України, яким треба сюди повернутися. Чоловік може прилетіти до дружини-українки, але лише у разі, якщо має при собі оригінал свідоцтва про одруження. Ви завжди берете із собою цей документ у відрядження? Батьки, за логікою урядового рішення, завжди у закордонних поїздках повинні мати із собою оригінал свідоцтва про народження дитини тощо. Невже в уряді та прикордонній службі не розуміють проблемність таких вимог?..

Непотрібне маскування

То навіщо український уряд пішов таким шляхом? Чому приховує правду? Чому віддав перевагу тотальній, а не точковій забороні?

За даними ЄП, тут є кілька причин. Але ми переконані, що рішення все одно є хибним – уникнути ризиків можна було і без "килимового бомбардування", яке вдарило по звичайних громадянах, вдарить по економіці та матиме руйнівні наслідки для довіри до нашої держави.

Найпопулярніше пояснення таке: ми не мали права забороняти приїзд лише хасидів, бо це було би дискримінацією і на нас подали би позови до Страсбурга у ЄСПЛ. Про це кажуть і в уряді, і в МЗС. Але це не зовсім правда. Адже є можливість прописати заборону більш творчо.

Невже в уряді не пам’ятають, що у карантин заборонені УСІ масові зібрання, включно з релігійними?

А те, що восени є єдине релігійне свято, що передбачає масові зібрання – то це просто збіг.

І якщо прикордонник матиме підозри, що людина їде на святкування Рош ха-Шана, він має повне право відмовити такому хасиду у в’їзді та депортувати його.

Зрештою, усі інші держави світу, крім нашої, змогли запровадити дієву заборону на церковні святкування. У глибоко християнських Греції чи Італії не було пасхальних богослужінь – а вони також європейські держави, вони також підпадають під юрисдикцію Страсбурзького суду, тобто ЄСПЛ.

Ще більш показовий приклад – мусульманський хадж, на який до Мекки щороку приїздять мільйони вірян з усього світу. Цього року через коронавірус допуск іноземців на хадж був суворо закритий, туди пустили лише 1000 саудитів – тобто у кілька тисяч разів (!) менше, ніж зазвичай.

То чому ж уряд України вигадує для себе та своїх громадян штучні неправдиві пояснення?!

Ми також цілком могли заборонити в’їзд до України громадянам країн "червоної зони", тобто тим, хто летить, навіть із пересадками, із США, Ізраїлю тощо. А це – 95% уманських паломників. Причому для ізраїльтян ми могли закритися повністю, не лишивши жодних винятків – адже сам Ізраїль вже кілька місяців суворо закритий для українських громадян.

Чому уряд натомість обрав найнебезпечніший шлях та повністю закрив Україну для іноземців? Це залишається загадкою.

Ба більше, влада Ізраїлю сама просила заборонити в’їзд паломників. Листи з цього приводу надходили до уряду, а прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу особисто дзвонив щодо цього президенту Зеленському.

От тільки у самого Нетаньягу від цього дзвінка відхрещуються. І це – дуже цікава деталь. Річ у тім, що уряд Нетаньягу тримається на дуже нестійкій коаліції з вісьмох партій (!!!), дві з яких є ультраортодоксальними, тобто орієнтуються саме на тих хасидів, які нині всіма правдами і неправдами прориваються до Умані. І критикувати їх або забороняти їм виїзд в ізраїльському уряді не можуть.

А натомість намагаються вирішити свої проблеми українськими руками, за рахунок українського інтересу. А те, що наша держава на цьому шляху руйнує довіру до себе з боку інших країн та власних громадян, Тель-Авів не надто обходить.

Адже український президент та уряд чомусь виявилися готові йти на ці нікому не потрібні втрати.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: