Анексія Криму та велика війна змінили колишні політичні пріоритети країн Європи. 

Ключовими стають виклики у сфері міжнародної безпеки.

Про те, що мають робити держави Європи на тлі російської загрози для свого посилення, – в статті аналітика Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS) Андреаса Умланда Оновлення кризою: як змінюється ЄС під впливом розв'язаної Путіним війни. Далі – її короткий виклад. 

Держави-члени Євросоюзу і країни Європи, що не входять до ЄС, уже пов'язані між собою цілою низкою транснаціональних структур.

Деякі з цих структур або мали Росію у своєму складі в минулому, як Рада Європи, або продовжують включати її сьогодні, як ОБСЄ. Однак цих організацій виявилося недостатньо, щоб запобігти драматичній ескалації російсько-української війни у 2022 році.

Приблизно те саме можна сказати і про нещодавні військові зіткнення між Вірменією та Азербайджаном – країнами, що однаковою мірою є учасниками РЄ, ОБСЄ та СхП.

Останні доленосні події в Європі вказують на необхідність більше ніж косметичних змін у відносинах ЄС з європейськими країнами, що не входять до Євросоюзу, з двох причин.

По-перше, колишні підходи та ініціативи Брюсселя виявилися недостатніми, щоб послабити або протистояти напруженості у Східній Європі, яка призвела до війни.

По-друге, війна, що триває, та її численні наслідки в усьому світі вимагають нових підходів і дій, які можуть допомогти врятувати українську державу від знищення, а європейський безпековий порядок – від руйнування.

Фундаментальний перегляд і – принаймні часткова – реконфігурація колишньої політики ЄС щодо країн, які не входять до Євросоюзу, насамперед у самій Європі, вже відбуваються.

Найпомітнішою зміною за останні два роки стала поява нових офіційних кандидатів на вступ до ЄС.

Лише у відповідь на напад Росії та заяву України про вступ до ЄС навесні 2022 року Єврокомісія взяла на себе ініціативу, щоб переконати країни-члени змінити своє ставлення не лише до Києва, а й до Кишинева та Тбілісі.

Наприкінці 2023 року Європейська рада схвалила початок переговорів про вступ з Україною та Молдовою і прийняла Грузію до кола країн-кандидатів у члени ЄС.

Ще однією важливою інституційною зміною у відповідь на початок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року стало створення Європейської політичної спільноти (ЄПС) – ініціатива, символічно запущена президентом Франції Емманюелем Макроном 9 травня 2022 року.

ЄПС об’єднує Євросоюз з країнами, які не входять до нього, але обстоюють європейські цінності і хочуть відповісти на ширший нормативний виклик, кинутий Москвою.

Але перспективи ЄПС і можливий вплив мотивів, які призвели до її створення, залишаються, однак, нечіткими.

Та нові спільні ініціативи, такі як Європейська політична спільнота, можуть функціонувати тільки як дискусійний і мережевий форум.

Актуальне завдання – дво- і багатостороннє поглиблення співпраці всіх країн Європи.

Країни Європи повинні поглиблювати співпрацю і єдність не тільки в тих галузях, що пов'язані безпосередньо із захистом безпеки, а й у всіх інших – це допоможе зробити європейське співтовариство держав ще сильнішим.

Прагнення до більшої співпраці та інтеграції в різних галузях у всій Європі сьогодні є не тільки вираженням нормативної переваги транснаціонального гуманізму, європеїзму або/та лібералізму. Це стало питанням самозбереження.

Зміцнить чи послабить європейське співтовариство держав російсько-українська війна, що досі триває? Наступні роки покажуть.

Докладніше – у матеріалі Андреаса Умланда Оновлення кризою: як змінюється ЄС під впливом розв'язаної Путіним війни.