Серед головних тем дня – умови для переговорів по Криму, візит президента Франції та глави Єврокомісії до Китаю, польсько-українські відносини, допомога з Литви та розширення НАТО. 

За даними Financial Times, серед членів НАТО зросла кількість прихильників ідеї запропонувати Україні "політичний шлях" до членства на саміті у Вільнюсі, що "посилило б" відносини Альянсу й Києва.

Однак, за даними співрозмовників Financial Times, США, а також Німеччина й Угорщина виступають проти цієї пропозиції.

Всі важливі і цікаві новини 6 квітня читайте у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Переговори щодо Криму та заклики до Сі

Спершу – щодо переговорів по Криму. Заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга у коментарі Financial Times допустив переговори з Росією перед тим, як повертати Крим військовим шляхом.

"Якщо ми успішно досягнемо наших стратегічних цілей на полі бою і вийдемо на адмінкордон з Кримом, ми готові почати дипломатичний етап і обговорити це питання. Але це не означає, що ми виключаємо звільнення (Криму. - Ред.) військовим шляхом", – зазначив Сибіга.

Видання відзначає, що цей коментар "може заспокоїти" тих західних посадовців, які побоюються, що це та "червона лінія" для Путіна, за якою можлива ядерна ескалація.

Також у матеріалі нагадують, що серед українців, за опитуванням КМІС, 87% проти будь-яких територіальних поступок задля припинення війни.

Згодом речник президента України Сергій Никифоров порадив орієнтуватися лише на заяви Володимира Зеленського у тому, що стосується перспектив перемовин з Росією.

Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що переговори з РФ можливі тільки після виведення російських військ з усієї території України, у тому числі з Криму.

Тим часом, західні політики намагаються задіяти Китай для припинення війни і змусити Пекін виступити проти погрози Кремля розмістити ядерні ракети в Білорусі.

Як пише Politico, французький президент прибув до Китаю в середу в надії підштовхнути Китай до використання своїх важелів впливу на Росію для припинення конфлікту і змусити Пекін виступити проти погрози Кремля розмістити ядерні ракети в Білорусі.

Видання зазначає, що президент Китаю Сі Цзіньпін не продемонстрував жодних ознак зміни своєї позиції щодо війни Росії в Україні після переговорів у четвер з французьким колегою Еммануелем Макроном.

На другий день державного візиту Макрона до Китаю Сі Цзіньпін заявив, що "всі сторони" мають "обґрунтовані побоювання з приводу безпеки", і не дав жодного натяку на те, що він використає свій вплив, щоб допомогти припинити конфлікт.

"Мирні переговори повинні бути відновлені якнайшвидше, беручи до уваги обґрунтовану стурбованість усіх сторін щодо безпеки, посилаючись на Статут ООН... шукаючи політичного врегулювання і побудови збалансованої, ефективної і стійкої системи європейської безпеки", – сказав китайський лідер, сидячи поруч з Макроном.

Як пише Reuters, Китай висловив готовність працювати разом із Францією над досягненням припинення війни в Україні шляхом переговорів.

Разом з президентом Франції до Китаю прибула і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Після переговорів із лідером Китаю Сі Цзіньпіном вона повідомила, що порушувала питання його переговорів з українським президентом Володимиром Зеленським.

"Було цікаво почути, що президент Сі підтвердив свою готовність провести розмову, коли будуть відповідні умови і час. Я думаю, що це позитивний елемент", – додала вона.

Польща-Україна

За підсумками переговорів з Володимиром Зеленським у середу президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що Київ та Варшава працюють над новим договором про співпрацю між країнами. 

Сьогодні стали відомі деталі щодо підготовки нового договору про відносини з Україною.

За словами заступника міністра закордонних справ Пьотра Вавжика, новий польсько-український договір виведе відносини між двома країнами на вищий рівень, а детальні питання щодо польсько-українських відносин будуть предметом переговорів між окремими міністерствами.

Вавжик пояснив, що договір має відображати винятково тісні та нестандартні відносини між Польщею та Україною.

"Нам потрібен документ, який дасть їм новий поштовх, який дозволить санкціонувати ці особливі відносини міжнародним договором, перевести їх у міжнародному, формально-правовому вимірі на вищий рівень, регулюючи найважливіші питання у відносинах", – сказав Вавжик.

Із жодним іншим закордонним лідером Володимир Зеленський не зустрічався так часто від початку повномасштабного вторгнення РФ, як із Анджеєм Дудою.

Нинішній стан відносин двох країн перебуває на історично високому рівні і ніби не потребує активізації. 

Втім, візит Зеленського до Варшави у середу все одно був дуже потрібний, йдеться у колонці редактора ЄвроПравди Юрія Панченка Візит про майбутнє: чим стала особливою поїздка Зеленського до Варшави.

У столиці Польщі президент України, серед іншого, підтвердив купівлю бронетранспортерів Rosomak польського виробництва, але не називав кількість.

Сьогодні стало відомо, що Україна замовляє у Польщі 150 бронетранспортерів Rosomak, що на 50 машин більше, ніж лунало раніше.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький минулого тижня повідомив, що Україна придбає в Польщі 100 бронетранспортерів Rosomak польського виробництва.

А ще "Укрзалізниця" успішно завершила тестову поїздку потяга євроколією 1435 мм, який за кілька місяців дасть старт сполученню між Варшавою та Рава-Руською з пересадкою на Львів.

Щодо Польщі слід додати, що там засудили проросійського радикала за погрози розправою депутатам.

Підтримка України 

Міністр оборони Олексій Резніков у четвер прибув до Афін, де провів двогодинні переговори з грецьким візаві Нікосом Панагіотопулосом про військову підтримку та співпрацю на тлі повномасштабного вторгнення Росії.

До відправлення з Греції готується чергова партія БМП-1, 73-мм реактивних снарядів, артилерійських боєприпасів та гвинтівок, також Греція продовжує приймати на лікування поранених українських солдатів і офіцерів.

Голова оборонного відомства Литви Арвідас Анушаускас оголосив про вартість нового пакета військової допомоги, який балтійська держава передасть Україні.

Міністр зазначив, що вартість нового литовського пакета військової підтримки України сягне близько 41 млн євро.

Крім того, литовський парламент у четвер одноголосно схвалив резолюцію, в якій міститься пункт про необхідність офіційно запросити Україну приєднатися до НАТО на саміті Альянсу, що пройде у Вільнюсі у липні.

Розширення НАТО та Орбан

За даними Financial Times, серед членів НАТО зросла кількість прихильників ідеї запропонувати Україні "політичний шлях" до членства на саміті у Вільнюсі, що "посилило б" відносини Альянсу й Києва.

Однак, за даними співрозмовників Financial Times, США, а також Німеччина й Угорщина виступають проти цієї пропозиції.

Читайте також: Прямий шлях до членства: як відмова від ПДЧ змінила процедуру вступу України до НАТО.

Тепер щодо членства Швеції. У Орбана знайшли новий привід ображатися на Швецію на тлі гальмування її вступу до НАТО. Глава адміністрації угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана заявив, що відносини між Стокгольмом і Будапештом перебувають на низькому рівні.

Керівник апарату Орбана Гергей Гуяш підтвердив занепокоєння партії влади "Фідес" щодо заявки Швеції на вступ до НАТО. За його словами, це занепокоєння поділяє і уряд Орбана.

Ці настрої в Будапешті посилилися після того, як Швеція і Фінляндія нещодавно приєдналися до судового позову, який проти Угорщини подала Європейська комісія, сказав Гуяш.

Фінляндія і Швеція разом подали минулого року заявку на вступ до НАТО. Фінляндія офіційно вступила до НАТО у вівторок. А от процес ратифікації шведської заявки гальмують Стокгольм і Будапешт.

Більш того, Швеція відмовила Туреччині в екстрадиції підозрюваного в тероризмі.

Щодо Угорщини слід також додати, що прем’єр Орбан хоче продовжити собі надзвичайні повноваження через війну в Україні.

Серед інших новин дня 

Румунія закрила в'їзд автотранспорту з України через сильні снігопади.

У Німеччині оголосили про завершення пандемії коронавірусу.

США та Естонія спільно затримали естонського росіянина: допомагав РФ купувати передову електроніку.

У 86-річного Берлусконі діагностували лейкемію – ЗМІ.

У Болгарії оштрафували "Лукойл" на 100 млн євро за зловживання домінуючим становищем. Крім того, країна закриє порти для суден з російською реєстрацією.

Прем’єр Латвії: країні доведеться підвищувати пенсійний вік.

У Британії вперше проведуть національне тестування системи оповіщення про надзвичайні ситуації.

У Франції нові протести проти пенсійної реформи, в Парижі підпалили улюблений ресторан Макрона.

Німецький промисловий бізнес знову інвестує в Україну попри війну – голова федерації.

У Нідерландах оштрафували ультраправого депутата за світлину з нацистським прапором.