У Сеймі Литви вчергове виступили з ініціативою розкрити імена людей, які зізналися у співпраці з КДБ у радянські часи.

Як пише "Європейська правда", про це повідомляє LRT.

З ініціативою виступили 48 депутатів, зазначивши, що розкриття імен колишніх спільників радянських спецслужб потрібне для відновлення історичної справедливості. 

Одна з ініціаторів – Ріта Тамашунене, членкиня Виборчої акції поляків Литви – каже, що право суспільства знати колишніх спільників спецслужб важливіше, аніж можливі застереження з цього приводу. На її думку, люстраційна комісія має цікавитися і тими особами, які не зізнавалися у співпраці з КДБ. 

"Після понад 30 років нашої незалежності настав час своєрідного історичного зцілення. Думаю, найкращі ліки – це публічність", – скаже Гердюс Сурпліс, член партії "Союз селян" у Сеймі.

Критики ідеї кажуть, що розкриття імен цих людей означало би, що держава порушує обіцянку, яку колись дала таким громадянам, і це суперечить основному закону. 

Закон про люстрацію, що набув чинності у 2000 році, передбачає, що особи, які зізналися у колишній співпраці із КДБ та іншими радянськими структурами, не зазнаватимуть ніяких форм переслідувань, а їхні особи будуть захищені протягом 75 років. Тоді протягом 6-місячного періоду, передбаченого законом, у співпраці з КДБ зізналися майже 1600 осіб.

Це вже не перша спроба розсекретити їхні імена, усі попередні виявилися невдалими. 

Нагадаємо, у Литві 20% жителів стали гірше думати про президента після підтвердження його ексчленства у Компартії.