Якою має бути підтримка українського бізнесу від держави?

На тлі торгової війни між Польщею та Україною відбулася презентація всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні", створеної за ініціативи президента Володимира Зеленського. Глава держави, зокрема, подякував бізнесу, який працює в Україні, створює робочі місця, виготовляє товари, усім, хто забезпечує економічну основу для життя суспільства та спротиву російській агресії.

Та чи достатньо цього для захисту українського виробника?

Зокрема, для реалізації анонсованої президентом Зеленським нової економічної політики було б логічним та доцільним застосувати механізм захисту національних виробників від імпорту товарів, що спотворюють конкуренцію на нашому внутрішньому ринку.

Єдиний легальний інструмент

Розрив між обіцянками та реальністю: на тлі заяв про пріоритетну підтримку українських виробників на практиці не використовується навіть доступний механізм захисту бізнесу.

Йдеться про єдиний інструмент, який дозволений угодами СОТ та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, що спрямований на захист вітчизняного виробника.

В Україні діє законодавство про захист національного товаровиробника від демпінгового, субсидованого та зростаючого імпорту товарів.

За наявності шкоди національному товаровиробнику від такого імпорту він може звернутися до Мінекономіки, щоб ініціювати засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі – Комісія), порушити торгове розслідування та застосувати заходи для захисту українських товарів від імпорту.

За результатом цього процесу можуть бути застосовані антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне мито, квота або укладені цінові зобов’язання з іноземним виробником чи експортером. 

Рішення про порушення торгового розслідування та застосування мита приймає Комісія, а не Верховна Рада – в теорії це має дозволити реагувати та допомогати національним виробникам якнайшвидше.

По суті, за два останні роки Комісія провела лише одне засідання, на якому були прийняті важливі рішення про застосування антидемпінгових заходів. Це дозволило завершити розпочаті ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну процеси, де строки, встановлені законом, були значно порушені, в деяких випадках більш ніж на рік чи півтора.

Натомість на інших засіданнях Комісія завершила всі спеціальні розслідування без застосування заходів або приймала технічні зміни до рішень.

Вперше за весь час застосування цього інструменту Мінекономіки не проводить жодного розслідування, а отже, не планує рішень про застосування заходів для захисту національних виробників.

Стратегія бездіяльності

І це – лише частина проблем, з якими стикається український бізнес.

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну всі скарги, що були подані до цього моменту, міністерство повернуло українським виробникам без розгляду.

І хоча згідно із законодавством Комісія повинна прийняти рішення, як правило, протягом 30 днів від дати подання скарги національним товаровиробником, однак на практиці наразі є приклади, коли Комісія не розглядає скарги від українських виробників понад сім місяців.

Ще гірша ситуація з розглядом скарг про порушення процесу перегляду заходів з метою продовження строку їх застосування. У разі подальшої бездіяльності Комісії та розгляду питань антидемпінгові мита автоматично перестають діяти без можливості поновлення строків їх застосування. 

Якщо ситуація не зміниться, то вже у 2024 році може відновитися демпінговий імпорт цементу походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова (а точніше – з Придністров’я), прокату з корозійностійким покриттям походженням з Китайської Народної Республіки, гумових пробок медичного призначення з Китаю та Польщі, ламп розжарювання електричних з Китаю та Республіки Білорусь, солі кухонної з Білорусі.

Крім цього, припинять діяти антидемпінгові заходи щодо імпорту карбамідо-формальдегідної смоли, цементу, склотари медичного призначення, прокату з корозійностійким покриттям походженням з РФ, а також спеціальні заходи щодо кислоти сірчаної та олеуму й свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту.

Наразі тривають лише два перегляди антидемпінгових мит: щодо імпорту сталевих безшовних холоднокатаних труб походженням з КНР та арматури і катанки походженням з РФ.

Світова практика свідчить, що такого виду перегляди проводяться у короткі строки та за їхніми результатами у переважній більшості продовжується дія заходів, якщо суттєво не змінились обставини. В обох випадках звичайні строки проведення перегляду значно порушені.

Непоодинокими є й випадки обходження антидемпінгових мит через інші держави – найчастіше це ухилення від сплати мита, застосованого до імпорту китайських товарів.

На жаль, міністерство та Комісія не вчиняють жодних дій для контролю за недопущенням таких ситуацій. Навіть попри те, що така інертність спричиняє значну недоплату коштів у державний бюджет та поновлення шкоди національному товаровиробнику.

Захисні заходи завжди пов’язані з політичними рішеннями. І це пояснює, чому Україна уникає застосовування заходів щодо наших партнерів: країн ЄС, Сполучених Штатів, Великої Британії чи Канади.

Однак абсолютно незрозуміло, чому Україна не захищає власних виробників від дешевого імпорту, який завдає шкоди українській промисловості, з Китаю, Індії, Малайзії, Пакистану, а головне – не продовжує дію заходів щодо імпорту товарів з Білорусі та РФ.

Така бездіяльність не узгоджується з національними інтересами.

За таких умов національні виробники можуть лише сподіватися, що ситуацію змінить нова економічна політика президента Володимира Зеленського, а до того часу вони мають покладатися лише на власні сили у боротьбі з дешевим зростаючим та субсидованим імпортом.