Про що говорили і яких домовленостей досягли на "українському" саміті у Парижі? Яке питання розкололо "Вишеградську четвірку"?

Як реагували на гучну ідею Макрона направити західних військових до України? І що саме мав на увазі французький президент? 

Про це і багато іншого – в дайджесті новин вівторка, 27 лютого.

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Далекобійна коаліція, снаряди, виробництво

Близько двадцяти глав держав і урядів, переважно європейських, збирались 26 лютого у Парижі за ініціативи президента Франції Емманюеля Макрона, щоб підштовхнути підтримку України.

За словами Макрона, було ухвалене рішення "створити коаліцію для глибоких ударів, а отже, ракет і бомб середньої і великої дальності".

15 країн ЄС, в тому числі і Франція, готові купувати снаряди Україні за межами Європи.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що чеська пропозиція щодо снарядів відповідає минулій політиці ЄС, і оголосив, що Париж приєднається до ініціативи.

Прем'єр-міністр Португалії Антоніу Кошта, який також був присутній у Парижі, запевнив, що міністри оборони ЄС представлять "протягом наступних десяти днів конкретний план щодо посилення спроможності замовляти боєприпаси для підтримки військових зусиль українського народу".

Нагадаємо, раніше Франція виступала проти закупівлі снарядів поза межами Євросоюзу. 

Президент Польщі повідомив, що обговорювалася підтримка у розмінуванні України, а також підтримка у навчанні охорони українського кордону.

Також йшлося також про співпрацю з Україною у сфері ракетної промисловості.

Згодом посольство Франції в Україні за підсумками пресконференції президента Емманюеля Макрона зазначило, що союзники домовились у Парижі посилити зусилля в Україні у п'яти сферах: кіберзахист; спільне виробництво зброї в Україні; захист країн, яким безпосередньо загрожує російська агресія; спроможність підтримувати Україну невійськовими силами; операції з розмінування.

На думку фінського президента, зустріч у Парижі щодо української підтримки виявилася результативною.

За словами Саулі Нііністьо, Фінляндія передала Україні 22 пакети допомоги і цим не обмежиться.

Макрон також попередив, що дії Москви в останні тижні свідчать про те, що Росія може атакувати країни НАТО в найближчі кілька років.

Наполягаючи на тому, що поразка Росії є абсолютно необхідною для миру і безпеки в Європі, президент Франції сказав, що європейцям необхідно перейти від слів до дій і прийняти чіткі рішення щодо побудови європейського оборонного фундаменту, незалежного від Америки.

"Якщо Росія наважиться кинути виклик НАТО, Калінінград "нейтралізують" першим", – попередив посол у Стокгольмі та колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс. Він нагадав, що після інтеграції Швеції до Альянсу Балтійське море стало внутрішнім морем НАТО.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що Європа повинна уникнути помилок 1930-х років і активізувати та розширити свою оборонну промисловість для стримування Росії. 

За словами президента Литви, Захід суттєво відстає від РФ у виробництві озброєнь. Більш того, Росія ще й отримує зброю з інших країн. У Сеулі кажуть, що Росія могла отримати від КНДР до 3 млн артилерійських снарядів – дуже серйозна цифра. 

Як пише Bloomberg, найближчими тижнями Європейська комісія оприлюднить нову стратегію оборонної промисловості для того, щоб збільшити закупівлі озброєнь.

Гучна ідея Макрона щодо військ НАТО

Після переговорів в Парижі президент Франції Емманюель Макрон допустив відправку західних військ до України у майбутньому, але поки у цьому питанні немає консенсусу.

Всередині Франції крайні ліві і праві розкритикували Макрона за цю ідею.

Проти відправлення, на сьогоднішній день, своїх військових до України виступили Польща, Швеція, Чехія, Німеччина, Італія та Нідерланди. 

Разом з тим, топгенерал Нідерландів вважає, що треба розглядати всі опції.

Ну і в НАТО повідомили, що не розглядають відправлення військ в Україну. 

Речник Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що поява військ НАТО на території України призведе до прямого конфлікту Альянсу з РФ і ескалації ситуації.

Згодом у Франції пояснили пропозицію Макрона. Міністр закордонних справ Стефан Сежурне пояснив, що війська західних країн у разі теоретичного відправлення в Україну не братимуть участі в бойових діях.

"Вони повинні відповідати дуже конкретним потребам, я маю на увазі, зокрема, розмінування, кіберзахист, виробництво зброї на місці, на українській території. Деякі з цих дій можуть потребувати присутності на українській території, не переходячи при цьому межу бойових дій", – додав він.

А ще Макрон анонсував дебати у парламенті щодо двосторонньої угоди Франції з Україною.

Після чого має відбутися голосування. 

Єлисейський палац не уточнює, якого саме питання має стосуватися голосування. Наскільки відомо, ратифікації жодної з двосторонніх угод із союзниками не планувалося. 

Ну а словацький прем’єр Роберт Фіцо очікувано розчарований "українським самітом" в Парижі. 

"В Парижі панувала суто провоєнна атмосфера. Не було жодного слова про мир, що особисто мене дуже розчаровує", – зазначив глава уряду Словаччини.

"Вишеградський" саміт

А у Празі сьогодні відбувся саміт "Вишеградської четвірки" (Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини).

Особливо "тепло" у столиці Чехії зустріли прем’єрів Словаччини та Угорщини "тепло" за їхню позицію у війні Росії проти України.

На маршруті прем’єрів їх зустріли мітингом із плакатами "Фіцо, їдь додому у Росію", "Фіцо + Орбан – боягузливі поплічники Путіна" тощо.

Лідери "Вишеградської четвірки" після саміту публічно посперечались про війну в Україні.

Прем’єр Чехії Петр Фіала на пресконференції після саміту визнав, що "Вишеградська четвірка" розходиться в поглядах на причини російської агресії в Україні і на форми допомоги, яку вони готові надати Києву.

За його словами, Чехія та Польща надають Україні військову допомогу, тоді як Угорщина та Словаччина не поділяють цієї позиції, але готові долучитися в інший спосіб – гуманітарний чи фінансовий.

Прем'єри Угорщини та Словаччини закликають до якнайшвидших мирних переговорів, а їхні візаві з Чехії та Польщі відкидають такі заклики.

Фіала наголосив, що не вірить у пацифістські рішення. Він вказує, що, поступившись агресору, не можна досягти довгострокового миру.

Разом з тим, Орбан і Фіцо бачать майбутнє для "Вишеградського формату".

"Вишеград" живий, ми готові продовжувати співпрацю", – заявив Орбан.

За словами угорського прем’єра, це був для нього один з найскладніших самітів "Вишеграду" за увесь час на прем'єрській посаді. 

Крім того, прем’єр Угорщини ще й заявив, що не хоче спільного кордону з Росією.

Фіндопомога від ЄС

Європарламент нарешті проголосував за виділення 50 млрд євро Україні.

В уряді розраховують вже у березні отримати перший транш від ЄС в 4,5 млрд євро.

Переговори з фермерами

У Польщі тривають протести фермерів проти сільськогосподарської продукції з України.

Сьогодні спікер Сейму Польщі Шимон Головня та представники уряду зустрілись з фермерами, що протестують у Варшаві.

Один з представників протестувальників після зустрічі висловив переконання, що Головня вступатиметься за інтереси фермерів і зробить внесок у те, щоб уряд дослухався до їхніх вимог. 

Шимон Головня заявив, що за кілька тижнів у Сеймі має зібратися робоча група щодо проблем, які турбують польських аграріїв, до якої увійдуть політики, представники галузі та профільні експерти. 

Після того фермери вирушили до канцелярії прем’єра, там їхні представники зустрілися з керівником канцелярії Яном Грабічем.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Євросоюз повинен відновити торговельні обмеження на імпорт українських продуктів харчування, які існували до повномасштабного вторгнення РФ, щоб уникнути ерозії підтримки зруйнованої війною країни.

Прем’єр-міністр Дональд Туск повторив позицію про те, що домовленості про торгівлю з Україною мають враховувати інтереси польських аграріїв, а також розкритикував погоджену ЄС політику Європейського зеленого курсу в цій сфері. 

Придністров’я готує провокацію?

У Придністров'ї не виключили, що на "з'їзді депутатів" звернуться до Росії.

Глава парламенту Молдови заявив, що загрози дестабілізації немає.

Оазу Нантой в інтерв’ю "Європейській правді" пояснив, що військової дестабілізації не очікується, бо російські кордони і лінія фронту далеко. До речі, рекомендуємо його почитати, там багато цікавого!

А ще Молдова відправила в Україну п'ять фур гуманітарної допомоги.

Решта новин

Латвія ще на рік продовжила обмеження на в’їзд громадян РФ.

У Цюриху 30 тисяч людей помилково отримали подвійну зарплату.

Bloomberg: Два танкери після санкцій США припинили оборудку з перевезенням російської нафти.

У Раді Європи відреагували на вирок в РФ співголові "Меморіалу".