Прем'єр Чехії виступив проти замороження війни в Україні, але, він попереджає, що цей сценарій не виключений. Він висловив переконання, що Чехія повинна продовжувати свою військову та іншу допомогу Україні. 

Тим часом Німеччина пропонує Греції передати сотню старих танків Україні, які вона капітально відремонтує, додасть броні та тепловізорів. В обмін Греція може отримати більш сучасну техніку. 

А в США думають передати далекобійні касетні боєприпаси. 

Сьогодні глава Європейської Ради Шарль Мішель на Bled Strategic Forum у Словенії надіслав кілька важливих меседжів як претендентам на вступ до ЄС, так і членам Євросоюзу. 

Невже вони зустрінуться…? З’явилися деталі щодо зустрічі Ердогана з Путіним, яку намагалися організувати ще у серпні. 

Ну і, нарешті, оголосили результати найбільших за пів століття пошуків Лох-Неського чудовиська.

Все важливе і цікаве за 28 серпня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Загроза "швидкого перемир’я"

Міністри закордонних справ Австрії та України у спільній статті у Die Presse пояснили, чому "швидке перемир’я" з Кремлем неможливе, хоч би як усі прагнули миру. 

"Якщо припинення вогню означало би де-факто визнання насильницького загарбання територій, "замороження" несправедливої ситуації – миру не буде. Це лише підсилило б апетити Кремля до нових завоювань і стало би стимулом для нової агресії. А з позиції України це виглядало б як капітуляція, яка унеможливлює її виживання як незалежної і вільної країни", – наголошують автори.

За їхніми словами, потрібно займати чітку позицію щодо агресивної війни Росії, тому що на кону також безпека самої Австрії і заснований на правилах міжнародний порядок, де діє принцип pacta sunt servanda ("угод слід дотримуватися"). 

Видається важливим те, що розуміння ситуації і чітку позицію демонструє саме представник влади нейтральної Австрії. 

Автори статті зазначають, що нейтралітет Австрії не є перешкодою для чіткої позиції, зокрема, згадуючи, як Відень рішуче засудив придушення Радянським союзом угорського повстання у 1956 році. 

Не дивлячись на нібито чітку позицію, Австрія не поспішає розривати усі зв’язки із Росією. 

Навесні міністр закордонних справ країни Александр Шалленберг заявляв, що Австрія послабить зв'язки з РФ, але, за його словами, це не може статися відразу.

Шалленберг виступив на захист другого за величиною банку країни, Raiffeisen Bank International. Він сказав, що нерозумно зосереджувати увагу на цьому банку за його ведення бізнесу в Росії,  оскільки багато інших західних компаній теж працюють на території Російської Федерації.

Прем'єр Чехії також виступив проти замороження війни в Україні, але, він попереджає, що цей сценарій не виключений.

Петр Фіала заявив, що треба зупинити спроби РФ відтворити її сфери впливу, інакше це підбадьорить не тільки режим Владіміра Путіна, але й інших агресорів.

"Навіть на думку багатьох аналітиків існує загроза тупикової ситуації і реальність замороженого конфлікту. Я не думаю, що це єдиний сценарій, за яким треба йти, але ми також повинні тримати його в голові і думати про нього в наших стратегіях", – вважає Фіала.

Він висловив переконання, що Чехія повинна продовжувати свою військову та іншу допомогу Україні, а також підтримувати її інтеграцію до ЄС та НАТО, одночасно готуючись до післявоєнної відбудови країни.

Сотня танків і касетні снаряди

За даними грецького видання Flight, Німеччина звернулася до Греції із пропозицією передати Україні 100 грецьких Leopard 1A5, що зараз перебувають в експлуатації, а натомість отримати модернізовану бронетехніку.

При цьому Німеччина пропонує взяти на себе витрати з повного капітального ремонту на грецьких підприємствах або в будь-якому іншому місці за вибором уряду Греції.

Крім того, на ці бронемашини встановлять сучасні тепловізори, які також використовуються на Leopard 2. Танки також отримають додаткову броню.

А Сполучені Штати, як повідомляє The Washington Post, розглядають кілька важливих нових варіантів посилення західної військової підтримки України. У тому числі, касетних боєприпасів для РСЗВ, які можуть вражати територію на більшу відстань, ніж з попередніх поставок. 

Тим часом, в Євросоюзі, який допомагає Україні з тренуванням військових, не вистачає перекладачів. 

Меседжі Мішеля

Сьогодні глава Європейської Ради Шарль Мішель на Bled Strategic Forum у Словенії надіслав кілька важливих меседжів як претендентам на вступ до ЄС, так і членам Євросоюзу. 

Він, зокрема, заявив, що Європейський Союз повинен бути готовий прийняти нові країни-члени до 2030 року і нагадав, що це вимагатиме від ЄС реформуватися.

А всіх претендентів на вступ він попередив, що крім реформ від них вимагатимуть вирішення "конфліктів минулого".

Ердоган і "зернова угода"

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган наступного тижня відвідає Росію і зустрінеться із главою Кремля Владіміром Путіним, підтвердили у провладній турецькій політсилі "Партії справедливості і розвитку" (ПСР).

Зустріч Путіна і Ердогана має відбутися в Сочі.

У політсилі вважають, що візит турецького президента може означати прогрес у поверненні Росії до Чорноморської зернової ініціативи.

Агентство Bloomberg повідомило, що зустріч Путіна з Ердоганом може відбутися 8 вересня.

Минулого тижня міністри закордонних справ України і Туреччини Дмитро Кулеба й Хакан Фідан у Києві обговорили відновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи.

Як відомо, Росія 17 липня заявила про зупинку дії "зернової угоди" і пригрозила "ризиками" сторонам, які зважаться на продовження ініціативи без участі РФ. Крім того, Москва почала масовані обстріли портової інфраструктури Одеси та дунайських портів.

Спершу зустріч президентів Туреччини і Росії очікувалася в Анкарі. Візит Путіна очікували у другій половині серпня, в середині місяця неофіційно ширилися чутки, що він може відбутися "найближчими днями".

Путін не їде не тільки до Туреччини, а й до Індії. Президент Росії сказав прем’єру Індії, що на саміт G20 відправить замість себе Лаврова.

З одного боку Росія заявила про зупинку дії "зернової угоди", з іншого – Угорщина погрожує розширити заборону на імпорт агропродукції з України.

Країни Балтії і загроза з Білорусі 

Польща і країни Балтії погодили умови для закриття кордону з Білоруссю.

Польща і країни Балтії занепокоєні ситуацією на кордоні після того, як минулого місяця на запрошення самопроголошеного президента Білорусі Александра Лукашенка до країни прибули сотні найманців ПВК "Вагнер". Крім того, активізувалися спроби перетину кордону нелегальними мігрантами за сприяння білоруських силовиків. 

Литва планує закрити ще два пункти пропуску на кордоні з Білоруссю. 

Натомість, у Москві Басманний суд заочно арештував трьох литовських суддів, які винесли вирок у справі про події січня 1991 року у Вільнюсі, коли в результаті штурму будівлі телецентру російськими спецпризначенцями загинули 14 людей.

Попри загрози і санкції, компанії Латвії продовжують торгувати з росіянами. За рік експорт латвійських компаній до Росії збільшився.

Інше щодо українців

Грузія впустила шістьох українців, які майже на 10 днів застрягли на виїзді з РФ, а у Німеччині посадовець малював свастики на автівках з українськими номерами.

Решта новин дня 

МЗС: Прикро, що з вуст Папи Римського звучать великодержавні ідеї РФ.

Штурм Капітолія: Трампа судитимуть у розпал виборчої кампанії у США.

У Франції заборонили у школах мусульманські сукні-абая, що закривають усе тіло.

Спалах "хвороби легіонерів" у Польщі: кількість жертв збільшилася, збудника виявили у водогоні.

Найбільші за пів століття пошуки Лох-Неського чудовиська не знайшли доказів його існування.

Прем’єрка Естонії про "російський бізнес" чоловіка: Мені дуже шкода, але у відставку не піду.

У варшавському аеропорту Шопена у громадянина Південно-Африканської Республіки, який їхав із України, виявили гранату і чотири патрони. Через це з аеропорту евакуювали людей. Чоловіка затримали і завтра мають доставити до суду.