Головна подія вихідних – Мюнхенська безпекова конференція, на якій працював наш кореспондент. Там говорили про підтримку України, розширення НАТО і не тільки. Були й досить гучні заяви. 

Але і це ще не все!

Всі важливі і цікаві новини вихідних 18 та 19 лютого читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Обережна перемога України 

У суботу та неділю проходила Мюнхенська безпекова конференція, яка стартувала ще у п’ятницю. На ній, нагадаємо, працював наш кореспондент. 

Держсекретар США Ентоні Блінкен на конференції заявив, що Сполучені Штати Америки лишають за Україною рішення про конфігурацію майбутньої перемоги, однак чекають на встановлення "справедливого" та "стійкого" миру.

"Ми підтримаємо те рішення про майбутнє України, яке ухвалять українці. Але ми всі маємо щиру зацікавленість у тому, щоби це був справедливий мир і стійкий мир", – заявив Блінкен, після чого взявся детально пояснити, що він вкладає у ці терміни.

За його словами, "справедливий" означає таку мирну домовленість, яка відповідатиме принципам Статуту ООН. Водночас, будь-які територіальні поступи агресору він вважає несумісними з цим підходом.

"Стійкий мир означає такий, коли ми зробимо все можливе, щоби Росія не могла просто повторити те саме. За рік чи за п’ять. Це означає, зокрема, що Україна здатна стримувати агресора, а якщо потрібно – то й захиститися від агресії", – додав Ентоні Блінкен.

До речі, на безпековій конференції віцепрезидентка США Камала Гарріс прямо звинуватили РФ у злочинах проти людства під час війни в Україні.

Гарріс запевнила, що Сполучені Штати не поступляться у своїй підтримці України і президент РФ Владімір Путін жорстоко помиляється, якщо думає інакше.

"І я переконана, що Україна впорається, що США і Європа впораються" – сказала віцепрезидентка США.

У Мюнхені вона зустрілася із прем’єром Британії. Політики охарактеризували російське вторгнення в Україну як глобальну війну.

Вони обговорили, як прискорити міжнародні дії щодо України, щоб дозволити їй перемогти у війні та забезпечити справедливий і довготривалий мир. Вони погодилися, що важливо думати не лише про нагальні потреби України, але й про те, як міжнародне співтовариство може гарантувати, що Україна ніколи більше не зіткнеться з подібними загрозами.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що Україна переможе у війні, але не може спрогнозувати, скільки часу це забере.

Борис Пісторіус заявив, що підтримує позицію уряду та канцлера Німеччини Олафа Шольца про те, що "Німеччина допомагатиме Україні скільки потрібно". "Та я маю уточнити: Україна повинна перемогти у війні", – заявив він, викликавши аплодисменти зали.

Тож, Захід виступає тільки за перемогу України. Але, так би мовити обережну. 

Колишній генерал НАТО Петер Павел, який переміг на виборах президента Чехії у січні 2023 року та має обійняти посаду у березні, вважає, що Захід має бути обережним у прагненні до поразки Росії, щоби уникнути небажаних сценаріїв такої поразки.

Петер Павел наголосив, що поразка РФ має різні сценарії, у тому числі ті, які Захід має уникнути.

"Можливо, що це призведе до розвалу Росії... Якщо буде розвалена Росія, то у нас може бути більше проблем, нам не може з ким вести переговори про розброєння", наголосив він.

Очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав європейських політиків на кшталт новообраного президента Чехії Петера Павела "вірити в Україну" і не схиляти Київ до поступок.

Прем’єрка Фінляндії Санна Марін, зі свого боку закликала не пропонувати Росії "легку поразку", уникаючи уявних небажаних наслідків.

Павел, який у березні стане президентом Чехії, після своєї резонансної заяви про можливі поступки України сказав, що все ж вважає реальною перемогу України у війні.

"Україна ефективно відстоює свої території і є добрий потенціал для успіху, але є кілька умов", – сказав він.

Чеський політик, що є відставним генералом НАТО, назвав три умови перемоги України, які він бачить

"Перша умова – це те, що всі держави підтримуватимуть той самий рівень постачання озброєння. Друга умова – достатня фінансова підтримка України, яка дозволить компенсувати втрати економіки, і третя умова – те, що ЄС зможе утримати чинний рівень санкцій, щоби запобігати відновлення доходів Росії. Все це може призвести до того, що Росія не буде здатна підтримувати чинний рівень бойових дій", – пояснив він свою позицію.

"Обережним" виявився і президент Франції Емманюель Макрон, який заявив, що підтримує поразку Росії у війні в Україні, водночас застерігаючи від прагнення "розгромити" Москву, що, за його словами, ніколи не буде позицією Парижа.

З іншого боку, прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький звернув увагу (мабуть, через цю "обережність"), що багато політиків у західній Європі кажуть, що Росія не повинна виграти війну, а Україна не повинна її програти.

"Ми намагаємося змінити цей наратив іншим: Росія повинна програти війну, а Україна повинна її виграти" – сказав він.

На думку прем’єра Польщі, світ має готуватися до довгострокового стримування Росії.

"Ми також не можемо погодитися на те, щоб Україна була своєрідною буферною зоною. Якщо ми хочемо забезпечити тривалий мир у Європі, тривалу безпеку, то Україна повинна бути інтегрована з вільним світом – з ЄС і НАТО", – сказав Моравецький.

Тим часом, глава МЗС України Дмитро Кулеба зустрівся з міністрами G7 і анонсував нові санкції і швидкі поставки зброї. Загалом на Мюнхенській безпековій конференції він провів 15 переговорів про зброю і "формулу миру". 

Високий представник ЄС із питань зовнішньої політики й політики безпеки Жозеп Боррель у Мюнхені закликав збільшити надання Україні боєприпасів. 

"Зеленський і українці отримують масу оплесків, але недостатньо боєприпасів. Це парадокс. Вони потребують меншої кількості оплесків і більших поставок озброєння. Україна бореться, віддаючи найвищу ціну життями, але ця війна відбувається на європейській території, зачіпаючи нас і маючи глобальний ефект на весь світ", – сказав він.

На конференції перебувала і президентка Молдови Мая Санду, яка заявила, що Україна забезпечує безпеку Молдови.

Коментуючи та засуджуючи російську агресивну війну, Санду наголосила, що існувала серйозна загроза окупації Молдови військами РФ, однак зараз цей ризик суттєво знизився завдяки успішним діям ЗСУ.

"Нема безпосередньої військової загрози для Молдови, Україна забезпечує нашу безпеку", - наголосила президентка.

Війна з РФ та Китай

Міністр оборони Британії Бен Воллес на Мюнхенській безпековій конференції заявив, що "великий" наступ Росії в Україні вимірюється "метрами, а не кілометрами". 

Незважаючи на побоювання, що Росія готова розпочати масштабний наступ у першу річницю свого повномасштабного вторгнення в Україну, Воллес заявив, що немає "жодних доказів великого скупчення російських військ", подібного до наступу 24 лютого минулого року.

Міністр сказав, що найкраще, на що спромоглася Москва, - це серія пробних атак уздовж лінії фронту, посилених новобранцями після нещодавньої масової мобілізації. Але, за його словами, ці атаки призвели лише до великих російських втрат.

А у Білому домі заявили, що російська приватна військова компанія "Вагнер" втратила понад 30 000 найманців, з них 9 000 загинули. 

Половина всіх смертей сталася з середини грудня, коли посилилися бої в місті Бахмут, сказав речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, посилаючись на нові дані розвідки.

"Цілком можливо, що вони можуть досягти успіху в Бахмуті, але це не матиме для них ніякої реальної цінності, тому місто не має реального стратегічного значення", – сказав він, додавши, що українські сили будуть утримувати міцні оборонні рубежі по всьому Донбасу.

Державний секретар США Ентоні Блінкен у неділю підтвердив повідомлення ЗМІ про те, що Китай обговорює можливість надання Росії летальної військової допомоги, яка може бути спрямована для підтримки агресії в Україні.

Очільник американської дипломатії нагадав, що Китай тривалий час підтримував Росію – причому не лише політично й економічно, а й за рахунок надання нелетального обладнання.

Слід додати, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у суботу виголосив щорічне годинне звернення до співгромадян, половина якого була присвячена повномасштабній війні Росії проти України й тому, чому Будапешт незгодний із санкціями й військовою допомогою Києву.

Підтримка України

Говорили на Мюнхенській безпековій конференції й безпосередньо про військову підтримку України. 

Міністр оборони Британії Бен Воллес пояснив затримки з формуванням танкових батальйонів для України.

"Багато країн виявляють, що їхні армії не мають оперативних танків, які можна було б поставити. Політики відправили своїх військових на склади і виявили, що їхні танки не готові або не відремонтовані для доставки в Україну. Або що на ремонт гармат чи силової установки знадобиться певний час. Ви знаєте ці проблеми з оперативною готовністю у Бундесвері. В інших країнах ситуація не відрізняється", – пояснив він.

Міністр збройних сил Франції Себастьєн Лекорню прогнозує, що перші легкі колісні танки AMX-10 RC будуть доправлені в Україну наприкінці наступного тижня.

Танки Leopard 2, а також 60 інших модернізованих танків Т-72, які Польща планує передати, можуть потрапити до України упродовж місяця-двох.

А от щодо боєприпасів, то міністр оборони Британії Воллес сказав, що, хоча Україна може відчувати певний дефіцит, це питання часу, і західні союзники Києва не мають стратегічних проблем з продовженням поставок для українських військових зусиль.

Прем'єр-міністр Ріші Сунак на конференції повідомив, що його країна запропонувала допомогу іншим країнам, які вже зараз готові відправити літаки в Україну.

Сама Британія зможе передати Україні сучасні винищувачі Typhoon лише після закінчення війни.

Проте, Польща розгляне питання передачі Україні літаків МіГ-29.

"Звичайно, дуже мало країн НАТО має літаки МіГ. У нас ще є кілька таких літаків, і ми розглядатимемо це питання [передання літаків]" – сказав президент Польщі.

Варто зазначити, що минулого року, на початку повномасштабного вторгнення РФ Польща вже допускала можливість передачі МіГ-29, але тоді на це не погодилися США.

Як повідомляє Il Fatto Quotidiano, Ппем’єрка Італії буде в Києві у вівторок, оголосить про нову зброю.

Євросоюз і G7 готуються запровадити санкції проти російських діамантів.

У Німеччині заморожені російські активи на суму 5,32 млрд євро.

Розширення НАТО 

Туреччині і Угорщині надіслали чіткий сигнал про спільний вступ до НАТО Фінляндії і Швеції.

"Ми надіслали чіткий сигнал і Туреччині та Угорщині, яка також ще не ратифікувала (протоколи про вступ двох держав до Альянсу), що ми хочемо зробити це разом. Що тут жодних змін", – пояснила прем’єрка Фінляндії Санна Марін на Мюнхенській безпековій конференції.

Генсек НАТО вважає, що Фінляндія стане членом Альянсу без Швеції у разі рішення Туреччини. Міністр оборони Фінляндії також підтвердив, що країна приєднається до НАТО навіть без Швеції. 

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон закликає схвалити заявки про вступ його країни та Фінляндії в Північноатлантичний Альянс одночасно, стверджуючи, що "розділений" вступ негативно позначиться на безпеці регіону і всього Альянсу.

Про ситуацію з турецьким вето на вступ Фінляндії та Швеції до НАТО та можливі сценарії ЄвроПравда детально розповідала у відеоблозі та статті Поперед Швеції в НАТО: чому Фінляндія може вступити до Альянсу наодинці.

Шведська служба безпеки раніше попередила, що загрози нападів на Швецію зросли після того, як у січні ультраправий активіст Расмус Палудан спалив Коран біля посольства Туреччини.

Це викликало гнів у мусульманському світі і змусило президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана звернутися до Швеції з проханням внести зміни до свого законодавства, щоб зробити це незаконним.

Протягом вихідних сайти низки компаній та державних органів Швеції зазнали кібератаки анонімного угруповання Anonymous Sudan через акції зі спалення Корану.

Решта новин вихідних 

Україна бойкотуватиме Парламентську асамблею ОБСЄ у Відні через участь росіян.

У Кишиневі півтори години тривав антиурядовий протест проросійської партії.

Бундесвер збільшив кількість тренінгів щодо конспірологічних міфів і пропаганди.

Кількість жертв землетрусу в Туреччині і Сирії перевищила 45 тисяч.

Лідери Азербайджану та Вірменії провели переговори уперше за чотири місяці.

Чехія вперше взагалі не імпортувала російський газ.

Нідерланди скоротять число дипломатів у посольстві РФ через спроби Москви влаштувати там шпигунів. Після цього Росія оголосила про згортання консульських послуг в Нідерландах.