Ще рік вільної торгівлі з ЄС, Румунія не віддає Patriot, естонські війська в Україну: новини дня

Німеччина обіцяє ще одну систему протиповітряної оборони, але проти, аби НАТО встало на захист українського неба. 

Віцеканцлер країни вважає, що Німеччина зробила недостатньо для підтримки України. 

В Естонії всерйоз обговорюють відправку військ на захід України, а британський прем’єр-міністр вважає, що світ ближче до ядерної ескалації, ніж будь-коли з часів Карибської кризи.

А ще – новини щодо торгівлі з ЄС, скандалу в Північній Македонії, контактів з Сербією, впливу Росії, протистояння в Грузії та багато іншого.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 13 травня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Посилення ППО України

В травні в Україну прибуде нова система протиповітряної оборони IRIS-T, повідомив посол Німеччини в Україні Мартін Егер.   

Нині в Україні вже є дві німецькі системи ППО Patriot, очікується постачання третьої системи.

Тим часом, серед провідних партій Німеччини розійшлися думки з приводу ідеї про участь сил НАТО у "закритті неба" над частиною України. 

Хоча, уряд Німеччини проти такої участі.

Віцеканцлер та міністр економіки ФРН Роберт Габек вважає, що німецький уряд зробив недостатньо для підтримки України.

Систему протиповітряної оборони України могла би посилити ще одна система Patriot – з Румунії. Але румунський міністр оборони Анджел Тилвар, як повідомив прем'єр країни Марчел Чолаку, має серйозні застереження щодо цього.

"Міністр оборони дуже не хоче віддавати цю систему, одну з систем, які можуть бути передані Україні", – вказав Чолаку.

Він додав, що таке рішення має ухвалювати Вища рада національної оборони (CSAT).

"Я твердо переконаний, що ми приймемо наймудріше рішення, що стосується Румунії, перш за все, хороше", – зазначив прем’єр-міністр Румунії. 

На тему допомоги з Німеччини слід додати, що Гамбург передає Україні чотири машини для розмінування.

Естонські війська в Україну

Російський режим бажає продовжувати загарбницьку війну проти України. Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа, коментуючи рішення кремлівського очільника Владіміра Путіна змінити міністра оборони Сергєя Шойгу на Андрєя Бєлоусова.

Він підкреслив, що немає іншого способу зупинити російську агресію, крім як ефективно і швидко надавати допомогу Україні.

Про те, чому єдиний спосіб досягти справедливого миру на європейському континенті полягає у всеосяжній допомозі Україні, читайте в статті Сергія Солодкого з Центру "Нова Європа" Переговори чи капітуляція? Що приховують та як мають змінитися "мирні" ідеї щодо України. 

Естонія всерйоз обговорює відправку військ на захід України, повідомив радник естонського президента Мадіс Ролл. 

Як відомо, Євросоюз готує проєкт безпекової угоди з Україною. Агентство Reuters дізналося нові деталі. 

Проєкт, серед іншого, перераховує дев'ять форм безпекової допомоги, які ЄС продовжуватиме надавати Україні, зокрема постачання зброї, навчання військових, співпрацю в оборонній промисловості та допомогу в розмінуванні.

У Румунії проходять великі навчання десантників з країн НАТО, а військові Молдови та США здійснять спільні парашутні навчання.

Прем’єр-міністр Британії Ріші Сунак заявив, що світ ближче до ядерної ескалації, ніж будь-коли з часів Карибської кризи.

Ще рік вільної торгівлі з ЄС

ЄС остаточно схвалив продовження пільгової торгівлі з Україною з запобіжниками.

Автономні торговельні заходи ЄС щодо України діятимуть до 5 червня 2025 року.

Рішення передбачає два захисні механізми для захисту ринку ЄС.

"ЄС остаточно схвалив "торговельний безвіз" для України. Це безмитна та безквотна торгівля ще на рік. Важлива підтримка для наших виробників, експорту та економіки. Продовжуємо інтеграцію до ЄС у прискореному темпі", – прокоментував рішення прем'єр України Денис Шмигаль.

Крім того, цим же рішенням ЄС продовжив режим пільгової торгівлі з Молдовою.

Нагадаємо, Європарламент у квітні підтримав продовження на один рік дії угоди про безмитну торгівлю продуктами харчування з Україною з додатковими запобіжниками для захисту європейських фермерів.

Хвиля протестів фермерів Євросоюзу почалася з Польщі. 

Навесні цього року уряди України та Польщі почали переговори щодо обмеження українського агроімпорту. 

Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак заявив, що переговори щодо обмеження українського агроімпорту перервали через те, що "деякі представники" з боку Києва були звинувачені в корупційній діяльності.

За його словами, черговий раунд міжурядових переговорів був запланований на 14 травня, але їх скасували.

Повідомляли, що 25 квітня міністр агрополітики України Микола Сольський, якого підозрюють в оборудках із землею на 500 мільйонів, написав заяву про відставку.

9 травня український парламент звільнив Сольського з посади.

Раніше Колодзейчак назвав "спробою дискредитувати його" свідчення про його неадекватну поведінку під час переговорів з українською стороною.

Посол України в Польщі Василь Зварич заявив, що Варшава не зупиняла переговорів з Києвом з аграрних питань, переговори тривають на всіх рівнях.

Тим часом, ЗМІ дізналися, що Євросоюз схвалить план, необхідний для виділення Україні 50 млрд євро, без обговорення.

Контакти з Сербією

Перша леді України Олена Зеленська разом з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою прибули до Белграда в неділю, що стало першим візитом українського високопосадовця до Сербії з початку повномасштабної агресії Росії.

Сербія, союзниця РФ на Балканах, неодноразово засуджувала вторгнення Росії в Україну в ООН та на інших міжнародних форумах, але відмовилась приєднатися до міжнародних санкцій проти Кремля.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час візиту до Белграда зустрівся з президентом Сербії Александаром Вучичем, з яким обговорив двосторонні відносини та європейську інтеграцію.

"Проєкт об'єднаної Європи буде повним лише з приєднанням Східної Європи та Західних Балкан", – заявив він, говорячи про майбутнє членство України та Сербії в ЄС.

Александар Вучич повідомив, що посол Сербії незабаром повернеться до Києва.

Вплив Росії

У Польщі не виключили іноземного втручання в ситуації з серією пожеж у країні.

"Поки що рано про щось говорити. Розслідування триває. Ми обов'язково будемо тримати вас в курсі. Ми повинні розглядати всі варіанти. Відомо, в якій ситуації ми опинилися", – заявив новий глава МВС Томаш Семоняк.

Він нагадав, що на зламі січня і лютого цього року Агентство внутрішньої безпеки ABW затримало, а згодом суд заарештував чоловіка, який хотів підпалити один з будинків у Вроцлаві. Чоловік виявився громадянином України, який діяв за завданням російських спецслужб.

У Німеччині торік зросло число кібератак з-за кордону, основний винуватець – РФ, а Австрія дала візу посланнику Путіна, він відвідав Відень і Братиславу.

Скандал в Північній Македонії

Новообрана президентка Північної Македонії Гордана Силяновська Давкова під час складання присяги назвала країну "Македонія", хоча в її тексті, що зачитав спікер парламенту Йован Мітрескі, та згадувалася як "Північна Македонія".

Після цього посол Греції Софія Філіпіду, яку запросили на інавгурацію, залишила парламент на знак протесту.

Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс різко відреагував на дії Гордани Силяновської Давкової.

"Провокаційний крок нової президентки Північної Македонії порушити офіційний текст присяги і назвати свою країну іншою назвою є незаконною і неприйнятною акцією", – зазначив він.

Коментуючи ситуацію, що склалась, ЄС нагадав про важливість "повної поваги" до чинних, юридично зобов'язуючих угод, зокрема Преспанської угоди з Грецією, згідно з якою назву "Македонія" змінили на "Північна Македонія".

В заяві Міністерства закордонних справ Греції йдеться, що Греція обурена тим фактом, що нова президентка Північної Македонії Гпід час складання присяги назвала країну "Македонія".

Як зазначили у грецькому зовнішньополітичному відомстві, дії президентки грубо порушують Преспанську угоду, а також конституцію, яка була приведена у відповідність до міжнародних зобов'язань країни.

Після укладення Преспанської угоди Греція розблокувала вступ Північної Македонії до НАТО.

Болгарія теж обурилась словами президентки Північної Македонії.

Міністерство закордонних справ Північної Македонії запевнило, що країна рішуче налаштована неухильно дотримуватись конституційних положень, а також усіх міжнародних зобов’язань, зокрема, Преспанської угоди з Грецією.

Попри негативну міжнародну реакцію нова президентка Македонії Гордана Силяновська Давкова наполягає на використанні неконституційної назви країни "Македонія" у публічних виступах.

Вибори у Європі

На виборах в Каталонії сепаратистські сили втратили більшість. Лідер сепаратистів Каталонії йде у відставку та з політики після поразки на виборах.

За результатами президентських виборів у Литві, у другому турі змагатимуться чинний президент і прем’єрка.

Грузія

12 країн хочуть пояснень Брюсселя, як закон про "іноагентів" вплине на рух Грузії у ЄС.

Тим часом, у парламенті Грузії в турборежимі погодили закон про "іноагентів" перед фінальним розглядом.

Сьогодні під час акції протесту проти ухвалення закону поліція затримала 20 осіб, серед них троє іноземців.

Соратники партії влади Грузії пропонують не пускати в країну європейських політиків, а провладні грузинські ЗМІ "анонсували" санкції США проти олігарха Іванішвілі.

Решта новин

У Швейцарії провели перший з 1940 року з'їзд комуністичної партії.

За даними ЗМІ, Байден в чотири рази підвищить мита на китайські електромобілі.