Топ-тема дня – заборона імпорту української агропродукції до декількох сусідніх країн Євросоюзу.

У середу, 19 квітня, посли ЄС мають проголосувати за продовження безмитної торгівлі з Україною до червня 2024 року, однак ситуацію ускладнює заборона Угорщини та Польщі на імпорт української сільгосппродукції.

З іншого боку, є й загроза зриву "зернової угоди" через РФ. 

В Японії проходить зустріч міністрів закордонних справ країн "Групи семи" (G7).

На ній домовилися посилити контроль за дотриманням антиросійських санкцій і краще реагувати на постачання зброї третіми країнами до Росії. Британія, США, Канада, Японія та Франція утворили альянс, спрямований на витіснення Росії з міжнародного ринку ядерної енергетики.

Людина дня – російський опозиціонер Кара-Мурза, який за низкою статей, у тому числі за осуд російського повномасштабного вторгнення в Україну, отримав 25 років в’язниці. Цей вирок засудили в США, Великій Британії, Євросоюзі. 

Всі важливі і цікаві новини 17 квітня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Війна з РФ

Президент Польщі Анджей Дуда в понеділок знову наголосив на необхідності надання Україні всієї військової допомоги, заявивши, що в разі перемоги Росія не зупиниться й може здійснити агресію проти іншої держави.

Польський президент підкреслив, що перевага такої наддержави, як Росія, над Україною очевидна. "Якщо Україна не отримає допомогу, Росія виграє цю війну, що буде лише першим кроком з боку Росії для поширення свого панування над народами цієї частини Європи", – сказав він.

Глава Мюнхенської конференції з безпеки Крістоф Гойсген закликав Захід докласти більше зусиль, щоб допомогти Україні захиститися від російської агресії.

Гойсген, колишній радник з питань зовнішньої політики ексканцлерки Німеччини Ангели Меркель, попередив, що одного лише проголошення непохитної підтримки України недостатньо. За його словами, дії партнерів України поки що не відповідають словам, і це потрібно змінити.

"Нинішній рівень поступової та нерішучої військової підтримки призведе лише до патової ситуації на полі бою", – застеріг Гойсген.

Як відзначено у статті глави Мюнхенської конференції з безпеки (у співавторстві з чотирма іншими колишніми радниками з питань політики безпеки зі США, Британії, Франції та Італії), президент Росії Владімір Путін неправильно оцінив усі аспекти війни, коли розпочав вторгнення в Україну минулого року. 

Тепер, згідно зі статтею, єдина надія Путіна полягає в тому, "що його рішучість сильніша за рішучість його опонентів і він зможе виграти війну на виснаження. Ми повинні знову довести, що він помиляється".

Нагадаємо, що поки союзники не ухвалили рішення щодо передачі так необхідних Україні західних винищувачів. Сьогодні стало відомо, що Словаччина вже передала Україні всі 13 радянських винищувачів МіГ-29, які обіцяла.

До речі, міністр оборони України Олексій Резніков вважає, що Україна де-факто стала членом НАТО. 

"Після цієї війни єдине, що залишилося – це політичне рішення стати членом де-юре", – додав Резніков.

Він розповів, що зараз Україна використовує стандарти та озброєння НАТО, а також є співпраця у розвідці, навчанні, використанні арсеналу, військовій медицині.

Щодо самого НАТО, то, за даними The New York Times, повномасштабне вторгнення Росії в Україну спонукало Північноатлантичний Альянс відновити власну боєздатність до рівня часів "холодної війни", а також переглянути підхід до стримування на своїх східних кордонах.

"Мета полягає в тому, щоб зробити сили НАТО не лише більш потужними й боєздатними, але й більш помітними для Росії, що є ключовим елементом стримування", – пише NYT.

Одним із практичних наслідків концепції "стримування шляхом недопущення" є збільшення ролі верховного головнокомандувача об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі, який також командує американськими силами в Європі.

Уперше з часів "холодної війни" посадовець НАТО цього рівня об'єднує американські і союзницькі плани ведення бойових дій – зокрема і на морі, в повітрі, в космосі в та в кіберпросторі, розповів The New York Times високопосадовець НАТО на умовах анонімності.

У Польщі пройдуть військові навчання Anakonda-23 за участю 13 тисяч солдатів НАТО. Крім того, Швеція, яке ще не є членом Альянсу, проведе найбільші військові навчання з протидії збройній атаці на країну.

Також в понеділок російські винищувачі й літак-розвідник були перехоплені біля повітряного простору НАТО.

Засідання G7 і санкції

16-18 квітня в Японії проходить зустріч міністрів закордонних справ країн "Групи семи" (G7).

На міністерській зустрічі в японській Каруїдзаві домовилися посилити контроль за дотриманням антиросійських санкцій і краще реагувати на постачання зброї третіми країнами до Росії.

Крім того, міністри закордонних справ G7 підтвердили, що вони залишаються відданими посиленню, повній координації та застосуванню санкцій проти Росії, а також продовженню рішучої підтримки України.

До речі, міністр фінансів США Джанет Єллен заявила в інтерв’ю CNN, що запроваджені Вашингтоном санкції позбавляють Росію обладнання для ведення війни проти України.

А ще Британія, США, Канада, Японія та Франція утворили альянс, спрямований на витіснення Росії з міжнародного ринку ядерної енергетики.

Угоду планують використати як основу для повного витіснення РФ з ринку ядерного палива, причому – якнайшвидше. Мета такого кроку – перекрити Путіну ще одне джерело фінансування вторгнення в Україну.

Федеральне міністерство економіки Німеччини в понеділок звернулось до Європейської комісії з пропозицією запровадити обмеження проти цивільного атомного сектора Росії в межах наступного пакета санкцій.

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила в Японії, що країни G7 мають довести президенту РФ Владіміру Путіну те, що він не зможе втілити в життя свої плани в Україні через виснаження та втому від війни.

"Зараз йдеться про те, щоб показати Путіну нашу рішучість, що він не досягне своїх цілей навіть через виснаження і втому", – сказала вона.

Заборона зерна з України

Уряд Словаччини на засіданні в понеділок схвалив запровадження з 19 квітня заборони на імпорт українського зерна та деяких сільськогосподарських товарів з України, але не на їхній транзит словацькою територією.

Заборона імпорту поширюється на зернові, цукор, сухі корми, зерно, хміль, льон і коноплі, фрукти й овочі, продукти переробки фруктів та овочів, а також вино, етиловий спирт сільськогосподарського походження та мед і продукти бджільництва.

Разом з тим, Україна відновила експорт електроенергії до Словаччини.

15 квітня уряд Польщі вирішив заборонити імпорт зерна та іншої сільськогосподарської продукції з України до 30 червня, щоб захистити польський аграрний сектор. 

Крім того, у Польщі почали розслідування через імовірні порушення під час імпорту зерна з України.

За словами представниці прокуратури Жешува, розслідування стосується шахрайської схеми, в межах якої зловмисники несприятливо розпорядились майном польських виробників кормів і продуктів харчування, "вводячи їх в оману щодо країни походження зерна і приховуючи, що воно було імпортоване з України як технічне зерно".

Про те, чим небезпечне рішення Польщі про заборону агроімпорту з України читайте в колонці експерта з міжнародної торгівлі Назара Бобицького. А з поглядом з Польщі щодо обмеження української агропродукції можна ознайомитися у колонці журналіста (Варшава) Ігоря Ісаєва. 

16 квітня Угорщина також оголосила про тимчасову заборону імпорту зернових та олійних культур з України.

Більш того, Угорщина розглядає можливість продовження заборони на імпорт українського зерна.

А от Чехія не планує приєднуватись до країн, які обмежують імпорт українського зерна. Втім, країна посилила контроль за якістю продукції – зокрема, з вмістом певних речовин. Поки перевірки не виявили проблем. 

У середу, 19 квітня, посли ЄС мають проголосувати за продовження безмитної торгівлі з Україною до червня 2024 року, однак ситуацію ускладнює заборона Угорщини та Польщі на імпорт української сільгосппродукції.

Слід додати, що є й загроза зриву "зернової угоди" через РФ. Віцепрем’єр України їде на переговори в Туреччину.

Вирок російському опозиціонеру

У понеділок російський суд засудив російського опозиціонера Владіміра Кара-Мурзу до 25 років позбавлення волі за висловлювання щодо брутальної агресії Росії проти України.

Латвія запровадила санкції проти 10 росіян через вирок опозиціонеру Кара-Мурзі.

"Я засуджую несправедливий і суворий вирок проти відомого російського опозиційного політика Владіміра Кара-Мурзи, винесений сьогодні російським судом.

Я вирішив запровадити заборону на в'їзд для 10 російських громадян, причетних до цієї сфабрикованої справи. Я закликаю ЄС також запровадити санкції", – написав глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс.

МЗС Британії викликало посла РФ,щоб чітко заявити про своє засудження цього вироку.

"Владімір Кара-Мурза сміливо засудив вторгнення Росії в Україну за те, чим воно було – кричущим порушенням міжнародного права і Статуту ООН" – заявив міністр закордонних справ Джеймс Клеверлі.

Генсек Ради Європи засудила РФ за 25 років в'язниці для критика Кремля.

"Як він сміливо заявив у своєму останньому слові перед судом: "Такою є ціна мовчання в сучасній Росії". Його справа є ще однією ілюстрацією репресій, що тривають у Російській Федерації. Незважаючи на спроби Росії змусити критиків замовкнути, їхні голоси чують у всьому світі, і вони не будуть забуті", – заявила генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич.

ЄС також засудив вирок російському опозиціонеру Кара-Мурзі.

Сполучені Штати засудили вирок російському опозиціонеру.

"Кара-Мурза – чергова ціль маховика репресій російської влади. Ми поновлюємо заклик звільнити пана Кара-Мурзу, як і ще понад 400 політв’язнів у Росії", – зазначає Держдеп.

До речі, посол США вперше змогла відвідати заарештованого у РФ американського журналіста.

Смерть чеських дипломатів

В МЗС Чехії після несподіваної смерті трьох дипломатів закликали працівників більше відпочивати.

Дипломатів просять не забувати за робочими обов’язками дбати про себе і відпочивати, а особливо у зв’язку з тим, що робота дипломата часто пов’язана зі значним стресом та тривалою розлукою з близькими, іноді роботою у складних кліматичних або безпекових умовах.

Приводом для занепокоєння міністерства стали три випадки протягом останніх п’яти місяців. У березні несподівано померла 50-річна заступниця посла Чехії в Ізраїлі Моніка Студена, у лютому – посол у Польщі, колишній представник Чехії у ЄС Якуб Дюрр, якому було лише 46 років. У листопаді померла посол у Швейцарії та Ліхтенштейні, 55-річна Катерина Фіалкова.

Серед інших новин дня 

Українець, що вчинив самопідпал перед консульством у Кракові, помер у лікарні.

Другий топ-посадовець Єврокомісії відклав візит в Китай через позитивний тест на COVID.

Іран дав тюремні терміни 10 військовим за збиття літака МАУ

Фінляндія запустила найбільший ядерний реактор у Європі.

Wizz Air вибачилася за згадку у бортовому журналі Абхазії як окремої держави.

Українські біженці вийшли на протест через невдоволення умовами життя в селі у Нідерландах.

Біля берегів Сицилії з моря виловили кокаїн на 400 млн євро.

Молдова не пустила до себе президента Татарстану, який перебуває під західними санкціями.

Президент Естонії затвердив склад нового уряду проукраїнської Каллас.

Всупереч Орбану: Росіяни виявились аутсайдерами симпатій угорців.

У Латвії росіянин, який втік від мобілізації, через суд добився права на притулок.