Косово святкує десяту річницю своєї незалежності. Всі ці 10 років позиція офіційного Києва була незмінною: ми не визнаємо незалежність Косова та вважаємо цей регіон невід'ємною частиною Сербії. 10 років тому це рішення виглядало відносно логічним. А зараз?

Вбивство лідера руху косовських сербів "Свобода, демократія, правда" Олівера Івановича стало найгучнішим терористичним актом на Балканах з 2004 року. Є і політичні наслідки – Сербія заявила про призупинення переговорів з Косовом до закінчення слідства.

Харадінай не вперше обіймає посаду очільника виконавчої влади Косова. Ще до проголошення незалежності республіки, в 2005 році, він 100 днів працював прем’єр–міністром, але потім склав повноваження та добровільно відправився на суд у Гаагу.

Хвиля правого популізму на Заході й відсутність чіткої перспективи вступу до Євросоюзу знову зробили націоналізм на Західних Балканах політично вигідним. Вакуум, що виник після відходу ЄС, відтепер заповнює Росія.

Результати виборів у Косові стали справжньою бомбою - перше місце зайняв ультраправий блок, лідера якого звинувачують у воєнних злочинах. Реалізація їхніх обіцянок може заблокувати євроінтеграцію Косова, включаючи безвіз для косоварів.

Відставка косовського уряду може створити загрозу мирному врегулюванню на Балканах. Європейські політики й надалі наполягають на продовженні переговорів із Сербією та Чорногорією. Але, здається, сама Європа – і не тільки – має з цього приводу великі сумніви.

Нам слід продублювати Східне партнерство ЄС, створивши Балканське партнерство, але зберігаючи при цьому на столі варіант повноцінного вступу до Євросоюзу... Єдиний шлях вперед для Європи – застосувати свої сили стримування, одночасно прискоривши європейську інтеграцію.

ЄС все важче проводити політику умиротворення Балкан, використовуючи перспективи членства. Цей механізм дедалі гірше працює в Сербії, де зростають євроскептичні настрої. А Косово, всупереч позиції західних країн, розпочинає створення власної армії, що додатково збільшує напругу в регіоні.

"Ми не хочемо війни, але відправимо армію, якщо це буде необхідно, щоб захистити сербів", – ця заява президента Сербії викликала резонанс по всьому світу. У Косові заявляють про спроби Белграда анексувати північну частину країни за кримською схемою.