Головна тема дня – доля експорту української агропродукції в Євросоюз. Третій раунд переговорів Єврокомісії і 5 країн ЄС щодо агроімпорту з України закінчився провалом.

Європейська комісія хоче завершити переговори якнайшвидше, оскільки ця суперечка служить інтересам Росії, і навіть готова іти на поступки. Однак немає впевненості, що цього хоче Польща.

Досі не може знайти компроміс Єврокомісія з Україною щодо спільного контролю на кордоні. Спільний контроль є важливим етапом руху України до членства в ЄС. Про це у нас окрема стаття.

Щодо руху України до членства в ЄС, то оприлюднення попередньої оцінки євроінтеграційних реформ в Україні Євросоюз нібито відклав на червень. 

Добре, що транші макрофінансової допомоги з пакету на 18 млрд євро йдуть за графіком. ЄС виплатив Україні чергові 1,5 млрд євро.

Також Китай продовжує лишатися у інформаційному порядку денному Європи. 

А ще – висилка російських дипломатів-шпигунів зі Швеції, санкції Росії проти Молдови, президент Сербії жаліється на Україну, грузини хочуть в ЄС попри політику влади. 

Все важливе і цікаве за 25 квітня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

В ЄС не можуть домовитися щодо агропродукції з України

Третій раунд переговорів Єврокомісії і 5 країн ЄС щодо агроімпорту з України закінчився провалом.

Європейська комісія закликала до "конструктивного і заснованого на фактах підходу". Ідея полягає в тому, що країни повинні надати докази у вигляді статистичних даних, щоб обґрунтувати свої вимоги і дозволити ЄК розглянути їх.

У досить жорсткій формі Єврокомісія повідомила п'ятьом міністрам сільського господарства, що пакет підтримки фермерів залежить від зняття односторонніх заборон на імпорт.

Єврокомісію починає дратувати те, що до списку додається все більше продуктів. Нагадаємо, міністри сільського господарства Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини в листі до Єврокомісії, надісланому в п'ятницю, заявляють, що хочуть додатково включити до пропонованого списку заборонених до ввезення товарів з України соняшникову олію, борошно, мед, цукор, м'які фрукти, яйця, м'ясо, молоко та молочні продукти.

І от надвечір стало відомо, що Європейська комісія погодилася ввести заборону на імпорт соняшникової олії з України, однак  транзит цього продукту буде дозволений.

Єврокомісія вкотре наголосила на необхідності швидкого вироблення спільного підходу ЄС та уникнення односторонніх рішень і заборон, які загрожують цілісності внутрішнього ринку.

Одностороння блокада імпорту сільськогосподарської продукції з України Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Болгарією була розкритикована більшістю країн ЄС. Втім, розуміння проблеми існує, але країни ЄС хочуть, щоб рішення приймалися спільнотою, а не в односторонньому порядку.

Європейська комісія хоче завершити переговори якнайшвидше, оскільки ця суперечка служить інтересам Росії. Однак немає впевненості, що цього хоче Польща.

Близько десяти днів тому Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія тимчасово обмежили імпорт зерна з України. Ці країни обґрунтували такі кроки, серед іншого, проблемами власних фермерів через сприятливу конкуренцію з боку української продукції.

Зокрема, й Фінляндія вважає, що заборона імпорту агропродукції з України грає на руку Росії.

"Фінляндія розуміє проблему з сільськогосподарськими ринками сусідніх з Україною країн, але ми справді боїмося наслідків таких односторонніх обмежень", – зазначив міністр сільського господарства Фінляндії Антті Курвінен.

Фінляндія вважає, що ці обмеження можуть поставити під питання єдність ЄС у підтримці України.

"Я боюся, що це підсилює російський наратив про війну. Тому, на нашу думку, треба шукати інші рішення щодо ситуації на ринках", – заявив міністр.

Туреччина, хоча не є членом Євросоюзу і не забороняє імпорт агропродукції з України, але запроваджує мито 130% на імпорт зерна. До слова, ця країна –  найбільший покупець пшениці і ячменю з України.

Ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість нинішніх 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.

З іншого боку, Євросоюз і Японія виступили проти пропозиції США заборонити країнам "Групи семи" (G7) весь експорт до Росії.

Представники Японії та країн ЄС на підготовчій зустрічі минулого тижня припустили, що такий крок просто не вдасться реалізувати.

"З нашої точки зору, це просто неможливо", – сказав один з чиновників, який говорив на умовах анонімності.

Україна і Євросоюз

Досі не може знайти компроміс Єврокомісія з Україною щодо спільного контролю на кордоні. 

Спільний контроль є важливим етапом руху України до членства в ЄС.

Про все це у статті за посиланням.

Щодо руху України до членства в ЄС, то оприлюднення попередньої оцінки євроінтеграційних реформ в Україні Євросоюз відклав на червень. Про це повідомив з посиланням на свої джерела кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк. 

Добре, що транші макрофінансової допомоги з пакету на 18 млрд євро йдуть за графіком. ЄС виплатив Україні чергові 1,5 млрд євро.

Війна з РФ і ордер на арешт Путіна

У квітні Росія ймовірно перейшла в оборону. Саме цим британська розвідка пояснює зменшення втрат серед російської армії. 

Аналітики зазначають, що у квітні 2023 року щоденні втрати росіян, з високою ймовірністю, знизились приблизно на 30% – після того, як у січні-березні були особливо великими. 

Також британська розвідка розповідала, що хоча стан ґрунтів навесні справді ускладнює ведення бойових дій, російська пропаганда перебільшує вплив цього фактора на очікуваний контрнаступ України.

Тим часом, президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса заявив, що керівна партія країни вирішила, що ПАР повинна вийти з Міжнародного кримінального суду, який минулого місяця видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна.

Ордер на арешт Путіна в березні означає, що Преторія, яка цього року прийматиме саміт блоку БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка), повинна буде затримати його після прибуття.

На спільній пресконференції з Сирілом Рамафосою президент Фінляндії ледь не отримав травми. Відео дивіться на нашому Telegram-каналі.

Балансування відносин з Китаєм

Китай продовжує лишатися у інформаційному порядку денному Європи. 

Канцлер Німеччини Олаф Шольц запросив китайського прем'єра Лі Цяна на переговори до Берліна 20 червня у спробі послабити напруженість у відносинах між ЄС та урядом Китаю. 

Шольц прагне залучити Китай як ключового партнера для сприяння глобальному миру і боротьбі зі зміною клімату, одночасно встановлюючи червоні лінії для будь-яких змін статус-кво на Тайвані, зазначили джерела на умовах анонімності.

Також глава МЗС Британії Джеймс Клеверлі вважає, що його країна повинна взаємодіяти з Китаєм, а не ізолювати Пекін в умовах нової холодної війни.

Міністр викладе підхід Великої Британії до Китаю у довгоочікуваній промові через кілька тижнів після того, як в оновленому комплексному огляді оборонної та зовнішньої політики уряду відносини з Пекіном назвали "епохальним і системним викликом".

Згідно з очікуваннями, Клеверлі викладе тристоронній підхід до відносин з Пекіном. Ця політика полягає у обмеженні китайської участі в секторах, які вважають критично важливими для національної безпеки; зміцненні зв'язків із союзниками в Індо-Тихоокеанському регіоні; прямій взаємодії з Китаєм для просування стабільних відносин.

Президент Чехії Петр Павел застерігає, що не можна довіряти Китаю як посереднику у встановленні миру між Росією та Україною, оскільки Пекіну вигідно продовжувати війну.

Росіяни у Європі

Швеція висилає п'ятьох російських дипломатів. У вівторок до МЗС Швеції викликали посла Росії Віктора Татаринцева і повідомили йому, що п'ятеро співробітників посольства мають покинути країну, оскільки їхня діяльність несумісна з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини.

Поліція безпеки Швеції раніше заявляла, що кожен третій російський дипломат насправді працює на одну з російських спецслужб і що вони становлять загрозу.

Тим часом, Росія оголосила персоною нон грата співробітника посольства Молдови у Москві. 

Зазначається, що це відповідь на аналогічне рішення молдовської влади від 19 квітня щодо працівника посольства Росії у Кишиневі. 

Також РФ наклала санкції на міністра та кількох депутатів Молдови. За інформацією російських ЗМІ, серед посадовців Молдови, яким РФ закрила в’їзд – міністр і троє депутатів.

В’їзд до РФ заборонили міністерці внутрішніх справ Молдови Анні Ревенко і трьом депутатам від партії президентки Маї Санду "Дія та солідарність": Оазу Нантою, Олесі Стаматі та Ліліану Карпу. 

Санкції проти них ввели за антиросійські заяви.

Польський авіаперевізник не пустив на борт російську тенісистку, вона пропустить турнір, а у Німеччині суд не дозволив подружжю змінити "російське" прізвище.

З початком російської агресії в Україні позивачі та їхня донька нібито зазнали утисків у повсякденному житті через "російське" прізвище.

Сербія жаліється на Україну і дякує Угорщині

Президент Сербії Александар Вучич привітав бойкот виборів місцевими сербами у чотирьох муніципалітетах на півночі Косова, де вони складають більшість. Про те, чому це вигідно Вучичу, читайте у статті.

Тим часом, 24 квітня Косово пройшло перший етап членства в Раді Європи, отримавши більше двох третин необхідних голосів на підтримку заявки на вступ до організації.

Уряд Косова заявив, що подасть заявку на членство в Раді Європи навесні минулого року, скориставшись можливістю, що з'явилася після того, як Росію виключили з цієї організації.

Прийняття в організацію вимагає схвалення двох третин членів, а оскільки Росія не визнає Косово як незалежну державу, в минулому існував ризик того, що будь-яка попередня заявка буде відхилена.

Сербія образилася на Україну через голосування щодо Косова, але подякувала Угорщині, яка не підтримала заявку Косова в Раді Європи.

Слід додати, що у Європарламенті закликали Брюссель обмежити виплати Угорщині через проблеми з демократією.

Грузини хочуть в Євросоюз

Рекордні 89% громадян Грузії підтримують вступ країни до ЄС. Крім того, 79% грузинів підтримують скасування безвізу для росіян.

А от грузинська влада, яка своїми діями віддаляє євроінтеграційну перспективу країни, за рік втратила майже половину підтримки.

Решта новин дня 

Байден офіційно оголосив, що балотуватиметься на другий термін.

У Ризі половина шкіл і дитсадків частково або повністю не працювали через страйк освітян.

Рівень народжуваності у Фінляндії впав до історичного мінімуму.

У Німеччині запобігли теракту: в Гамбурзі затримали підозрюваного сирійця.