Ризики провакацій від "вагнерівців", превентивні заходи країн Балтії та напруження у відносинах Варшави з Києвом – серед головних тем котрий день поспіль. Але й не тільки вони. 

Україна розпочала переговори зі США щодо "гарантій безпеки", а Китай підтвердив участь у зустрічі щодо української "формули миру". Міністр закордонних справ Кулеба назвав наміри представника Піднебесної відвідати Саудівську Аравію суперпроривом.

А ще – сотня бронетранспортерів для ЗСУ, іпідтримка закладів лікування постраждалих від війни в Україні, шпигунські пристрасті та вибори в США. 

Швейцарія відкинула закиди в недостатньому виконанні санкцій проти Росії, а у Німеччині помітили атласи з анексованими територіями України, які суперечливо позначені. 

Прекрасна новина з Чехії: там звільнили офіціанта, який збиткувався з українки, увімкнувши гімн Росії.

Все важливе і цікаве за 4 серпня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Гарантії, "формула миру" і Китай

Розвідувальний центр Сил оборони Естонії вважає, що російська окупаційна армія не здатна здійснити рішучий прорив української оборони на фронті та намагається виснажити економіку і населення України ударами дронів і ракет.

У зведенні сказано, що за останній тиждень російські війська атакували здебільшого на лінії Куп'янськ – Сватове – Кремінна, в районі Бахмута і на рубежі Донецьк – Авдіївка. Війська РФ досягли мінімальних успіхів.

Водночас ЗСУ домоглися обмежених успіхів під Бахмутом і на півдні в районі Оріхова Запорізької області і Великої Новосілки Донецької області.

Крім того, українці продовжують бити по важливих логістичних об'єктах росіян з метою ускладнення постачання фронтових частин.

Та у Пентагоні закликають не плекати ілюзій у важкій битві України проти РФ.

Уряд Болгарії слідом за парламентом схвалив надання Україні 100 бронетранспортерів радянського зразка, а Італія почала проєкт підтримки закладів лікування постраждалих від війни в Україні.

Тим часом, Україна розпочала переговори зі США щодо "гарантій безпеки" в рамках спільної декларації Групи семи, а Китай підтвердив участь у переговорах про українську "формулу миру" в Саудівській Аравії. Міністр закордонних справ України назвав участь представника Піднебесної суперпроривом.

Конфлікт Україна-Польща

Колишній польський міністр закордонних справ Яцек Чапутович, коментуючи напруженість у відносинах між Польщею та Україною, заявив, що Варшава веде "політику гієн і шакалів".

"Є держави сильні, як леви, є держави хитрі, як лисиці, а є держави, як гієни і шакали. І ми ведемо таку політику гієн і шакалів", – сказав колишній глава МЗС Польщі.

Він підкреслив, що коли сам приїздив до України, то всі українці, яких він зустрічав, висловлювали подяку полякам.

 "Держава стікає кров'ю, а Польща в цей час вимагає рахунки", – додав Чапутович.

У вівторок посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького викликали до МЗС у Києві через заяви керівника офісу з питань міжнародної політики в адміністрації президента Польщі Марчина Пшидача, який казав, що Україні "варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла протягом останніх місяців і років".

Відповідні висловлювання польського посадовця пролунали у контексті ситуації з блокуванням експорту українського збіжжя через Польщу.

У липні Варшава несподівано заявила, що з 15 вересня знову запровадить односторонню заборону на агропродукцію з України, якщо Єврокомісія її не продовжить. Саме це, разом із побоюванням нового "ефекту доміно", було першоджерелом роздратованих заяв з Києва, на які потім відповів Пшидач.

Більш того, Польща хоче 1 млрд євро від ЄС для збільшення транзиту зерна з України.

Поки українська сторона обурюється політизацією теми зерна в Польщі (в Україні зернову суперечку пов’язують саме з активною виборчою кампанією в Польщі), польська сторона теж має питання до дій Києва. 

У Польщі побоюються, що замість будувати міцні регіональні альянси на основі спільних безпекових викликів, Україна робить ставку на великі держави "старого Заходу" – так, як було у 2014-2022 роках, включно з Нормандським форматом.

Докладніше про причини непорозуміння між країнами – у статті дослідниці Лондонської школи економіки Марії Золкіної.

А редактори ЄвроПравди Юрій Панченко та Сергій Сидоренко підготували найсвіжіше відео, в якому просто і доступно розповіли про те, звідки ця криза і як її зупинити. 

Ввечері у Польщі повідомили, що Україна зняла заборону на імпорт її курятини та яєць.

"Вагнерівці" і закриття кордону з Білоруссю 

Міністри внутрішніх справ Польщі та Литви скоординували плани реагування на можливі нові провокації з боку Білорусі.

"Обговорили також механізм, який застосують у разі необхідності закрити усі пункти перетину кордону з Білоруссю, результатом чого була би ізоляція режиму Лукашенка", – зазначили у заяві. 

Нагадаємо, у середу Варшава почала перекидання до кордону з Білоруссю у Підляському воєводстві ударних гелікоптерів, як вирішили після провокації Мінська 1 серпня, коли двоє білоруських гелікоптерів залетіли вглиб території Польщі. 

Читайте також статтю "ЄвроПравди" про нещодавній вояж білоруських гелікоптерів на територію Альянсу: НАТО провалює "тест на сміливість". Вторгнення гелікоптерів до Польщі може мати серйозні наслідки.

Варшава через посольство у Мінську передала Білорусі докази того, що цей інцидент справді був, та вимагає надати пояснення. 

Крім того, днями Варшава й Вільнюс повідомили, що близько сотні "вагнерівців" перемістилися до так званого Сувальського коридору, група Вагнера розмістилася поблизу литовського кордону в Гродненській області Білорусі.

Посол Латвії в НАТО заявив, що провокації "вагнерівців" розцінюватимуться як дії, підтримувані РФ.

У Пентагоні заявили, що не бачать ризиків для НАТО через ситуацію на кордоні Польщі з Білоруссю. 

Литва ухвалила рішення закрити два контрольно-пропускні пункти на кордоні з Білоруссю. Їх назвуть трохи пізніше

"Якщо в Польщі зараз практично діє один КПП на кордоні з Білоруссю, то у нас їх шість. Один із заходів превенції – скорочення їхньої кількості з шести до чотирьох", – зазначив віцеміністр внутрішніх справ країни Арнольдас Абрамавічюс.

Голова комітету Сейму Литви з питань національної безпеки і оборони Лаурінас Кащюнас вважає, що повне закриття кордону з Білоруссю є лише "питанням часу".

За його словами, якщо безпекова ситуація буде погіршуватись, то ухвалять рішення про повне закриття кордону.

Таку ж думку висловив і президент країни. 

Крім того, Литва визнала понад одну тисячу громадян РФ і Білорусі загрозою нацбезпеці, а Латвія попросить шість тисяч російських громадян покинути країну. 

У Латвії йдеться про тих, хто навіть не спробував пройти перевірку на отримання статусу постійного жителя ЄС.

А ще у Латвії розповіли, як білоруські служби допомагають мігрантам перетнути кордон.

Шпигунські пристрасті

У США затримали двох моряків за підозрою у передачі секретних даних Китаю, а у Польщі – шпигуна з російської мережі.

А ще журналісти відстежили контакти між людиною німецьких ультраправих з AfD і Москвою.

Вибори в США

Суд у США обрав Трампу запобіжний захід. Визнання винним може створити для колишнього президента проблеми. У такому випадку близько половини виборців-республіканців не проголосували б за Дональда Трампа. 

Ще один претендент на посаду президента США від республіканців приїхав в Україну. З ним зустрівся і президент Зеленський.

Кріс Крісті – один із представників проукраїнського крила чинних кандидатів від Республіканської партії США, який різко критикував проросійські заяви нинішнього фаворита внутрішньопартійних перегонів Дональда Трампа.

Решта новин дня 

У Чехії звільнили офіціанта, який збиткувався з українки, увімкнувши гімн Росії.

Німецькі інфлюенсери зруйнували 150-річну скульптуру на італійській віллі.

У Грузії внаслідок зсуву ґрунту, що стався напередодні в районі курортного селища Шові, загинули 11 осіб.

До армії Туреччини вперше призначили жінку-адмірала.

У Німеччині помітили атласи з анексованими територіями України, які суперечливо позначені. 

Швейцарія відкинула закиди в недостатньому виконанні санкцій проти Росії.